Київ – Влада, обрана після подій Євромайдану, вже ухвалила кілька законодавчих актів, які обмежують права людини, кажуть в Українській Гельсінській спілці. Тим часом правозахисники закликають нинішнє керівництво України не повторювати помилки попередньої влади. І нагадують, що Генпрокуратура так і не розкрила справу про ухвалення Верховною Радою сумнозвісних «диктаторських» законів 16 січня 2014 року.
16 січня 2014 року Верховна Рада України проголосувала за закони, що у ЗМІ згадували не інакше, як «диктаторські»: вони значно розширили повноваження тодішньої влади й обмежували низку основоположних прав громадян – зокрема, на мирні акції. Одіозність законів полягала не лише у порушенні прав людини, але й у способі, у який вони ухвалювалися, а саме – через голосування руками.
Хоч «закони 16 січня» і скасували через 12 днів, спосіб їхнього ухвалення зрештою став обʼєктом кримінального провадження. Наразі Генеральна прокуратура встановлює відповідальних за організацію голосування.
«У рамках впровадження повідомлено про підозру колишньому першому заступнику голови ВРУ Ігорю Калєтніку та колишньому народному депутату Володимиру Олійнику, – розповідає старший помічник генерального прокурора Валерій Карпунцов. – У рамках кримінального провадження допитано близько 400 осіб і зібрано доказову базу, достатню для відкриття кримінальних проваджень стосовно інших осіб».
Фігурантів справи буде більше, ніж двоє – Карпунцов
Він уточнив, що у порушенні законодавства 16 січня минулого року підозрюють не лише Ігоря Калєтніка і Володимира Олійника. За словами помічника генерального прокурора, народні депутати не несуть відповідальність за голосування, але декого з них можна притягнути за організацію процесу або фальсифікацію документів. Наразі Генпрокуратура оцінює зібрану інформацію та, за словами Валерія Карпунцова, найближчим часом оприлюднить інформацію – кого можна притягнути до відповідальності, крім Калєтніка й Олійника.
Раніше Валерій Карпунцов повідомив, що наприкінці грудня на допит у Генпрокуратуру у рамках «справи 16 січня» викликали низку колишніх депутатів-регіоналів, зокрема: Нестора Шуфрича, Юрія Мирошниченка, Володимира Макеєнка, Сергія Ківалова та Ганну Герман. Втім, за словами самої пані Герман, повістку вона не отримувала. Ганна Герман каже, що вважає справу політичною, але готова співпрацювати зі слідством.
«Жодної повістки мені ніхто не вручав. Я бачила в інтернеті цю інформацію, але ж є порядок: треба, щоб було написано, у який кабінет, на яку годину, до кого приходити та у яку прокуратуру», – заявила екс-парламентар. Ганна Герман розповіла, що у рамках цієї справи ходила на допит іще коли була народним депутатом, тобто у період каденції Верховної Ради сьомого скликання.
Правозахисники обурюються не лише законами 16 січня, а й новими
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко тим часом застерігає нинішню владу від повторення диктаторського досвіду попередньої. Правозахисник каже: влада, обрана після подій Євромайдану, вже ухвалила кілька законодавчих актів, які обмежують права людини. Мова йде про збільшення терміну превентивного утримання особи, підозрюваної у підготовці теракту, а також дозволу на так звані негласні слідчі дії, тобто фактично переслідування.
«Через війну та анексію Криму подібні проблеми вже не сприймаються так серйозно, як тоді, вони пішли в тінь. А в нового складу Верховної Ради будуть свої гріхи, за які ми ще будемо їх критикувати», – вважає Аркадій Бущенко.
На річницю ухвалення «законів 16 січня» активісти «Реанімаційного пакету реформ» та руху «Чесно» вручать депутатам Верховної Ради календарі на 2015 рік, в яких кожен день буде позначено як 16 січня. Щоб пам’ятали і не повторювали помилок попередників.
