Доступність посилання

Путін через Україну більше не балотуватиметься у президенти? (Огляд преси)


У проекті коаліційної угоди реформування правоохоронної та судової систем і боротьба з корупцією поставлені на перші місця. Однак у журналістів «Українського тижня» ефективність запланованих перетворень викликає сумніви. Вони переконують, що дієвість правоохоронних та антикорупційних органів залежатиме від безпосередніх виконавців, на яких будуть покладені відповідні функції. Без тотального оновлення кадрового складу якісно нової правоохоронної чи судової системи не створити. Саботаж старих кадрів здатен спотворити та дискредитувати ідею реформування та зробити правоохоронну і судову системи ще нестерпнішими для громадян, а формально антикорупційні органи – черговою ланкою репресивно-корупційної системи влади в Україні. На цьому наголошується в статті «Чи житимемо за законом?».

Тижневик «Фокус» порівнює останній візит Володимира Путіна до Австралії з такою ж поїздкою семирічної давності. Порівняння вочевидь не на користь нинішнього візиту: спроби зіграти на протиріччях Старого і Нового світу з тріском провалилися, світові лідери не готові домовлятися з Путіним про Україну за її спиною, а сам господар Кремля на G20 опинився в одному кроці від статусу людини, якій не прийнято подавати руку. Автор статті вважає, що у господаря Кремля не залишилося приємних варіантів закінчення політичної кар'єри і на президентських виборах 2018 року. Тому він, на переконання журналіста, участі в них не братиме.

В інтер’ю російській агенції «ТАСС», опублікованому у неділю, 23 листопада, Путін виключив можливість довічного президентства. Він зазначив, що воно є «неправильним для країни, шкідливим і чимось, що мені не потрібно». За словами Путіна, згідно з законодавством, він може знову брати участь у президентських виборах 2018 року, але не сказав, чи робитиме це.

«Якби Майдан програв» – у статті під таким заголовком тижневик «Новое время» описує ситуацію в Україні, в якій би при владі лишився Віктор Янукович. Якщо б таке сталося, зазначає видання, це стало б відліком нової ери в історії України. Він почав би дедалі частіше діяти з позиції сили. Зрештою, президент Віктор Янукович і його син Олександр поділили б країну на двох. Не чесно, але по-братськи, резюмує видання у рубриці «Альтернативна історія».

Перше, що треба зробити в армії, що перебуває в зоні АТО – повідбирати в солдатів мобільні телефони, смартфони й планшети, наголошує в інтерв’ю тижневику «Країна» волонтер, радник президента Юрій Бірюков. Він вважає, що не можна спілкуватися з рідними щодня й розповідати, де перебуваєш. 90 відсотків потрапляння українських солдат у засади – не через зради, а тому що бійці базікали по мобільному. Суспільство взагалі не повинне обговорювати в такому обсязі все, що відбувається в армії. Звісно, громадський контроль потрібен. Однак не треба з цього робити істеричний галас. В державі були і є проблеми з Генштабом і недосвідченістю командирів. Але не треба всім публічно вчити армію, як правильно воювати. Не знаючи ні про її резерви, ні про артилерію, танки, моральний стан, переконує Бірюков. Масова істерика створила армії такий негативний імідж, що добровольці зараз не хочуть іти служити. Із 200 тисяч військовослужбовців боєздатних десь 40 тисяч. В АТО стільки й воює.

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG