Доступність посилання

ТОП новини

Окупація Криму розв’язала руки Києву в стосунках із кримськими татарами – Семиволос


©Shutterstock
©Shutterstock

«Кримські татари побачили, що без активної участі в загальноукраїнській справі вони не зможуть повернутися на півострів»

На початках відновленої незалежності Україна дозволила кримським татарам повернутися із заслання, але так і не відчула себе батьківщиною цього корінного народу. Навіть цей статус від України кримські татари отримали тоді, коли опинилися під окупаційною владою Росії. З іншого боку, окупація показала, що єдину надійну опору кримські татари мають в українському суспільстві, і попри претензії до офіційного Києва, розуміють, що жодна інша столиця не спроможна зробити більше для їхнього визволення. Про складний шлях кримських татар і України одне до одного говоримо з політологом, який упродовж багатьох років досліджував це питання, Ігорем Семиволосом. Чи Україна після понад 20 років, і особливо після того, що відбулося останнього року, відчула себе батьківщиною кримських татар?

Ігор Семиволос
Ігор Семиволос

– Дуже складне питання. Тому що, звісно, процеси відбуваються і за цей рік кримські татари стали зрозумілішими і ближчими до українців. І українці сприйняли проблему кримських татар через свою призму і подивилися на кримську ситуацію зі своєї позиції. Тому дійсно трансформація позиції українців щодо кримських татар відбувається позитивно. Але сказати в цілому, що відбулися якісь радикальні зміни в підходах, у позиціях – певно, буде неправильно.

Вперше за 23 роки української незалежності кримськотатарське питання опинилося в центрі уваги широкої української громадськості

Вони розгублені після того, що сталося. І часто вони також можуть звинувачувати Україну в тих негараздах і в тій ситуації, в якій вони опинилися. Зрозуміло, що Україна також до певної міри безпорадна і ніяким чином не може допомогти тим кримським татарам, які перебувають на окупованій частині півострова. Але в цілому можна зазначити, що вперше, напевно, за 23 роки української незалежності кримськотатарське питання опинилося в центрі уваги широкої української громадськості.

– Окупація зробила те, чого не було зроблено за понад 23 роки незалежності України. Кримські татари почали вписуватися в загально-український контекст. Глава Меджлісу Рефат Чубаров очолив конкурсну комісію з обрання директора Національного антикорупційного бюро. Севгіль Мусаєва-Боровик стала редактором впливового політичного ресурсу «Українська правда». Актор Ахтем Сейтаблаєв став ведучим головної патріотичної передачі на телебаченні. Чому цей процес обійшовся такою ціною?

– Сам процес інтеграції кримських татар в українське політичне поле, в політичний пласт, в еліту українську тривав і раніше. Просто окупація і ті події, які сталися рік тому, пришвидшили і змусили частину кримських татар ухвалити рішення приїхати на материк і, відповідно, зайняти чітку позицію.

Це вибір, перед яким тепер постало дуже багато кримських татар, і призвів до того, що кримські татари активніше почали залучатися безпосередньо до українських справ. Раніше кримські татари все-таки більше концентрували свою увагу на внутрішніх кримськотатарських справах і вважали, що саме тут їхнє місце застосовування.

Тепер ми побачили, кримські татари побачили, що без активної участі в загально-українській позиції, в загальноукраїнській справі, вони не зможуть повернутися на півострів. І тому така зміна позицій, така зміна акцентів і така вже активна участь кримських татар у загальноукраїнських справах.

Акція пам’яті жертв депортації кримських татар. Київ, 18 травня 2015 року
Акція пам’яті жертв депортації кримських татар. Київ, 18 травня 2015 року

– Кримськотатарське питання не вирішувалося лише в межах Криму, і для багатьох оглядачів була очевидна річ, що для вирішення кримськотатарського питання воно має стати загальноукраїнським питанням. Як вплинула окупація Криму на порядок денний політичних партій, для яких це питання не було першочерговим? Чи зараз воно може стати одним із головних політичних питань для цих партій? Чи, навпаки, після того як Крим став окупований, він просто сходить з порядку денного політичного життя України?

– Насправді лише в двох політичних партіях з’явилося питання Криму. Це «Блок Петра Порошенка» і в Радикальній партії. Принаймні, була згадка про це. Всі інші політичні сили практично уникали цієї теми. Можна було вирішити кримськотатарське питання в умовах 23 років. Але, очевидно, це було зробити складно, і Київ намагався зробити все, щоб покращити життя кримських татар на півострові, Але він чудово розумів, що більшість півострова ніколи не дозволить, та, власне, і ситуація в парламенті ніколи не дозволяла на той момент проводити якісь радикальні закони, радикальні заходи на користь і підтримку кримських татар.

Тому була така непослідовна політика стосовно кримських татар: з одного боку, Київ без сумніву бачив у кримських татарах союзників, а з іншого боку, він був змушений з питань міркувань безпеки спиратися на більшість.

Ситуація змінилася кардинально. У Києва розв’язані руки, Київ може проводити більш радикальну політику з підтримки кримських татар

Сьогодні, звісно, ситуація змінилася кардинально. У Києва розв’язані руки, Київ може проводити більш радикальну політику з підтримки кримських татар, навіть не тих, хто лишилися на півострові, але й тих, хто опинився на материку. І тут якраз від України багато залежить – наскільки ті кримські татари будуть інтегровані і збережуть свою національну ідентичність. Це питання, яке дуже гостро стоїть зараз перед кримськотатарською спільнотою материка України.

– Україна надала статус корінного народу кримським татарам. Також вона заявила про те, що вона не зупинить зусиль повернення Криму у склад України. Але без плану підтримки корінного народу такі заяви залишаться голослівними. Чи не так?

Зараз готують закон, який деталізує і розшифрує, що таке є корінний народ України, які в нього обов’язки, права

– Так, без сумніву. Я думаю, що поки що постанова, яка була ухвалена стосовно кримських татар як корінного народу, – це був перший крок, але, без сумніву, він потребує розшифровки, він потребує тлумачення, він потребує деталізації. І власне для цього зараз готують закон, який якраз деталізує і розшифрує, що таке є корінний народ України, які в нього обов’язки, права і таке інше.

– Ви багато років працювали над проблемами кримськотатарського народу і над тим, як їх вирішувати в межах цілої України. Які, на Вашу думку, мають бути головні напрямки підтримки Україною кримськотатарського народу зараз?

– В першу чергу, це збереження національної ідентичності, розвиток національної ідентичності, підтримка кримськотатарської мови, літератури, забезпечення прав кримськотатарського народу як спільноти. Але тут дуже важливо насправді, що держава повинна вести постійний діалог із кримськими татарами. І щоб не було «для нас і про нас, але без нас». Тобто чутливе ставлення до цієї етнічної групи, яка впродовж 20-го століття постраждала, і яка через обставини, які сталися, продовжує страждати і сьогодні. Тобто це, в першу чергу, політика, яка спрямована на діалог і співпрацю з кримськими татарами, національними інститутами і постійне відчуття їхніх потреб.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG