Доступність посилання

ТОП новини
На Карловому мості у Празі згадували про Україну, яка виборює свою свободу сьогодні
На Карловому мості у Празі згадували про Україну, яка виборює свою свободу сьогодні

Чехія: 25 років по революції і «червоні картки» «проросійському президентові»

У Празі не забували цього дня і про Україну, яка виборює свою свободу сьогодні

У Чехії в понеділок, 17 листопада, державне свято – День свободи і демократії, річниця початку Оксамитової революції в тодішній Чехословаччині. Цього року воно особливе: від тих подій минає 25 років.

Саме 17 листопада 1989 року відбулася велика студентська демонстрація в центрі Праги, учасників якої жорстоко побила поліція. Це викликало нові протести, страйки й демонстрації вже по всій Чехословаччині. Наприкінці листопада все керівництво Компартії Чехословаччини подало у відставку, а у грудні був призначений перший переважно некомуністичний уряд Чехословаччини з моменту встановлення комуністичного режиму в 1948 році. Лідера Празької весни 1968 року, яку розчавили радянські танки, Александра Дубчека обрали головою федерального парламенту, а президентом Чехословаччини наприкінці грудня обрали Вацлава Гавела.

В офіційних заходах – відкритті пам’ятної дошки у Празі і зустрічі зі студентами – взяли участь президенти п’яти країн. Крім чеського, до столиці країни прибули президенти Польщі, Словаччини, Угорщини й Німеччини.

Але цього року, крім згадки про ті події, молодь і активісти переймаються й яскравою проросійською позицією нинішнього президента Чехії Мілоша Земана. Громадянська ініціатива «Хочу з вами поговорити, пане президенте» організувала символічне виставлення йому «червоної картки» на вираз незадоволення тим, як президент представляє Чехію, і на вимогу його відставки.

А ще у Празі не забували цього дня і про Україну.

Речник президента Чехії Їржі Овчачек мусив заявити, що свобода слова, за яку люди виступили 25 років тому, стосується всіх, і президентів теж.

Також там були президенти Словаччини й Угорщини (які разом із Чехією і Польщею складають «Вишеградську групу», а ще Німеччини.

Натомість люди привітали радісними вигуками інших президентів, які прибули на відкриття, в першу чергу Польщі Броніслава Коморовського.

Демонстранти у Празі влаштували ще одну акцію проти президента Чехії Мілоша Земана, тепер із його особистою участю: його засвистали і закидали яйцями під час відкриття пам’ятної дошки на Альбертові – районі в центрі міста, де є університетські корпуси і де починалася та побита студентська демонстрація 17 листопада 1989-го.

«Червоні картки» вже склали, але люди не розходяться:

А тим часом в іншому місці в центрі Праги, на Староместській площі, збирають підписи за відставку Мілоша Земана:

Ось як це було:

:-)

Пряма трансляція Радіо Свобода з центру Праги:

Активісти в місті Усті-над-Лабем на півночі Чехії приєднуються до празької акції дистанційно:

Український прапор на акції у Празі:

А на плакаті, який видно зі зворотнього боку, напис: «Святий Вацлаве, вижени Земана!»

Святий Вацлав (князь Вацлав I, який жив на початку X століття) вважається засновником чеської державності і захисником Чехії, до нього звертаються, коли перед країною постає загроза.

«Мілош – не мій президент»:

Мілош Земан став минулого року першим президентом Чехії, обраним на прямих виборах – раніше голову чеської держави обирав парламент. Але повноваження президента в Чехії обмежені.

Напис на плакаті: «Мілоше, Путін чекає!» Це фото ще до початку акції, червоних карток іще не підняли.

«Демократія означає мати можливість протестувати проти свого президента»

«Демонстрація на Національному проспекті проти Земана – давно вже пора… а червоний колір йому дуже пасує» (натяк на ліві погляди Земана):

«У Брні (Брно – друге місто Чехії) вийшло дуже добре! А у Празі?»

«Кожен, хто не може взяти участі в акції особисто, але відчуває потребу підтримати її, може принаймні послати червону поштову листівку просто на Град на таку адресу»

«А найбільший троль у Чехії тепер дивиться вниз зі свого вікна на празькому Граді і сміється, скільки людей він вигнав на вулиці в таку погоду» (а надворі похмуро, градусів сім)

«У Нью-Йорку – як і у Празі чи Парижі!»

«Не знає хто-небудь, де це все закінчується?»

Найскромніші оцінки, які повідомляли, – від 5 до 15 тисяч людей, але люди все прибувають, сусідні станції празького метро переповнені.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG