Львів – Одні шукають спосіб виїхати з Донбасу у Західну Україну, а хтось відчуває потребу бути саме на Сході. Кілька років тому Павло Островський перевівся на навчання з Донецького національного університету до Львова. Але перервав навчання і вирішив – час повертатись додому, у рідну Дружківку, щоб допомогти землякам.
Нещодавно Павло Островський купив безпілотник. Хлопець виграв місячне стажування у США і за отримані гроші під час поїздки купив літальний апарат для 81-ї десантної бригади, яка дислокується у його рідному місті Дружківка Донецької області. Завдяки безпілотнику, що потрапив вже й під обстріл, врятовано не одне життя.
У Львові Павло ініціював проект «Відкрий українське» для своїх земляків із Донбасу. У рамках акції зібрали і передали понад п’ять тисяч книг на Схід, а також відкриті україномовні відділи у бібліотеках Слов’янська, Краматорська, Маріуполя, Лисичанська, Сєверодонецька, Старобільська. За словами активіста, число відвідувачів у бібліотеках зросло, бо є багато сучасної української літератури, книжок на історичну тематику.
«Я намагався скласти портрет нашого читача. Це є різні люди за віком, молодші і старші, молодь приходить по сучасну літературу. Якщо книжка перекладена російською і українською, то беруть українською», – розповів активіст.
Павло Островський перервав навчання і вирішив повертатись додому. У Дружківці проживають його мама і бабуся.
«Я просто розумію, що зараз величезне поле роботи там. Її має хтось робити. Якщо я тут побуду, міг навіть працевлаштуватись у Львові чи в Києві, то не така буде з мене користь. Хочу повернутись у Дружківку, бо там моє рідне місто і я не хочу, щоб туди повернулась так звана «ДНР», я хочу, щоб моє місто було українське. Буду робити, що вмію і можу, там багато місцевих депутатів-сепаратистів», – каже співрозмовник.
Українська громада у власній країні
Мешканці Дружківки, які розмовляють українською мовою, об’єднались в українську громаду, немов у закордонній еміграції. Люди збираються раз на тиждень із серпня минулого року. Це найбільш свідомі громадяни міста, зауважує Павло, які не можуть змиритись із сепаратистами на українській землі. Однак є й такі, хто за гроші воює проти України.
Водночас Павло вірить у те, що можна змінити свідомість мешканців Донбасу, хоча людей зомбує російська пропаганда.
«Треба боротись за молодь, хоча це треба було робити значно раніше. Але зараз є різні фонди, які готові допомогти. Добре було б, щоб вони придбали журнали, книжки для бібліотек, зробили передоплату на українську періодику», – каже він.
Останні двадцять три роки бібліотеки донецьких міст і сіл не поповнювались українською літературою, не кажучи вже про українські книгарні, яких просто немає, а більшість комунальних газет навіть у містах, підконтрольних українській армії – проросійські, наголошує Павло. Бо така позиція і місцевих депутатів.
«Ці міста, які звільнені, ми мусимо підтримати, підтримати і допомогти тим, хто прагне українського слова», – зауважує активіст.
Однак Павло Островський дуже сподівається на підтримку своїх друзів-волонтерів зі Львові. А через рік планує відновити навчання і отримати диплом магістра.
