Гість «Вашої Свободи»: Павло Розенко, міністр соціальної політики.
Інна Кузнецова: Держбюджетом на нинішній рік передбачене підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. І хоча це підвищення вже фактично нівельоване інфляцією та знеціненням гривні, на нього потрібні мільярди.
Програма уряду на 2015-2016 роки передбачає зміни у соціальній політиці, які сподобаються далеко не всім. Хоча профільний міністр Павло Розенко і пообіцяв, що уряд не буде проводити реформи шляхом «шокової терапії» для суспільства.
Однак не все те, чого боїться український народ, виписано у бюджеті. Є спеціальний закон. Аби люди розуміли, як би ми могли поінформувати про те, що ж буде насправді? Як люди будуть отримувати свою зарплату, пенсії, і які там зміни?
– Безумовно, ця ситуація, яка підштовхує уряд та й усе суспільство до проведення реформ, якраз складається з точки зору того, що Україна не отримує сьогодні достатні кошти для того, щоб виконати всі соціальні зобов’язання, які були взяті перед суспільством упродовж останніх 24 років.
Те, що сьогодні відбувається в країні, тобто і важка економічна криза, і військова агресія на частині території України, якщо просто сказати, то війна на частині території України, безумовно, зумовили те, що економіка України у надзвичайно важкому стані. Економічне падіння почалося не сьогодні, навіть не останніх півроку, три роки українська економіка падає.
– Це зрозуміло. Але все ж таки чого чекати людям?
Мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму з 1 грудня 2015 року збільшення відбудеться на 13%
– Все-таки, незважаючи ні на що, уряд запланував підвищення соціальних стандартів, це в першу чергу мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму з 1 грудня 2015 року. Збільшення відбудеться на 13%. Для України в її економічному стані це дуже оптимістичний сценарій. І ми можемо сказати про те, що цей сценарій можна реалізувати лише тоді, коли будуть проведені необхідні реформи.
Зміни чекають у трьох позиціях. Пенсійна система, система пільг, реформування системи державного управління
Конкретно по реформах. Я відразу хочу зафіксувати одну позицію. Уряд працює на підставі коаліційної угоди, в якій основний пакет реформ був прописаний, по-друге, на підставі програм уряду. І зміни нас чекають у трьох основних позиціях. Це, безумовно, пенсійна система, це система пільг і це дуже серйозна система: реформування системи державного управління.
Якщо сказати щодо державного управління, ми будемо (і це вже прийняте відповідне рішення) суттєво скорочувати державні видатки. Тому що та величезна чиновницька машина, яка сьогодні працює в країні, ефективність діяльності в ній, ККД приблизно дорівнює нулю, коли величезні затрати, на жаль, не покриваються такою ж ефективною системою послуг, які надає ця система, апарат.
На 20% буде скорочений державний апарат
Тому урядом поставлене таке завдання, і в законі України це написано, що щонайменше на 20% буде скорочений державний апарат, включаючи працівників державних підприємств, буде скорочення дуже серйозне на отримання державного апарату в цілому. І це дасть можливість, з одного боку, скоротити непотрібні функції державного апарату, перш за все контролюючі, з іншого боку, підвищити ефективність.
– Чи не відбудеться це скорочення за рахунок технічних працівників, людей, які мало оплачувані і без того, і вакансії?
– Я думаю, що за будь-яку ціну це треба проводити. Бо вакансія – вона ж начебто вакансія, людина там начебто не працює. Але все рівно в держбюджеті України на неї відбуваються відповідні нарахування. І розрахунки чисельності відбуваються за рахунок цих вакансій. Тому, очевидно, оптимізація державних органів повинна проходити.
Попереду дуже серйозна адміністративна реформа. Скорочення числа міністерств, центральних органів виконавчої влади, кількості інспекцій, контролюючих органів
Я думаю, що ці факти, які зафіксовані сьогодні у відповідному законі, то це лише перший крок. Я думаю, що у нас попереду в цілому чекає дуже серйозна адміністративна реформа. Не просто скорочення числа апарату чи державних підприємств, а скорочення числа міністерств, центральних органів виконавчої влади, кількості інспекцій, перевіряючих, контролюючих органів, тощо.
– Тепер про пільги. Які пільги буде скорочено, а які буде ліквідовано?
– Я відразу хочу сказати, що уряд, безумовно, не ставив собі за завдання щось обрізати, щось ліквідувати або щось механічно скоротити.
– Але є необхідність.
– Так.
І знов-таки кажу, що в коаліційні угоді, якщо уважно її прочитати, реформування системи пільг буде йти в трьох основних напрямках. Це скорочення неефективних пільг, які були зафіксовані чинним законодавством, але ніколи впродовж 24 років вони не працювали, за них держава не платила. Друге – це адресність надання пільг. І це посилення соціальної справедливості при наданні пільг.
Зокрема, якщо конкретно говорити, згідно з цим законом, більшість пільговиків, які мають право на пільгу по житлово-комунальних послугах, то їхня пільга буде встановлюватися залежно від доходів тієї чи іншої родини. І вже не буде так відбуватися, коли забезпечена родина має платити 25% чи 75% комунальних послуг. Якщо людина бідна, – будь ласка, вона може отримати допомогу від держави, але людині, якій забезпечує держава високий рівень соціального захисту через високу пенсію, через високу зарплату, така пільга неможлива.
– Проїзд?
Інваліди першої і другої групи, діти-сироти, діти з багатодітних родин, учасники бойових дій будуть користуватися правом на пільги на проїзд
– Проїзд так само. Це найбільш важка була дискусії і в Верховній Раді України. Я думаю, що і в суспільстві на нас чекає непроста дискусія, хоча рішення буде прийняте.
Відразу хочу сказати, що є категорія осіб, для яких буде збережений пільговий проїзд. Це у відповідному законі написано. Це в першу чергу інваліди першої і другої групи, діти-сироти, діти з багатодітних родин, учасники бойових дій. Тобто це категорії, які будуть і надалі користуватися правом на пільги на проїзд.
– Але пенсіонерів тепер це не стосується?
– Але знову ж таки кажу, що для тих категорій малозабезпечених громадян ми сьогодні говоримо про те, що…
Чому дискусія була важка? Тому що людям так було звично: зайти, сісти в громадський транспорті і не платити за це. Але ми всі чудово розуміємо, і всі фахівці, я думаю, що і суспільство розуміє, що безкоштовного проїзду не буває. Ну, не може водій в метро, автобуса чи тролейбуса безкоштовно людину возити. Він отримує за це зарплату. Треба оновлювати технічний склад. Тому, незважаючи на те, що у нас існувала норма безкоштовного проїзду, все рівно держава за цей безкоштовний проїзд платила тим же автотранспортним підприємствам. І виходила дуже хитра картина. Де держава на це бере гроші? Звичайно, з державного бюджету. Таким чином у того ж самого пенсіонера витягалася сума одна і клалася, виплачувалася автотранспортному підприємству. Таким чином ми занижували пенсію через те, щоб розрахуватися за так званий пільговий, безкоштовний проїзд.
Такої ситуації не буде, отримує 10-15 тисяч гривень, ще має безкоштовний проїзд на транспорті. Для пенсіонера без проблем заплатити дві гривні за проїзд у транспорті
Зараз філософію цієї системи ми будемо змінювати. Кому треба допомагати, буде адресна допомога. Через, можливо, монетизацію пільги чи через збільшення прожиткового мінімуму ми повинні будемо знати, що ця конкретна допомога надійде саме малозабезпеченим людям.
Але, вибачте, вже такої ситуації не буде, коли персональний почесний пенсіонер, який отримує 10-15 тисяч гривень, ще має додатково безкоштовний проїзд на транспорті. Я думаю, що для пенсіонера, який має таку велику пенсію, без проблем заплатити дві гривні за проїзд у транспорті.
– Він, очевидно, і не їздить у транспорті.
– Ні. Ну чому ж? Їздять. Але знову ж таки кажу, що держава забезпечила вже цю людину досить високою пенсійною виплатою. Це державна виплата. Це державна пенсія. Це солідарна виплата.
І ще паралельно надавати право людині на проїзд, на мій погляд, соціально несправедливо. Бо є ж інша ситуація, коли є пенсіонер, бабуся, яка живе десь в гірському селі, не знає, що таке транспорт, отримує тисячу гривень своєї пенсії і, вибачте, своє право на безкоштовний проїзд реалізувати не може.
– Таким чином вона зможе отримувати на якусь суму більше?
Через індексацію проїзд на транспорті буде компенсуватися
– Вона через індексацію, через підвищення прожиткового мінімуму, фактично проїзд на транспорті буде якимось чином компенсуватися.
– Яка це буде сума приблизно? 100 гривень на місяць?
Підвищення буде 130-150 гривень
– Ми будемо індексувати залежно від економічної ситуації в держави. От прийняте рішення. З 1 грудня ми говоримо про те, що це підвищення буде приблизно на 13%. Тобто підвищення буде складати приблизно 130-150 гривень.
– Але пільги на проїзд будуть ліквідовані так само з 1 грудня? Чи з червня?
Пільговий проїзд буде зупиняти дію для певних категорій громадян з 1 червня
– Рішення прийняте Верховною Радою України, що пільговий проїзд буде фактично зупиняти свою дію для певних категорій громадян з 1 червня.
Але ми даємо можливість місцевим органам влади, де існує проблема, наприклад, перевезення школярів, де вкрай необхідна можливість, на свій розсуд держава їм передає частину бюджетних функцій. Ми проводимо децентралізацію влади. Місцеві органи влади можуть на свій розсуд визначати потреби у пільговому проїзді на громадському транспорті. Це вже буде рішення місцевих органів влади.
– Ми запитували пересічних киян про те, яких реформ у соціальній сфері очікують українці? Ось що вони нам розказали:
Респондент: Я вам чесно скажу, що я йду з лікарні. І мені ці реформи...Немає за що ліків купити. Набридли! Розумієте чи ні? Так що я хорошого нічого не бачу і не скажу нічого.
Респондент: Небесна Сотня і всі решта загинула дарма. Немає. От! Які реформи? Ви чогось чекаєте? Я особисто нічого не чекаю і нікому не вірю.
Респондентка (переклад): Порада нашому уряду. Взяти приклад з білоруського президента Олександра Лукашенка.
Респондент (переклад): У соціальній сфері? Щоб пенсіонерам добавили, щоб вони хоча б не виживали. Добавити хоча б на прожитковий мінімум. Взяти корзину, тільки врахувати там і зубну пасту, і гребінець, і мило, а не тільки хліб.
Якби був шанс запитати у міністра соціальної політики, то я йому єдине, що сказав би, щоб він лише два місяці прожив на пенсію. І більше нічого. Він відразу все зрозуміє. Прийде до свого кабінету, помізкує, якщо мізки є, і все зрозуміє.
Респондентка: Можна було б якісь пільги для матерів-одиначок. Наприклад, я з чоловіком одружилася, дитина народжена у шлюбі, а ми розлучилися, і тепер я вже не мати-одиначка, хоча я дитину виховую сама. То, дійсно, було б непогано якісь пільги для матерів, які розлучені.
Респондент: Так, пільги отримую. Багатодітна сім’я, три хлопчики. Ми за цих хлопчиків починаємо платити з пологового, закінчуючи тією ж вищою освітою. І це все платять батьки. А як ось доведеться захищати державу – що держава зробила для цих хлопців?
– Ось такі думки киян. Не зовсім приємні.
– Це не перше опитування. Нещодавно були оприлюднені теж опитування, які були по всій Україні проведені. І справді, коли людей питали, а що таке реформи, які треба проводити, то понад 50% громадян сказали, що це підвищення пенсій і зарплат, понад 50% – зняття депутатської недоторканності. Там можна сказати, ще підвищення всього, розширення кола пільговиків.
От ми тільки що бачили яскравий приклад: що для вас реформа? От нам треба ще додаткову категорію пільговиків взяти для того, щоб забезпечити своє становище. На жаль, є велика проблема, що люди розкачані за допомогою нас, у тому числі політиків, очікуванням реформи, як очікуванням «манни небесної». Але це може бути, може бути і підвищення пенсій, може бути і підвищення зарплат, але це має бути не основою, а наслідком проведених реформ.
Дефіцит бюджету Пенсійного фонду 80 мільярдів гривень!
Я скажу єдине що по пенсіях. Сьогодні у нас, якщо взяти основний фінансовий документ, бюджет. Дефіцит бюджету Пенсійного фонду складає понад 80 мільярдів гривень! Це дірка держбюджету, яка сформована економікою, яка сформована «тіньовою» зарплатою. Цих коштів немає. 80 мільярдів! Нам не вистачає 80 мільярдів для того, щоб виплачувати пенсію у цих мізерних розмірах, які отримують сьогодні люди. Оці от мізерні кошти – у нас немає 80 мільярдів! А щодо того, щоб їх збільшити хоча би на 10 гривень, треба відразу…
– З іншого боку, Ви казали про те, що Ви не будете робити ніякої шокової терапії. А дехто вважає, що, можливо, і треба було б разово – шок, бо 23 роки без шоку, але нічого не робиться.
Я є прихильник реформ крок за кроком, щоб за реформами не втратили державу
– Я є прихильник того, щоб усе ж таки спілкуватися з людьми і проводити реформи поступово, крок за кроком, пояснюючи людям, що ми робимо, щоб за цими реформами ми не втратили державу. Тому що соціальні очікування, як Ви бачите, полягають трошки в іншому. І от таке контраверсійне проведення реформ може призвести просто до посилення центробіжних тенденцій у державі і просто, коли держава розлетиться.
Тому треба людям пояснювати, треба людям говорити чітко. І ми це намагаємося робити урядом. Ми не ховаємося від ефірів, ми не ховаємося від спілкування з людьми. Ми крок за кроком будемо пояснювати, що ми будемо робити.
– До речі, стосовно пенсій. Кілька днів в інтернеті «гуляла» інформація з посиланням на керівника Луганської ОДА Геннадія Москаля про те, що Україна платить пенсії особам, які співпрацюють з «ЛНР», які працюють у системі внутрішніх справ так званої «ЛНР».
Буквально за 10 хвилин до початку ефіру Ви в мережі «Фейсбук» написали, що це не зовсім відповідає дійсності. Що ж там насправді?
– Насправді я, звичайно, хотів би, щоб державні органи влади,
незважаючи на те, чи це центрального рівня, чи регіонального, працювали більш злагоджено і більш ефективно. І щоб вони листувалися між собою не через ЗМІ, а через абсолютно нормальні, робочі моменти, щоб не виникала така ситуація, як виникла сьогодні, коли оприлюднюється на сайті луганської адміністрації якийсь перелік прізвищ, які начебто співпрацюють з «ЛНР».
Два післясвяткових дні Пенсійний фонд «стоїть на вухах», оприлюднена інформація: 14 осіб працюють у «ЛНР». Дві людини не є пенсіонерами, для 11 пенсійна виплата закінчена ще 2 місяці тому, по одній потребується серйозна перевірка, бо зареєстрована, як переселенець. Це справа дня-двох
Ми два післясвяткових дні – весь Пенсійний фонд «стоїть на вухах», а потім інформація не підтверджується. Тому на сьогоднішній день так, справді була оприлюднена інформація з 14 осіб, які на сьогоднішній день, на думку луганської адміністрації, працюють у так званому «ЛНР» і отримують пенсійні виплати.
На сьогоднішній день дві людини взагалі не є пенсіонерами і не стоять на обліку, для 11 людей така пенсійна виплата вже була закінчена ще 2 місяці тому після набуття чинності відповідного закону України, по одній людині потребується серйозніша перевірка даних, бо вона насправді зареєстрована як переселенець. Якщо нам відповідні органи, а це МВС і Державна міграційна служба чи СБУ, підтвердять, що там людина не проживає, вона не є переселенцем, вона справді працює на «ЛНР», негайно та виплата буде їй припинена. Я думаю, що це справа дня-двох.
Знов-таки кажу, що ми зі свого боку будемо оперативно реагувати на такі факти. Але ми хотіли би, щоб вона до нас надходила не через ЗМІ.
– Маємо запитання додзвонювача.
Додзвонювач: Я з Івано-Франківської області. Я дзвонив Вам у міністерство, на Радіо Свобода. Дякую, що дали можливість подзвонити.
Коротко, яка у мене ситуація. 20.04. 2014 року моя дочка потрапила в ДТП. Більшість часу ми провели в лікарні. Зараз їй потрібен Центр реабілітації і всяке таке. А Управління з питань соцзахисту нам не допомагає, тому що вона не є інвалідом. А інвалідність по травмі – треба чекати рік. І ось я ношу дитину на руках. Ні візочка, нічого, все шукаю по фондах.
Як мені бути? Куди мені звернутися? Підкажіть, будь ласка.
– Є в держави встановлена процедура отримання інвалідності. Це не робиться органами соціального захисту населення. Інвалідність повинна бути підтверджена відповідним медичним висновком. Медичний висновок є підставою для того, щоб МОЗ встановило їй відповідну групу інвалідності.
Наскільки я знаю, зараз величезні проблеми з цим, з оперативністю. Але я сподіваюся, що і новий міністр охорони здоров’я наведе порядок з цим, тому що скарг на те, як призначається інвалідність у наших органах, просто величезна. Ми зробили певні послаблення для учасників АТО, коли людина, яка отримала інвалідність у зоні АТО, фактично може отримувати свою інвалідність безпосередньо у госпіталі, але питання надзвичайно важке. Я сподіваюся, що реформи, які проведуть у медичній сфері, у сфері охорони здоров’я, також торкнуться й інших категорій населення.
– Спостерігачі від ООН у Харкові просили запитати, скільки залишилося на загарбаних територіях Донеччини та Луганщини людей з особливими потребами в інтернатах для інвалідів, літніх людей та дітей, що не можуть самостійно пересуватися? Що робить держава, щоб їх евакуювати? І головне питання: що робить держава для забезпечення необхідними медикаментами, харчами?
У мене там немає жодного соціального працівника, жодного працівника Пенсійного фонду
– Перше. Давайте відверто говорити, що у нас є, м’яко кажучи, досить обмежений доступ до цих територій. Я відверто хочу сказати, що у мене там немає жодного соціального працівника. У мене там немає, на цих територіях, на сьогоднішній день жодного працівника Пенсійного фонду, який може там виплатити пенсію. Я думаю, що така ситуація в інших відомствах.
Частково вдалося вивезти. Це в першу чергу стосується дітей-сиріт, відповідні будинки перемістити на інші території України. Але сказати, що ми зробили це на сто відсотків, – ні.
Частина гуманітарного вантажу пройшла на територію Донецької і Луганської областей, була розподілена серед соціально вразливих груп населення
Тому ми зараз намагаємося, у тому числі і в переговорному процесі, який проходить на рівні мінських домовленостей, якимось чином вирішити питання хоча б доставки туди гуманітарного вантажу. Частина гуманітарного вантажу, наскільки Ви знаєте, на минулому тижні все ж таки пройшла на територію Донецької і Луганської областей і була розподілена якраз серед таких соціально вразливих груп населення.
Повністю вирішити соціальну ситуацію зможемо, як Україна повністю відновить контроль над територією
Ми будемо працювати і далі. Але треба чітко зрозуміти, що повністю вирішити соціальну ситуацію дітей-інвалідів, літніх людей ми зможемо лише після того, як Україна повністю відновить контроль над цією територією.
– Стосовно соціальної допомоги від держави, то я знаю, що багато людей не може отримати цю допомогу, переселенці. Ці гроші їм передбачені, але вони чомусь повинні їх отримувати у комерційному «Дельта Банку».
Чому це саме «Дельта Банк»? Чому не можна, щоб це був «Ощадбанк»?
– Я можу сказати одне, що вибір банку – це приватна воля конкретної людини. Ніхто не має права їй нав’язувати будь-який банк.
– Там немає інших можливостей.
Ніяких вказівок щодо централізованості виплат через окремий банк сьогодні не існує. Ця сфера демонополізована
– Це неправда. Це не відповідає дійсності. Люди можуть отримати і на пошті. Можуть і через відділення «Ощадбанків». Ніяких вказівок з центрального рівня, я переконаний, я знаю це точно, як міністр, який контролює цю сферу, відповідає за цю сферу, щодо централізованості виплат через окремий банк сьогодні не існує. У нас ця сфера демонополізована. І будь-яка людина може вибирати ту форму оплати, яка їй більш зручна.
– Залишилося ще дуже багато запитань. Сподіваємося, що Ви прийдете до нас ще раз.
