Незважаючи на так звані «приголомшливі успіхи» Росії в інформаційній війні проти України, Кремль загнав себе в інформаційну пастку, з якої йому вже практично неможливо вибратися, наголошує інтернет-видання «Хвиля». Базово кремлівська пропаганда побудована на етнічному протистоянні українського та російського етносів в Україні. Сюди ж, на етнічне протистояння, російські «фахівці від інформації» приліпили «український фашизм». Метою якого, за московською версією, є постійне приниження і, навіть, знищення росіян в Україні. Видання зазначає, що для Кремля в короткостроковому періоді це «ідеальна» інформаційна тактика. Вона дозволяє з одного боку максимально мобілізувати суспільство, а з іншого під речитативи «весь світ проти нас» втовкмачити населенню країни режим «обложеної фортеці». Під який спробувати остаточно перевести країну в тоталітаризм. Однак, як наголошує дописувач, протистояння в Україні відбувається не за етнічно-національною ознакою, а за протистоянням систем цінностей. Російська ідеологічна концепція зневаги особистістю на користь державності протистоїть концепції особистої свободи і лібералізму. Якщо спрощено, то «совок» увійшов у конфлікт зі свободою. У чому ж полягає помилка і пастка кремлівських ідеологів? Як пише видання, у фашизм дуже легко вляпатися, але вийти з цього дискурсу без знищення еліт, які цю ідеологію підтримують і просувають, практично неможливо. Особливо коли цей нацизм є агресивно войовничим. Сьогодні у внутрішньоросійському суспільстві ліквідуються навіть натяки на дискусію і альтернативність. Держава, яка не може проводити дискусію всередині еліт і на рівні еліти-суспільство, рано чи пізно приречена на руйнування. На цьому наголошується у статті «Україна як ідеологічна пастка для Путіна».
Нещодавно начальник Генштабу Віктор Муженко видав директиву про підготовку до реформи структури Збройних сил. Ознайомившись з планом запропонованої реформи, редактор видання «Цензор.НЕТ» дійшов висновку, що запропонований комплекс заходів вкрай непродуманий. Видання стверджує, що «це не план підвищення боєздатності армії – це план розбухання армії, план безглуздого збільшення генеральських посад, план ускладнення управлінської структури. Але найнебезпечніше, ця реформа в разі реалізації призведе не до підвищення боєздатності армії навесні – через два місяці, а навпаки – до зниження боєздатності». Конкретніше йдеться в статті «Реформа ЗСУ в бюджеті-2015: небезпечна гра проти боєздатної армії».
Не встигли українцям оголосити результати позачергових парламентських виборів, як у політиків з’явилося бажання вже навесні достроково обирати місцеву владу. Що не лише суперечить Конституції України, а й гальмує низку важливих реформ, переконує дописувач сайту «Тиждень.ua». Він вважає, що такі пропозиції продиктовані бажанням деяких політичних сил скористатися своїм високим рейтингом, здобутим цього року, і на його хвилі завести побільше прихильників у місцеві органи влади. Їхні політичні амбіції можна зрозуміти, якби не одна обставина. Річ у тім, що всі політичні сили, які пройшли до парламенту, обіцяли проведення децентралізації владних та фінансових повноважень. Йдеться не лише про благоустрій території проживання, про утримання й розвиток закладів середньої освіти та первинної медичної допомоги, а й про адміністративні послуги – різні дозволи та реєстрації – незалежно від того, муніципальні вони чи державні, які мають забезпечувати центри надання адміністративних послуг у кожній громаді. Проте з технічного погляду здійснити децентралізацію влади неможливо без адміністративно-територіальних перетворень. Бо передавати такий обсяг повноважень і фінансів, який декларує затверджена Кабміном у квітні цього року Концепція реформи місцевого самоврядування, сьогодні можна хіба що великим містам. У сільській місцевості немає суб’єктів, готових взяти на себе та ефективно виконувати такі повноваження. Саме тому перед запровадженням децентралізації влади треба сформувати адміністративно-територіальні одиниці, спроможні виконувати нові повноваження, – громади. Але це складно зробити без внесення змін до Конституції України. Докладніше з проблемою видання знайомить у публікації «Дискусія про передчасні місцеві вибори».
