Сербія і Хорватія не чинили геноцид під час Хорватської війни – суд ООН

Міжнародний суд ООН постановив, що ані Сербія, ані Хорватія не здійснювали актів геноциду під час Хорватської війни за відділення від Югославії. Президент суду Петер Томка оголосив вердикт стосовно історичної справи в Гаазі 3 лютого. За його словами обидві сторони здійснювали насильницькі дії під час війни 1991-1995 років, але жодна зі сторін не представила достатньо доказів, які б підтвердили «конкретний намір, необхідний для актів геноциду». Деякі сербські та хорватські лідери, а також експерти з міжнародного права привітали вирок суду.

Панель із 17 суддів ухвалила рішення, що Сербія не змогла довести акт геноциду, що був здійснений проти сербського населення під час військового наступу Хорватії у 1995 році, метою якого було захопити населену етнічними сербами хорватську Країну.

«Суд вирішив, що не було доведено те, що під час і після військової хорватської операції «Шторм», відбувався геноцид сербського населення Хорватії», – сказав суддя Петер Томка.

Він також сказав, що дії сербів не мали за мету «знищити» етнічних хорватів у певних підконтрольних сербам районах Хорватії, але «перемістити їх силою».

«Хорватія не змогла обґрунтувати свій позов стосовно вчинення геноциду», – сказав Томка.

Тим не менш, суддя заявив, що багато злочинів було скоєно під час конфлікту, що призвело до загибелі приблизно 20 тисяч людей. Він сказав, що суд «закликає сторони продовжувати свою співпрацю з метою забезпечити жертв війни належним відшкодуванням і, таким чином, зміцнити мир і стабільність у регіоні».

Рішення Міжнародного суду ООН є остаточними та мають зобов’язуючу силу.

Виступаючи перед журналістами в Белграді, президент Сербії Томіслав Ніколич висловив сподівання на встановлення тривалого миру на Балканах.

«Я сподіваюсь, що в майбутньому Сербія і Хорватія матимуть сили для спільного вирішення всього, що перешкоджає можливості встановлення тривалого миру та процвітання в нашому регіоні», – сказав він.

Міністр закордонних справ Хорватії Весна Пусич також висловила надію, що рішення суду сприятиме «закриттю цієї історичної глави» та початку «кращого та безпечнішого часу для людей у цій частині Європи».

Однак, прем’єр-міністр Хорватії Зоран Міланович поділився своїм розчаруванням.

«Ми не задоволені рішенням суду, але ми цивілізовано його приймаємо», – сказав він.

Експерт з міжнародного права Тібор Варадін розповів Радіо Свобода, що рішення суду мало б покласти кінець суперечкам щодо того, який з народів є жертвою, а який – злочинцем. Замість цього держави зможуть разом працювати над іншими проблемами, наприклад, допомагати тим сім’ям, які хочуть повернутися до своїх довоєнних домівок.

«Це був конфлікт між країнами, але сприймали його як конфлікт між народами. Біло б добре залишити це сприйняття та повернутися до реальності, бо реальність така – війна закінчилася 20 років тому», – сказав Варадін.

Загреб подав справу до суду в 1999 році, звинувачуючи сербів, під керівництвом президента Слободана Мілошевича, в геноциді етнічних хорватів у місті Вуковар і інших містах у 1991 році.

Пізніше, у 2010 році, Сербія подала до суду зустрічний позов, заявляючи, що етнічних сербів вигнали з захопленої хорватами території Країни, яка формально була частиною Хорватії, але контролювалася місцевими сербами. Хорватська армія провела бомбардування регіону Країна, яку населяла сербська більшість, що змусило близько 200 тисяч людей покинути власні домівки.

Однак, за останні декілька років відносини між Хорватією та Сербією покращилися.

Зокрема, Хорватія у 2014 році стала членом Євросоюзу. Сербія ж має розпочати переговори про вступ до ЄС цього року. Офіційно Хорватія зазначила, що Загреб готовий надати Белграду політичну й іншу допомогу для подолання бар’єрів на європейському шляху.