Крим не зміг влитися в Росію. Він так і залишився невизначеною територією, констатує експерт «Газети по-українськи». Рай не наступив, як сподівалися кримчани. Курортний сезон провалений. Добре стало жити лише бюджетникам і військовим. Бізнесмени, які пов’язані з курортним бізнесом, все втратили. Міжнародні фірми позакривалися. Продуктів бракує. Води вистачить лише до Нового року. Місцеві керівники змушені будуть підписати угоду з Україною про постачання води. Щоправда, як зазначає видання, зараз у канал закачати воду неможливо. Відновити постачання можна з березня, коли розтане крига. І вже в січні, за прогнозами експерта газети, на півострові будуть водні бунти.
Цього тижня новий Кабінет міністрів має представити в парламенті план дій. Прем’єр Арсеній Яценюк заявив, що кожен міністр має визначити три пріоритети для свого відомства на наступний рік та терміни їх виконання. Утім, як зауважує «Газета по-українськи», головне нині завдання для уряду – не допустити, щоб українці мерзли. Країна в боргах, які швидко збільшуються. Тому розраховуватись будуть активами, переконані журналісти. Тож найближчим часом можна буде почути про розпродаж залишків державної власності. Наприклад, «Укрзалізниці», Одеського припортового заводу. Головне для урядовців буде втримати ситуацію. Особливо взимку. Це уряд опалювального сезону. Якщо втримається в найближчі місяці – існуватиме й надалі. Ні – проіснує лише до весни, прогнозує видання.
Влада від Майдану поділила парламентські комітети. Деякі результати обурили журналістів газети «Україна молода». У статті «Пашинський як дзеркало нацбезпеки» видання розповідає про не зовсім чисті сторінки з минулого народних депутатів. Серед прізвищ новообраних керівників комітетів – Сергій Пашинський, Микола Мартиненко, Людмила Денисова.
Газета «День» пише, що нарешті урядовці, зокрема міністр оборони, визнали: Україні необхідно проводити наступну хвилю часткової мобілізації. І що державі необхідна змішана система комплектування Збройних сил. Мобілізація потрібна, бо треба міняти військовиків, які вже півроку перебувають на фронті. Нині ж, як зазначає видання, в зоні АТО постійно перебуває близько 50 тисяч армійців і нацгвардійців. Ця чисельність не може бути зменшена навіть у разі зведення бойових дій до мінімуму, бо завжди можливий раптовий удар бойовиків і російських військ. Для забезпечення планової ротації, тобто відпочинку та переформування частин, потрібно ще дві зміни – тобто загалом близько 150 тисяч фронтового особового складу ЗСУ і Нацгвардії. Ще 150 тисяч «багнетів» потрібні для прикриття інших оперативних напрямів. І не менше, ніж 40-50 тисяч прикордонників. Загалом ідеться про приблизно 450 тисяч вояків у різних формуваннях, призначених для відсічі ворогові. Це – максимум, що може собі Україна дозволити без проведення загальної мобілізації, обмежившись мобілізацією частковою. Однак реальна потреба в озброєнні армії значно більша, але її не подужає економіка держави. Тому вихід один – модернізувати українське військо. На цьому наголошується в статті «Дерадянізація» та «декучмізація». Модернізація!», наголошує автор.
