Доступність посилання

ТОП новини
21 Червень 2018, Київ 00:43

Я воюю проти режиму Путіна – офіцер ФСБ, доброволець на Донбасі


Одне з гасел на «Марші миру» у Москві, 21 вересня 2014 року

На початку липня старший лейтенант прикордонної служби ФСБ Ілля Богданов перейшов російсько-український кордон («Я просто дав прикордоннику 500 рублів, і мене пропустили»), приїхав до Києва і звернувся до Служби безпеки України. Він розповів, що приїхав простим добровольцем, щоб «надати посильну допомогу своїми діями, своїм досвідом у припиненні війни, яку на Східній Україні намагається розв’язати антинародний путінський режим».

Ілля Богданов закінчив Хабаровський прикордонний інститут ФСБ Росії. Служив оперуповноваженим у Республіці Дагестан і державним інспектором в Приморському краї. «У Дагестані служив на бойовій заставі в горах і бачив, як путінська система роками підтримує там зону напруженості, а тепер війна перекинулася з подачі путінського режиму на слов’янську землю». Ілля Богданов – російський націоналіст, дотримується крайніх правих поглядів, дружив із «приморськими партизанами».

Server error

Oops, as you can see, this is not what we wanted to show you! This URL has been sent to our support web team to look into it immediately. Our apologies.

Будь ласка, використайте пошук


На прес-конференції в Києві офіцер ФСБ розповів, що вирішив переїхати до України, оскільки був обурений російською пропагандою: телевізором, який не показує проблеми в Росії, «де все прогнило», а говорить тільки про Україну і «24 години на добу верзе нісенітницю». «Я приїхав з однією метою: брати участь в АТО», – пояснив він українським журналістам. При цьому друзі Богданова воюють на боці сепаратистів.

Я готовий воювати з громадянами Росії, з тими, хто захищає путінський режим. До Росії я повернуся, якщо буде революція

«Тільки з Владивостока у мене кілька знайомих їхало туди воювати. Я від них знаю, що там воюють 70% приїжджих, а 30% – місцеві алкаші, і люди звідти поверталися розчаровані – російської ідеї там в принципі не виявилося... Я готовий воювати з громадянами Росії, з тими, хто захищає путінський режим. До Росії я повернуся, якщо буде революція», – сказав він на київській прес-конференції.

Server error

Oops, as you can see, this is not what we wanted to show you! This URL has been sent to our support web team to look into it immediately. Our apologies.

Будь ласка, використайте пошук


Відтоді минуло три місяці. Зараз Ілля Богданов служить в одному з добровольчих батальйонів в зоні АТО, брав участь у бойових діях. В інтерв’ю Радіо Свобода він розповів про те, як склалася його доля.

Ви вже майже три місяці перебуваєте в Україні. Не шкодуєте про своє рішення, чи не було воно необачним?

Я задоволений тим, що приїхав до України. По-іншому не могло бути

– Абсолютно ні, я задоволений тим, що приїхав до України. Вважаю, що по-іншому не могло бути. Я не міг залишитися в Рашці.

– Чи є крім Вас добровольці з Росії, чи спілкувалися Ви з кимось із них, і яка у них мотивація?

Тут широка діаспора росіян. Особливо в батальйоні «Азов»: я в дуже хороших стосунках з росіянами в цьому батальйоні. Прекрасні люди насправді, мислячі, таких в Рашці на кожному кроці не зустрінеш

– Звичайно, спілкувався, тут досить широка діаспора росіян. Особливо в батальйоні «Азов»: я в дуже хороших стосунках з росіянами в цьому батальйоні. І в інших батальйонах теж зустрічав росіян, з усіма гарне спілкування. В основному, приїхали воювати люди, які проти режиму, за покликом серця. Чесні, прекрасні люди насправді, мислячі, таких у Рашці на кожному кроці не зустрінеш.

– А як до Вас, росіянина-добровольця, ставляться українці, товариші по батальйону? Насторожено чи відразу прийняли?

– Ставляться добре, чуйно, по-доброму. Мені дуже сподобалося, що у них є волонтерська організація: всі допомагають, будь-які питання вирішуються, немає такої проблеми, яку ти не вирішиш. Приїжджаєш в будь-яке місто України з якоюсь своєю проблемою, тобі її вирішують, нагодують, напоять, відвезуть, дадуть грошей. Все вирішується, все дуже чудово.

– Ілля, Ви – російський націоналіст. Чому Ви вирішили воювати не на боці Росії, а, прямо скажемо, проти Росії?

Я воюю не проти Росії, а проти антинародного путінського режиму, країна летить у прірву

– Я воюю не проти Росії, а проти антинародного путінського режиму, який задавив усі демократичні досягнення, які були після розвалу совка. І зараз знову країна занурюється в чорносотенну совкову прірву. Все дуже погано, країна летить у прірву, і з цим потрібно щось робити.

– Але ж в Росії при владі корпорація, до якої Ви теж належали. Путін – виходець із ФСБ.

Ілля Богданов - боєць добровольчого батальйону
Ілля Богданов - боєць добровольчого батальйону

– Коли я вступав до інституту, я заздалегідь розумів, що йду в систему, просто щоб отримати певні навички, вміння, які буду використовувати надалі для революції в Росії. Виключно з цим мотивом я поступав у цей інститут прикордонний ефесбешний. Взагалі знав, що буду військовим – це моє призначення, а що я буду брати участь в революції – я знав з 14 років. І вступаючи в інститут, і коли я в Дагестан хотів розподілитися, хотів просто отримати бойовий досвід, який стане мені в пригоді, щоб потім воювати з режимом. Все було продумано.

– Чи правда, що Ви дружили з «приморськими партизанами»?

– «Приморські партизани» – всі мої друзі. Саша Ковтун, який зараз сидить... нібито він прийняв іслам – тут якісь непорозуміння, і Андрій Сухорада. І всіх інших знаю.

– А в ФСБ зустрічали людей з такими ж поглядами, як у Вас, чи були білою вороною?

– Звичайно, зустрічав. Там є такі ж націонал-соціалісти, націоналісти, є незадоволені режимом, є люди комуністичних поглядів. Публіка досить різна трапляється.

– Є люди, налаштовані проти режиму, проти Путіна?

– Так, такі люди є. Природно, вони не кричать про це на кожному розі, але є. Є люди, які ніякого політичної чіткої позиції, світогляду не мають, але незадоволені режимом. Єдине, вони обивателі, і годівниця дорожче від своїх переконань. Але незадоволених там багато.

– І Ви вважаєте, що події в Україні – це пролог до революції в Росії?

Україна буде плацдармом для революції в Росії. Україна – це наш останній шанс

– Я вже не вважаю, що це вплине на внутрішню ситуацію в Росії. Навпаки, це сильно зміцнило режим Путіна – це факт. Але те, що Україна буде плацдармом для революції в Росії – це так. Україна – це наш останній шанс, який потрібно використовувати. Потрібна сильна європейська держава Україна, вона повинна стати центром Європи, тільки тоді ми зможемо з неї розпочати революцію в Росії. Бігти правим націоналістам нікуди, окрім як до України.

– Спочатку потрібно вирішити проблему сходу України. Ви говорили нещодавно, що скоро доведеться обороняти Дніпропетровськ. Як думаєте, довго протримається сепаратизм?

– Якби все по-нормальному вирішувалося, то, напевно, питання давно вирішилося, задавили б весь сепаратизм, уже давно б перемогли в цій війні, якщо нагорі не вирішували б питання між собою не на користь простого народу. Політичні ігри все псують, люди вмирають просто ні за що на цей момент.

– Тобто Ви вважаєте, що винне керівництво України?

– Десь воно ухвалює і грамотні рішення, але не щодо відносин з Росією. Якби з європейською державою такі б питання були, то так, напевно, можна, а з Росією не вирішується дипломатичним шляхом. Росія – це гопник якийсь. Не можна з Росією по-чесному грати, і обхитрити Росію неможливо. Їй даси палець – вона відкусить по саме плече. Тому я не розумію до кінця політику керівництва України в цьому питанні.

– Тобто Ви проти перемир’я, Ви вважаєте, що має бути наказ наступати?

Не можна було давати зміцнювати позиції російським військам на окупованій території

– Я вважаю, що так. Дипломатичні шляхи вже вичерпані, хоча рішення не фінансувати окуповані області – це все дуже грамотно. Але дотиснути потрібно, звичайно. Не можна було давати зміцнювати позиції російським військам на окупованій території. Дуже багато жертв через це.

– А чи є у Вашого батальйону і в інших батальйонах, які воюють на сході, сили для того, щоб звільнити Донецьк і Луганськ?

– Взагалі так, в Україні достатньо ще резервів, щоб нормально воювати, все це є. Єдине, за своїми відчуттями скажу, що офіцерські і сержантські кадри насправді об’єктивно дуже слабкі в Україні, саме тому багато військових невдач було. Йдеться не про зраду, а просто про невміння, непрофесіоналізм українських військових.

– Ви не боїтеся, що з Вами розправляться, як з Литвиненко? У ФСБ дуже болісно ставляться до тих, хто протиставляє себе корпорації. Не було погроз?

Погроз не було, але мені з Росії друзі писали, що Путін пообіцяв усіх росіян, які воюють за Україну, повернути і покарати. Зі мною, я думаю, це носило б публічний характер. Нічого, я морально готовий до будь-якого повороту подій. Краще вже підірватися гранатою в останній момент, ніж їхати до дяді Вови.

– Були повідомлення, що Служба безпеки України взяла Вас під охорону. Це правда?

– Під охорону мене не брали абсолютно, мене тільки на початковому етапі дуже ретельно перевіряли, щоб я не виявився якимось шпигуном.

– Ви знаєте, що в російських ЗМІ (наприклад, був сюжет телеканалу «Звезда»), оголосили, що Ви самозванець, що посвідчення ФСБ, яке було показано в передачах українського телебачення, фальшиве. Що ви відповісте?

– Це природна реакція ФСБ, нічого іншого не очікувалося. Я одразу пояснив, що це моє ветеранське посвідчення, а не «ксива» звичайна, тому що у мене «ксива» була на переоформленні, у мене її не було на руках. Посвідчення особи офіцера я залишив своїй тітці в Підмосков’ї. На наступний день після інтерв’ю прийшли два співробітники ФСБ і його вилучили.

– Ваших родичів у Росії обшукують?

Стосовно мене, наскільки я знаю, ведеться кримінальне провадження, стаття «держзрада» і, напевно, «найманство». Так, приходили, викликали матір у військову прокуратуру, сестру в ФСБ викликали, в Підмосков’ї до тітки заходили. Так особливо не напружують, але було.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG