Доступність посилання

ТОП новини

Страх перед еболою зменшується з відстанню


У світі, зв’язаному мережею авіамаршрутів, залізницями і дорогами, не лише люди, але і віруси долають величезні відстані за історично короткі терміни. Згідно з останнім дослідженням, що його публікує медичний журнал Lancet в середньому троє людей на місяць «вивозять» небезпечний вірус ебола з найбільш вражених ним країн Африки і «передають» його далі людям, які перебувають з ними в контакті. Але людська психіка сприймає речі інакше – люди, які географічно віддалені від Африки почуваються в більшій безпеці.

Перехожий на вулицях Єревана вважає, що у Вірменії йому боятися нічого.

«Не думаю, що заражені люди приїдуть в нашу країну. В нас тут небагато гостей з Африки», – пояснює цей чоловік в розмові з Радіо Свобода.

І хоча Суад Годіч з Сараєва живе лиш на другому боці Середземного моря, що відділяє його від африканського континенту, і йому здається, що небезпека – десь далеко.

«Вірус передається дотиком, через слину та піт, це те, що я знаю. Я не думаю, що мені, чи іншим людям навколо мене, це загрожує. Але обережним потрібно бути все одно», – говорить житель Боснії і Герцеговини.

Якихось особливих рекомендацій країнам, які не перебувають в епіцентрі хвороби, Світова організація з охорони здоров’я не надає. Міжнародні медики покладаються на загальну систему боротьби з вірусними захворюваннями, які вже існують в країнах.

Деякі країни, в рамках підготовки до протидії вірусу, вирішили контролювати пасажирів на предмет підвищеної температури, однієї з перших ознак захворювання. Так, наприклад, роблять в аеропортах Казахстану. Там кажуть, що ізолюватимуть людей з підозрою на еболу. Проте жодних подробиць про те, як країна готова зустріти епідемію, не повідомляють. Подібний бравий тон обрали і в Білорусі, де представник міністерства сказав лише, що епідемії дадуть «гідну» відсіч.

Більшість країн з розвинутою системою охорони здоров’я, покладаються не так на можливість протистояти хворобі, як попереджувати її поширення. Вони проводять масштабні просвітні програми, які допомагають людям відповідальніше поставитися до здоров’я свого і людей, що їх оточують.

В країнах, де просвітницька кампанія не ведеться, ризик поширення зростає, попереджають медики. Так, наприклад, пакистанські військові, які повертаються з миротворчих місій в Африці, можуть уникнути перевірки в аеропорту, і наразити цим на небезпеку багато людей в цій густонаселеній азійській країні. При цьому, люди в Ісламабаді продовжують вважати, що вони перебувають далеко від епіцентру поширення смертельної лихоманки.

Матеріал підготувала Марія Щур та Charles Recknagel.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG