Нурсултан Назарбаєв уже вшосте обійняв посаду президента Казахстану – на виборах глави держави, які пройшли 26 квітня, він отримав, за попередніми даними, 97,7 відсотка голосів. ОБСЄ, серед інших міжнародних спостерігачів, заявила, що вибори не були демократичними та й не можуть бути такими, допоки ця країна не проведе необхідних реформ. З іншого боку, спостерігачі з країн СНД повністю задоволені процесом голосування.
Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) заявила, що учасники президентських виборів у Казахстані мали обмежений вибір кандидатів через відсутність свободи слова та реальної опозиції у державі.
За словами Корнелії Йонкер, голови бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини, яка спостерігала за процесом виборів, для проведення демократичного голосування у державі мають спочатку бути проведені необхідні реформи.
Серйозні процесуальні недоліки та порушення були помічені під час голосування, підрахунку голосів та підбиття підсумківКорнелія Йонкер
«День виборів, загалом, пройшов в організованому порядку, але серйозні процесуальні недоліки та порушення були помічені під час голосування, підрахунку голосів та підбиття підсумків», – сказала вона.
Голова ЦВК Казахстану Куандик Турганкулов повідомив, що офіційна явка виборців склала більше ніж 95,22 відсотка.
Вшосте переобраний президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв пожартував про високу явку виборців, заявивши «спостерігачам, законодавцям і депутатам» із багатьох країн, що він хотів би вибачитися за результати виборів, які були б «неприйнятними для супер-демократичних країн».
Натомість, він сказав казахстанцям, що вони «продемонстрували всьому світові, що політична культура Казахстану означає єдність, відповідальність».
«Звичайно, обирати президента означає обирати своє майбутнє. Отже вони прийшли проголосувати за своє майбутнє, кожен із власними мріями. Вони хотіли висловити їх… Велика подяка та глибокий уклін всім казахстанським громадянам», – сказав Назарбаєв.
Перемога та висока явка дозволять президентові Казахстану керувати державою протягом наступних п’яти років, що може поглибити занепокоєння стосовно стану демократії у цій країні серед представників міжнародної спільноти.
Суперечливі спостерігачі
За словами Йонкер, президент Казахстану та його політична партія «домінують у політиці», отже «виборці не мали справжнього вибору між політичними альтернативами».
Вона зауважила, що декілька видатних казахстанців, які критикували уряд, тепер перебувають у в’язниці, або отримали політичний притулок в інших країнах.
Йонкер сказала, що інші кандидати на посаду президента відверто хвалили досягнення Назарбаєва, який подорожував країною у рамках власної передвиборної кампанії.
У звіті ОБСЄ йдеться про те, що багато виборців повідомляли про тиск на них з метою примусити відвідувати заходи перевиборної кампанії Назарбаєва та голосувати за нього. Зафіксовано було принаймні 46 випадків вкидання заповнених бюлетенів, подвійного голосування та інших фальсифікацій.
З іншого боку, спостерігачі з країн СНД відкинули занепокоєння Заходу про відсутність конкуренції та високо оцінили голосування, як це вони роблять зазвичай, коли йдеться про колишні радянські республіки з тісними зв’язками з Росією.
Голова місії СНД, виконавчий секретар Сергій Лебедєв заявив, що вони «не помітили серйозних порушень, які могли б вплинути на результат» виборів. Лебедєв, колишній голова зовнішньої розвідки Росії у 2000-2007 роках, сказав, що було лише «кілька чисто організаційних питань».
Дмитро Мезенцев, голова місії спостерігачів Шанхайської організації співпраці, сказав, що вибори були «прозорими, вільними та демократичними».
Позачергові вибори
Президентські вибори у Казахстані мали б відбутися у 2016 році. Однак національна асамблея, на чолі з Назарбаєвим, вирішила, що їх варто провести раніше, щоб «забезпечити проведення поточної політики», і перенесла голосування на 26 квітня 2015.
Країна зазнає економічного спаду через різке падіння цін на нафту та міжнародні санкції проти їхнього головного торговельного партнера Росію через її втручання в Україну.
У статті, яку Назарбаєв опублікував напередодні голосування, він заявив, що вибори нададуть новообраному президенту чіткий мандат вести державу через потенційно важкі часи.
Однак, критики вважають, що вибори перенесли з метою придушення будь-яких спекуляцій стосовно наступника та усунення ризику того, що економічні негаразди будуть надто серйозними для отримання переконливої перемоги у 2016 році.
Колишній працівник металургійного заводу
Перебуваючи при владі вже довше ніж чверть століття, 74-літній Назарбаєв обмежує можливості своїх опонентів та тримає жорсткий контроль над засобами масової інформації у Казахстані.
Назарбаєв керує цією центрально-азійською країною з обмеженою опозицією з часів ще до отримання Казахстаном незалежності від СРСР. Радянський лідер Михайло Горбачов призначив його на посаду першого секретаря компартії Казахстану у 1989 році. У 1990-му його посада отримала статус «президент Казахстану».
Назарбаєва переобрали у грудні 1991 року, за декілька тижнів до розвалу Радянського Союзу. У 1995 році його термін продовжили до 2000 року завдяки референдуму. Потім він виграв вибори у 1999, 2005 та 2011 роках після створення правової поправки, яка звільняла його від обмеження до не більше двох президентських термінів поспіль.
Міжнародні спостерігачі не вважають жодні з проведених президентських виборів у Казахстані вільними чи справедливими.
Колишній працівник металургійного заводу Назарбаєв провів ринкові реформи. А за допомогою нафтових і газових родовищ і більше ніж 200 мільярдів доларів іноземних інвестицій зробив із Казахстану другу найбільшу економіку серед країн колишнього Радянського Союзу.
Назарбаєв заявляє, що хоче побудувати сильну та квітучу державу, перш ніж проводити демократичні реформи. Його політична партія «Нур Отан» контролює майже всі аспекти повсякденного життя у Казахстані.
Багато хто з його критиків чи опонентів були змушені залишити країну. Дехто з них був убитий або помер за таємничих обставин.
