Напередодні новорічних свят США та ЄС синхронно зробили своєрідний «подарунок» Криму – заборонили будь-яку торгівлю з окупованою Росією територією, а також інвестування в півострів. Здавалося б, це має стати серйозним ударом по зовнішньоекономічній діяльності «Республіки Крим», як новоствореного, але не визнаного цивілізованим світом суб'єкта. Але в реальності все далеко не так однозначно.
Статистика, як кажуть, не бреше. Особливо, коли йдеться про мільйони доларів, що обертаються у вигляді товарів і послуг між країнами. Тому навіть в умовах повної відсутності довіри до будь-яких «офіційних» джерел кримської влади, з цифрами, наданими «Кримстатом», працювати можна.
Експорт та імпорт
А цифри ці говорять про те, що за період з січня до жовтня 2014 року кримський експорт в цілому знизився на 80%, імпорт – на 86%, а рівень інвестицій – на 76%.
Із 32 країн Європи, які торгували з Кримом в минулому році, вже з квітня майже всі істотно (в середньому – на 60-80%, порівняно з доокупаційним періодом – січнем-березнем 2014 року) скоротили або зовсім припинили імпорт товарів з Криму. Тільки Швейцарія, Болгарія, Великобританія, Бельгія та Ірландія зберегли або збільшили його в кілька разів.
10 держав з квітня повністю припинили імпортувати товари з півострова, 8 з них – країни-члени Європейського союзу.
За період з січня до жовтня 2014 року кримський експорт в цілому знизився на 80%, імпорт – на 86%, а рівень інвестицій – на 76%.
Зате відмовитися від експорту в «сіру зону» змогли тільки п'ять держав: Сербія, Болгарія, Греція, Латвія і Хорватія (останні чотири країни – члени ЄС). У той же час після анексії експорт товарів до Криму тільки збільшився. Найбільшим бенефіціаром стала Румунія – за період з квітня до жовтня 2014 року вона продала в Крим товарів приблизно на 38 млн доларів, що майже в 800 (!) разів перевищує рівень експорту до окупації і в 50 разів вище минулорічного рівня (січень-жовтень 2013 року). На другому місці Фінляндія – фіни після анексії експортували в 15 разів більше (приблизно на 3 млн доларів) і також перевищили показник аналогічного періоду минулого року.
Тим не менш, ситуація із зовнішньою торгівлею Криму з країнами Європи виглядає досить сумно: у порівнянні з січнем-жовтнем 2013 року, експорт з Криму не дотягує і до 20%, імпорт – ледь перевищує 30%. Все це при тому, що санкції щодо окупованого півострова були введені тільки з 20 грудня.
Після анексії Криму США в 3 рази збільшили імпорт кримських товарів, порівняно з першим кварталом 2014 року, проте сумарний імпорт все одно не перевищив 6% від аналогічного періоду 2013 року.
Те ж саме стосується поставок до Криму – після окупації вони виросли на 17%, але все ж менше торішніх показників на 85%. При цьому сальдо торгового балансу в Криму позитивне – півострів продає більше, ніж купує.
Однією з важливих причин зниження кримського експорту та імпорту є українська та міжнародна заборона на входження суден у порти окупованого Криму. Як повідомляли в жовтні експерти «Майдану закордонних справ», що фіксують подібні порушення, крім російських кораблів, до Криму регулярно заходять судна інших країн, зокрема – європейських.
«Румунія отримує третє місце за кількістю кораблів в «Чорному списку» порушників правового режиму тимчасово окупованої території. На другому місці знаходиться Туреччина, на першому – Російська Федерація. Всього за час анексії Криму «Майдан закордонних справ» і BlackSeaNews зафіксували 117 суден-порушників з різних країн світу», – йдеться в жовтневому прес-релізі організації.
У Криму за період анексії встигли побувати також судна Белізу, Болгарії, Греції, Великобританії (оператор – Сінгапур), Єгипту, Італії, Латвії, Маршаллових островів, Монако, Панами, Сінгапуру, США (оператор – Росія). Багато кораблі йшли під прапорами африканських країн – що також підтверджує статистику «Кримської митниці» про географію зовнішньоекономічних зв'язків півострова.
Інвестиції
Відповідно до звітів кримських органів статистики, в 2013 році в економіку півострова інвестували 50 країн. Як, втім, і в першому кварталі 2014 року. Зате, починаючи з другого кварталу, інвесторів залишилося тільки шість: Віргінські острови, Узбекистан, Білорусь, Франція, Кіпр і Туреччина. В кінці року, замість Франції, прийшли Гернсі і Беліз, причому з усіх інвестицій, отриманих після окупації, цифри відкриті лише щодо Франції, Віргінські Острови (у другому кварталі) і Гернсі. Дані по інших країнах-інвесторах «не публікуються в цілях забезпечення конфіденційності первинних статистичних даних». Відповідно до російського законодавства, це означає, що інвестиції з такої країни здійснюють одна чи, максимум, дві компанії, або інвестиції з одної чи двох компаній суттєво переважають внески інших.
З березня у Криму замість 50 країн-інвесторів лишилося 6. Більшу частину капітальних інвестицій півострів отримує з офшорів на кшталт Кіпру або Віргінських островів
У статистиці більше не фігурують інвестиції з Росії, які раніше становили 23% від загального обсягу. Зате після анексії інвестиції з Віргінських островів або Гернсі складають 80-85% загальних надходжень.
Віргінські острови, Кіпр та Гернсі – відомі офшорні зони, які і в минулі роки утримували лідируючі позиції серед країн, що інвестують в Крим. Не дивно, що сьогодні саме вони і країни СНД залишилися чи не єдиними іноземними вкладниками в економіку півострова.
Дмитро Гнап, журналіст, що багато років займається розслідуваннями у сфері корупції та «відмивання грошей», регулярно стикається з використанням українськими бізнесменами офшорних компаній для «прокрутки» капіталу. За його словами, не можна на 100% стверджувати, що всі інвестиції з офшорів – «липові», але на 90%, швидше за все, так і є: «Гроші спочатку виводяться на офшорну компанію і вимиваються з економіки, а потім повертаються у вигляді реінвестування з Британських Віргінських островів – це дуже поширена практика для Росії та України. Юридично це все вважається інвестиціями. Фактично – інвестиціями це не є. Це повернення обігових коштів, мінімізація податків і так далі. Це не справжні інвестиції. По Кіпру можна з'ясувати, хто стоїть за офшорними компаніями, по Віргінським островам – практично ні. Тобто, умовно кажучи, якщо Аксьонов або Чалий або ще хтось є власниками кіпрських або віргінських компаній, то очевидно, що це ніякі не інвестиції – це просто спроба, мінімізуючи податки через офшори, якось «підживити» власний бізнес. Справжній, реальний інвестор не ховається за офшорами, це, насамперед, великі європейські компанії».
У «Макроекономічному огляді Республіки Крим за січень-жовтень 2014 року» говориться, що «найбільші надходження акціонерного капіталу (57% загального обсягу) спрямовано на підприємства, що здійснюють операції з нерухомим майном». Тобто більша частина коштів, що надійшли від компаній в офшорних зонах, надходить на рахунки кримських компаній, що працюють у сфері нерухомості. Власником однієї з найбільших і, одночасно, найбільш скандальних кримських будівельних компаній є Володимир Константинов, нинішній «спікер» кримського парламенту.
Санкції
Заборона на торгівлю та інвестування в Крим для компаній США і Євросоюзу означає в 2015 році фактично повне закриття європейського ринку. З європейських країн, які не є членами Євросоюзу, Норвегія вже закрила свій ринок для імпорту з Криму, а Чорногорія, Сербія, а також Боснія і Герцеговина або не імпортували кримські товари зовсім, або припинили імпорт ще наприкінці 2013 року.
Цікаво, що з моменту анексії різко зріс експорт товарів з Криму до Швейцарії. З 9,8 тис. доларів до ... 26,3 млн. Враховуючи, що це, по суті, найбільша сума (майже 80% від загального експорту до Європи), якщо така ж тенденція збережеться і в новому році, то глобально структура кримського експорту не буде сильно відрізнятися від нинішньої ситуації.
А от з імпортом все складніше. Європейські країни, які не є членами ЄС, забезпечували всього 2% ввезених в Крим товарів, що означає падіння імпорту з Європи практично до нуля. Враховуючи, що іншими великими експортерами були Панама, Сполучені Штати і Канада, припинення торговельних відносин з США веде до втрати приблизно 40% імпорту з американських континентів.
Ситуація з інвестиціями теж докорінно не зміниться – їх і так немає. Це означає, що Криму залишається сподіватися на рясні вливання з російського бюджету, тому що величезний за своєю суттю провал всіх економічних показників неможливо сховати ніякими маніпуляціями зі статистикою.
Оригінал матеріалу на сайті «Крим.Реалії»
