Доступність посилання

ТОП новини

Зима в Україні «заморозить» агресію Путіна? (Огляд преси)


Прихід Росії з війною створив унікальні умови для формування сучасної, боєздатної армії. Однак, як зауважує дописувач газети «День», військово-політичне керівництво країни досі не зробило оборонний потенціал головним пріоритетом. Структури влади жили в умовах мирного часу, щоб половиною складу дружно піти на вибори. Тож нині в державі немає єдиного органу управління силами оборони. Ним в умовах війни має бути Генштаб, але дивні перепалки між міністрами Гелетеєм і Аваковим свідчать – єдиноначальності все ще немає й, відповідно, органу управління теж де-факто немає. Необхідне кадрове чищення в силових структурах (і у військовому відомстві особливо) не проведене. Мотиваційний пакет для учасників бойових дій повною мірою не запущений, що стає передумовою підривання патріотизму зсередини. Дописувач наголошує, що зима може дуже швидко розставити крапки над «і». Якщо повною мірою військова організація України не буде готова до продовження війни, Путін негайно почне вимагати нових поступок. І хороші дипломатичні навики команди Порошенка навряд чи тут допоможуть.

Сепаратизм в Україні провокують переважно ззовні, бо потужної внутрішньої бази, незважаючи на всю пропагандистську експлуатацію «західно-східних» розбіжностей, він не має, стверджує дописувач «Українського тижня». Видання пише, що в Україні немає власної Шотландії із самостійним і своєрідним етносом та багатовіковою історією окремої державності, за винятком хіба що кримських татар. Однак вони чудово розуміють, що реалізувати право на самовизначення реально можуть лише в межах України у вигляді національно-територіальної автономії. Тому будь-який сепаратизм в Україні без міцного іноземного впливу є слабким і штучним явищем, на відміну від Абхазії з її абхазьким етносом, Придністров’я, що було сформоване з бессарабських та українських земель і передане в 1940 році до складу Молдавської РСР. Відтак без зовнішнього втручання сепаратистські проекти в Україні на мають перспектив. Як, власне, і з ним, але за умови розумної та послідовної політики офіційного Києва. Однак саме з такою політикою в центру великі проблеми… Є чимало випадків, коли столиця своїми діями грає на посилення сепаратистських настроїв та угруповань у регіонах. Конкретніше йдеться в статті «Сепаратизм від Печерських пагорбів».

Основною проблемою всіх невдалих підходів до реформування державного апарату в новітній історії України були спроби починати реформу зі зміни її структури, а не функцій, тобто з хвоста, а не з голови, переконує тижневик «Коментарі». Хоча українські псевдореформатори, виходячи з партійних і радянських традицій, завжди вважали головою саме структуру. І поки вони з показною ретельністю рубали одну за одною голови у «гідри бюрократії», тобто – ліквідовували міністерства і відомства, ті з’являлися знову і знову в ще більшій кількості, вигадуючи собі все нові й нові функції. Як приклад видання наводить «адмінреформу» Януковича-Азарова, коли там це закладалося від самого початку: 14 міністерств було реорганізовані в 10 міністерств і 15 відомств. Наслідком цього стало безконтрольне зростання бюрократичного апарату, який працював і продовжує працювати сам на себе, страхітливі корупція та неефективність, відрив від реальних потреб суспільства й економіки країни. Про те, що треба врахувати реформаторам цього разу, тижневик розповідає у публікаціях «Оптимізація неминучого зла» та «Конверсія армії чиновників».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG