Ірина Голіздра
Наступний рік у Польщі буде проголошено Роком Театру, в рамках якого передбачається ціла низка польсько-українських проектів. Але вже сьогодні театральні діячі Польщі активно цікавляться українськими творами і виставами. Яким же чином Україна впливає на розвиток театру в сусідній країні?
Суспільно-політичні події драматурги осмислюють через слово, а режисери і актори – на сцені. Зокрема – українська письменниця Наталія Ворожбит, автор твору «Щоденники Майдану». Її документальна драма нині – на сцені не лише українській, але й польській: у жовтні «Щоденники Майдану» поставили у варшавському Театрі Повшехни. «Театр мусить відповідати на виклики у суспільстві. Якщо цього не відбувається, то тоді навіщо нам театр? Розбудова культурного простору, співпраця між драматургами, театральними діячами – це дуже важливі речі, які нам потрібні», – вважає український театральний критик Ганна Веселовська.
«Ситуація в Україні складна, але ми зацікавлені тим, що відбувається в українському театрі, культурному просторі. Ми хотіли показати і розповісти, що саме відбувається в Україні після подій Майдану і яким чином це трансформується на театральній сцені», – говорить польський театрознавець Яцек Копцінський про виставу «Щоденники Майдану».
Яцек Копцінський також є головним редактором польського журналу «Театр». У жовтні редакція присвятила весь номер проблемним питанням українського театру: сучасній драмі, політичним мотивам у виставах, існуванню театру в епоху кризи, конкуренції у театральному мистецтві.
Бракує не ідей, а менеджменту
Плідна співпраця між Польщею та Україною у театральній справі триває вже декілька років. Так, у Львові з успіхом проводять фестиваль недержавного, незалежного й аматорського театру «Драбина», літню школу «Режисер – драматург – «dramaturge: формування ідеї».
Нині поляків особливо цікавить українська документальна драматургія. У жовтні в Польщі (Варшава та Люблін) відбулося сценічне читання тексту Павла Юрова «Казка про Новоросію». Сам Юров провів у полоні бойовиків у Слов’янську більше двох місяців.
Найближчим часом у Польщі з’являться переклади п’єс таких українських драматургів, як Неди Неждани, Наталі Ворожбит, Сашка Брама, Дена Гуменного, Павла Ар’є, Олександра Громова.
«Треба співпрацювати, обмінюватися досвідом. Деякі речі поляки зробили раніше за нас, і ми тільки приходимо до цього. У нас ніколи не бракувало ідей, талантів у театральній галузі, але разом з цим театральний менеджмент не дуже розвинутий. Як презентувати театральний продукт і донести його до європейського глядача – цьому треба повчитися у наших друзів-поляків. Дуже важливо, щоб наші проекти були конкурентоспроможними і брали участь в європейських грантах», – коментує екс-міністр культури Євген Нищук.
Директор Польського інституту у Києві Єва Фігель наголошує на тому, що наступний Рік Театру буде дуже насиченим на події. Тому інститут заохочує українських драматургів, акторів і режисерів пропонувати свої проекти, які мають усі шанси втілитись на театральних майданчиках Польщі.
