Брюссель – Без сюрпризів і вето, якого чекали від Греції, Європейський союз у понеділок продовжив дію своїх санкцій щодо фінансів, нафтової та оборонної промисловості Росії. У Брюсселі пояснюють, що інакше й бути не могло з огляду на її агресивні дії щодо України. Тим часом, із Кремля після новини про подальші ембарго почали лунати погрози запровадження контрсанкцій і звинувачення ЄС у цинізмі та політичному шантажі.
Продовжити галузеві санкції щодо Росії ще на півроку – таке рішення ухвалили 22 червня у Люксембурзі міністри закордонних справ країн Європейського союзу.
Також були продовжені до червня наступного року інвестиційні санкції щодо Криму. Такий крок був зроблений на тлі побоювань, що Греція може в останню хвилину накласти на це рішення своє вето, вимагаючи таким чином зменшення фінансового тиску на Афіни.
Тим часом, з боку Росії почали лунати заяви, мовляв продовження галузевих обмежень об’єднаною Європою – це «політичний шантаж». Москва, тим часом, погрожує Брюсселю контрсанкціями.
«Враховуючи, що ЄС на півроку продовжив антиросійські санкції, я прошу підготувати звернення на ім’я президента з пропозицією продовжити дію обмежувальних заходів з боку Російської Федерації. Також підготуйте проект постанови уряду, в якому встановлюються категорії продукції і об’єкти зовнішньоторговельних операцій, на які поширюються російські обмежувальні заходи», – заявив прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв.
Кремль заявив, що жалкує з приводу того, що «антиросійське лобі знову переважило» і це тим більш «цинічно, бо збіглося із відзначенням роковин нападу фашиської Німеччини», додали у російському МЗС.
Продовження санкцій – логічний і очікуваний крок ЄС – експерт
Тим часом, політичну заяву про намір на наступні півроку продовжити економічні санкції щодо Російської Федерації ухвалили ще на саміті ЄС у березні цього року. Саме тоді можливість скасування економічних обмежень була пов’язана із повним виконанням Росією всіх умов Мінських угод.
З огляду на події на Донбасі та в Криму, годі було чекати якихось змін у санкційному режиміПоль Іван
Абсолютно логічне і очікуване рішення об’єднаної Європи, каже Радіо Свобода експерт із Європейського політичного центру Поль Іван. «З огляду на події на Донбасі та в Криму, годі було чекати якихось змін у санкційному режимі», – зазначає він.
Росія у відповідь може ухвалити якісь нові заходи. Але Росії перед цим ще слід буде підрахувати удар, який це може завдати її власній економіціПоль Іван
«Це не стало сюрпризом, бо рішення ухвалили значно раніше, – пояснює він. – У березні чітко заявили, що санкції діятимуть аж до виконання Мінських угод, і це не має жодного стосунку до роковин Другої світової війни. Росія у відповідь може ухвалити якісь нові заходи, на кшталт нових ембарго та нових нев’їздних політиків із ЄС. Але Росії перед цим ще слід буде підрахувати удар, який це може завдати її власній економіці», – каже брюссельський експерт.
ЄС передбачає, що Мінські угоди реалізують до кінця року
Європейська рада у своєму повідомленні зазначила, що продовження санкцій «випливає із домовленості від березня 2015 року, коли під час саміту лідери Євросоюзу пов’язали тривалість цих санкцій із повною реалізацією Мінських домовленостей, яке, як передбачається, має завершитися до 31 грудня 2015 року».
Під дію європейських санкцій потрапили російські держбанки і нафтова галузь. Також ЄС обмежив доступ до європейських ринків капіталу низці російських компаній. Крім того, були заборонені постачання обладнання та надання послуг для глибоководної розвідки і видобутку нафти, роботи в Арктиці і на родовищах сланцевої нафти в Росії. Європейська співдружність також ухвалила санкції щодо оборонного сектору Росії і заборонила європейським компаніям постачати продукцію подвійного призначення низці російських підприємств.
