Мар’яна Торочешникова, Дмитро Волчек
Басманний суд Москви 7 листопада розгляне скаргу старшого лейтенанта ВПС України Надії Савченко на відмову слідства долучити до справи адвокатські опитування свідків. Ці документи, за словами захисту, підтверджують непричетність Савченко до загибелі в червні цього року російських журналістів під Луганськом.
26 жовтня на виборах до Верховної Ради України Надія Савченко пройшла до парламенту за партійним списком партії «Батьківщина», яку очолює Юлія Тимошенко, а 27 жовтня Басманний суд Москви продовжив арешт щойно обраного депутата Савченко до 13 лютого.
На побачення з сестрою 5 листопада в Москву прилетіла Віра Савченко, однак в аеропорту Шереметьєво їй вручили повідомлення про заборону на в’їзд в країну до 31 грудня. У поясненні йдеться, що заборона накладена на підставі статті закону «Про порядок виїзду з РФ і в’їзду до РФ», в якій говориться, що іноземцю може бути відмовлено в дозволі відвідати Росію, якщо «це необхідно в цілях забезпечення обороноздатності чи безпеки держави, або громадського порядку, або захисту здоров’я населення».
Коментуючи дії російської сторони, українське МЗС назвало їх безпідставними. «Вважаємо такий крок... спрямованим на подальше вчинення тиску на утримувану Надію Савченко, яка незаконно утримується, шляхом грубих і демонстративних порушень її процесуальних прав, нехтуванням загальнолюдських потреб».
Віра Савченко розповіла Радіо Свобода про те, що сталося з нею в Шереметьєво.
Слідчий комітет дав дозвіл на побачення і навіть дозволив за столом сидіти, а не спілкуватися через скло. Хто в останню хвилину все це зіпсував?Віра Савченко
– Я їхала на зустріч з Надею. Слідчий комітет дав дозвіл на побачення і навіть дозволив за столом сидіти, а не спілкуватися через скло. Хто в останню хвилину все це зіпсував? Я летіла російською авіакомпанією «Трансаеро», брала квиток в Україну. Там мене ніхто не зупинив. А потім вони ще переплутали моє по-батькові. Постійно говорили і писали «Віра Миколаївна». Я говорю: «Можливо, ви Вірі Миколаївні хочете заборонити в’їзд? Тому що я Віра Вікторівна. Можливо, мені можна?». Якась нашвидкоруч зроблена заборона була.
– Довго Вас протримали в аеропорту? Як поводились?
Усі ці 5,5 годин, які я сиділа в цій транзитній зоні, мене знімав чоловік із прикордонної служби на камеру
– Я пробула там рівно день. Прилетіла вранці, а полетіла ввечері наступним же рейсом назад із «Трансаеро». Усі ці 5,5 годин, які я сиділа в цій транзитній зоні, мене знімав чоловік із прикордонної служби на камеру. Він намагався зробити це непомітно, але я розсміялася і сказала, що у нього рука втомиться, щоб він поставив камеру на стіл. Навіщо він це робить? Ну, зняв і все. Він сказав: «З метою Вашої безпеки, Вас це влаштовує?». Ці 5,5 годин я сиділа на стільчику, жувала яблука, які везла своїй сестрі.
– Чому вони Вас бояться? А якщо не бояться, то чому не хочуть бачити в Росії?
– Я думаю, що вони мене не бояться. Вони бояться мого впливу на сестру. Ми хотіли з нею деякі питання вирішити. Я сама можу ці питання вирішити, але без неї не хочу. Я хотіла почути її думку насамперед. Наосліп діяти в її справі я не хочу. Я везла документи з нашої української справи, у якій Надя постраждала, яку викрали. Але ці документи не можуть передати російським правозахисникам з певних причин. Я мусила їх Наді показати.
– У Вас жодного зв’язку з нею немає?
– На жаль, ні. Це була така велика вдача, що Слідчий комітет дозволив побачення. Але з подачі яких «добрих» людей мені в останню хвилину заборонили в’їзд до Росії, мене дуже цікавить. Я не думаю, що це Слідчий комітет зробив.
– Ваша сестра очолювала передвиборчий список «Батьківщини». З Юлією Тимошенко Ви обговорювали її справу?
– У нас була публічна зустріч перед моїм від’їздом до Москви. Я говорила про свої наміри, вона – про свої. Ми вирішили, як чинимо далі. Для цього мені потрібно було зустрітися з сестрою. Результат нульовий. Я думаю, що наші намічені плани теж поламаються, бо російські правозахисники навряд чи захочуть приїхати в Київ і обговорити лінію захисту.
Пошуком свідчень на користь непричетності Надії Савченко до загибелі двох російських журналістів її адвокати зайнялися невдовзі після того, як зрозуміли: слідство не зацікавлене в об’єктивній оцінці того, що сталося – збирає і долучає до матеріалів справи лише ті докази, які могли б підтвердити вину Савченко.
«Існує достатньо широкий пласт доказів, які свідчать про те, що у Надії Савченко є алібі. І вона не могла брати жодної участі в загибелі тих журналістів, смерть яких їй інкримінують, – каже адвокат Надії Савченко Микола Полозов. – Власне, частина доказів, які нам вдалося зібрати в Україні, це опитування очевидців тих подій, які відбувалися 17 червня 2014. Ми спробували долучити ці опитування до матеріалів кримінальної справи, оскільки російське законодавство говорить про те, що слідство повинно вестися всебічно, тобто оцінюватись мають докази не тільки ті, які свідчать про причетність до вчинення злочину, а й які свідчать про протилежне. На жаль, слідство відмовило нам в залученні цих доказів, що абсолютно незаконно, на наш погляд. Тому ми звернулися зі скаргою до суду з тим, щоб цю постанову слідства скасувати і, відповідно, ці докази долучити до матеріалів кримінальної справи».
Відмовившись долучити до матеріалів справи адвокатські опитування свідків, слідчий послався на норму закону, згідно з якою збирати докази за межами Російської Федерації потрібно за допомогою офіційних запитів до відповідних правоохоронних органів, в цьому випадку, України. Таке тлумачення норми права захист вважає помилковим, оскільки в законі (ст.453 КПК РФ) в числі осіб, зобов’язаних діяти виключно через офіційні запити, адвокати не вказані. Це ж, за словами Миколи Полозова, підтверджується роз’ясненням Адвокатської палати Москви, в якому зазначено, що адвокати мають право збирати докази, в тому числі за допомогою опитувань свідків, за межами Російської Федерації, і ніяких законодавчих обмежень на цей випадок не передбачено.
Не виключено, що Надія Савченко буде особисто підтримувати скаргу захисту на дії слідчого. Принаймні, зі слів адвокатів відомо, що за кілька днів до слухань вона відправила заяву з проханням доставити її зі слідчого ізолятора на засідання Басманного суду. І, на думку Миколи Полозова, законних підстав відмовити їй у цьому проханні немає.
«Законодавством Росії передбачено, що обвинувачена особа – не тільки його захисник, але і вона особисто – може, по-перше, підтримувати в суді безпосередньо і особисто доводи скарги, беручи участь в процесі, по-друге, робити під час суду відповідні клопотання, заяви, скарги, – пояснює Микола Полозов. – Реалізуючи це своє право, Надія Савченко просила про доставку її в суд для особистої та безпосередньої участі в судовому засіданні. Обмежувати її в цьому праві, на мій погляд, незаконно. У слідства була можливість не завозити її в суд в той момент, коли вона перебувала на стаціонарній психолого-психіатричній експертизі, оскільки в законі міститься пряма вказівка: якщо особа перебуває на такій експертизі, її можна не доставляти в суд. Але оскільки експертиза завершена і Надія Савченко перебуває в слідчому ізоляторі, я вважаю, що ніяких підстав для того, щоб її не доставляти, абсолютно немає».
У Росії Надію Савченко вважають причетною до вбивства журналістів ВГТРК Ігоря Корнелюка і Антона Волошина. За версією слідства, під час боїв під Луганськом в червні цього року, Савченко, яка служила в українській армії оператором-навідником вертольота Мі-24, вступила до батальйону «Айдар». Її вина, на думку слідства, полягає в тому, що, дізнавшись координати розташування групи російських журналістів, Савченко передала їх своєму командуванню, після чого українські війська обстріляли групу з мінометів.
Надія Савченко провину не визнає і стверджує, що була захоплена і переправлена до Росії сепаратистами, які діють на сході України. Відповідно до заяв російських офіційних осіб, вона як біженка перейшла українсько-російський кордон. За українською версією, її викрали з території України, передали російським військовим і доставили у воронезький слідчий ізолятор, звідки згодом відправили в Москву.
Оригінал на сайті Російської редакції Радіо Свобода
