Влада в Україні вичерпала можливість доводити свою ефективність успіхами на шляху євроінтеграції. Як пише тижневик «Коментарі», через півтора року після саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі, який став точкою неповернення в новітній українській історії, євроінтеграційна риторика займає все менше місця у порядку денному української влади. І на те є безліч об’єктивних причин. Українцям же доводиться поволі привчатися думати про більш реалістичні стратегічні орієнтири. Які саме, видання розповідає у статті «Життя без європейської перспективи».
У понеділок виповниться рівно рік з проведення виборів президента, на яких переміг Петро Порошенко. Газета «Сегодня» проаналізувала його головні передвиборчі обіцянки, а також зміни, які відбулися в країні за цей час. А експерти назвали основні досягнення та провали Петра Порошенка. На їхню думку, у президента непогано виходить представляти країну на міжнародному рівні, але от із кадрами та боротьбою з корупцією у нього – серйозні проблеми. Президент також збільшив армію, підписав закон про люстрацію, але так і не продав свій бізнес. У той же час ВВП впав, реальні зарплати знизилися, але Україна продала за кордон більше, ніж купила.
В Україні досі не почалась реальна реформа виборчої системи, констатує «Газета по-українськи». Хоча в коаліційній угоді записана норма про вибори за відкритими списками. Від нових правил виграє демократія, програє корупція. І хоча талановиті шахраї завжди шукатимуть шляхи, як зайти у представницькі органи влади, однак за системи відкритих списків зробити це їм буде дуже складно, бо прибираються кумівство та висування «парашутистів», тобто кандидатів, які приїжджають на округ за кілька місяців до виборів – із столиці чи з іншого регіону. Якщо Україна запровадить відкриті списки, в державі не буде понад 200 партій, як зараз. Буде змагальна система. А зараз партії створюють заради збагачення. Продають не лише місця в списках, а й скуповують членів виборчих комісій. Заголовок статті – «Місця у списках перестануть купувати».
Антитерористична операція на Донбасі триває вже понад рік, проте далеко не всі приватні підприємства готові підтримувати зусилля держави зі знищення бойовиків і повернення контролю над тимчасово окупованими територіями. Народні депутати пропонують націоналізувати такі компанії, щоб уникнути перерахування коштів українців на потреби сепаратистів. Тим паче, як нагадує «Газета по-українськи», що норма про вилучення об’єктів приватної власності у випадках громадської необхідності передбачена в Конституції. Зокрема, народні депутати хочуть передати у власність держави найбільшу в країні торговельну мережу «АТБ», яка, на їхню думку, допомагає бойовикам.
Утім, як переконують в тижневику «Коментарі» власники мережі «АТБ», вони в окупованому Донбасі втратили близько семи мільярдів гривень. Мережа закрила всі свої магазини в зоні АТО. Якщо якісь із них працюють дотепер, то правовласник торгової марки не має до цього стосунку. Більше про методи господарювання сепаратистів на окупованих територіях видання розповідає у статті «Про схеми відбирання бізнесу у воєнний час».
