Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 19:51

Нові санкції. ЄС лише доповнить «чорний список» новими сепаратистами?


Брюссель – Нові представники так званих «ДНР» та «ЛНР» можуть стати персонами нон-ґрата у ЄС, а також, можливо, арештують їхні рахунки в європейських банках та маєтки. Про це стало відомо з дипломатичних джерел Євросоюзу перед зустріччю голів зовнішньополітичних відомств, що має відбутися 17 листопада у Брюсселі. Міністри закордонних справ співдружності на тлі можливого переростання конфлікту в широкомасштабну війну, розглядатимуть «українське питання» дуже ретельно, заявляють у Брюсселі. Однак, нових секторальних санкцій не планують.

Позиція Європейського союзу щодо дій Росії та сепаратистів на Донбасі залишається незмінною й відповідає духові останніх заяв європейських лідерів: бойові дії слід негайно припинити й притримуватися «мінських домовленостей», Росії треба вивести свої війська й техніку за межі України, а рішення конфлікту може бути тільки мирним шляхом.

Дискусії щодо ситуації в Україні будуть головним пунктом порядку денного. Дебати очікуються повномасштабні
Майя Косіянчич

Напередодні зустрічі голів європейських дипломатичних відомств, запланованої на 17 листопада, представниця європейської дипломатичної служби Майя Косіянчич зауважила: «Дискусії щодо ситуації в Україні будуть головним пунктом порядку денного. Дебати очікуються повномасштабні».

Тим часом, повномасштабність цих консультацій, вочевидь, містить і пункт про нові обмеження. Цього разу, як передбачають експерти, йтиметься про чергове розширення «чорного списку» осіб, зокрема, представників так званих «ДНР» й «ЛНР», визнаних в Україні терористичними організаціями.

Ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко. Донецьк. 14 листопада 2014 року
Ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко. Донецьк. 14 листопада 2014 року

Це ж підтверджує й агентство Bloomberg, посилаючись на дипломатичні джерела й копії робочих документів зустрічі, зокрема, лист голови європейської дипломатії Федеріки Моґеріні.

За повідомленням агентства, країни-члени ЄС наразі «розділені на три табори»: за посилення обмежувальних заходів щодо Москви, зокрема виступають Великобританія і Польща. Проти – Угорщина, Словаччина, Греція і Кіпр. Ці держави не бачать необхідності в посиленні санкцій. Не визначилися щодо змін режиму обмежень Бельгія, Ірландія, Данія та Австрія.

Зміни до галузевих санкцій не вноситимуть, а тільки розглянуть – дипломат

Тим часом, як пояснив високопосадовець у Європейській службі закордонних дій, який побажав зберегти свою анонімність, Рада ЄС із закордонних справ на засіданні 17 листопада проаналізує можливі нові санкції.

Дипломат пояснює, що донині ЄС працює у декількох напрямках санкційного тиску. Перш за все, це індивідуальні санкції щодо окремих осіб і компаній, які полягають у забороні на отримання віз і в заморожуванні їхніх активів. Наразі такі санкції поширюються на 119 фізичних осіб та 23 компанії.

Другий вид санкцій – обмеження, пов’язані з ситуацією в Криму, анексію якого ЄС вважає незаконною, тому припускає можливість нових санкцій.

Третій вид санкції щодо Росії – економічні (галузеві).

Чиновник із Європейської служби закордонних дій зауважує, що міністри закордонних справ ЄС у понеділок «тільки обговорять режим галузевих санкцій проти Росії, однак рішення щодо можливих змін у ньому буде передане на розгляд лідерам держав та урядів країн-членів ЄС, які зберуться у Брюсселі на саміт 18-19 грудня».

Натомість, за словами дипломата, у понеділок слід очікувати розширення персональних санкцій проти осіб, які посягають на суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України, маючи на увазі візову заборону та заморожування активів на теренах ЄС.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG