Війна завжди була можливістю легко заробити значні кошти. Тому не дивно, що за останній рік в Україні знайшлося багато охочих скористатися такою нагодою. Найбільш прибутковим і водночас законним методом є участь в держзакупівлях щодо постачання товарів та послуг військовим частинам, констатує дописувач «Економічної правди». В разі успішних домовленостей та перемоги на тендері постачальники заробляють колосальні кошти. За рішенням РНБО, видатки Міноборони у 2015 році сягнуть 40,2 мільярда гривень. Загальні ж витрати на забезпечення національної безпеки та оборони – 80,167 мільярда гривень. Такі видатки утричі перевищують показники 2014 року, та у п'ять-шість разів – довоєнні. Тим часом недавній внутрішній аудит оборонного відомства засвідчив: тільки за січень-квітень 2015 року збитки становили 400 мільйонів гривень. Про найбільш резонансні угоди за участю оборонного відомства інтернет-видання розповідає у статті «Хто заробляє на обороні».
Щоб проблема «ДНР»-«ЛНР» була вирішена, необхідний рамковий договір США та Росії, а не Мінські угоди, переконує дописувач сайту «Хвиля». Адже Мінські домовленості – це угоди не тих суб'єктів, які дійсно ведуть війну на території України. Це – угоди виконавців і посередників, в той час, як потрібні угоди суб'єктів – США та Росії. Однак тут виникає питання – а чи не поставлять Україну перед фактом і умовами укладених угод, де статус «ДНР»-«ЛНР» і Криму вже буде визначений так, що Україні лишитиметься лише погодитися? Щоб цього не сталося, Київ повинен превентивно сформувати і жорстко відстоювати вигідні для неї умови інтеграції сепаратистських угрупувань і Криму до складу України. Розповівши, які саме, видання зазначає, що США намагаються вберегти світ від ядерної війни, і в принципі їх влаштує договір із будь-якою Росією, аби вона була прогнозованою і зберігала бодай видимі відносини із Заходом. Для України ж імперська Росія становить загрозу самому її існуванню. Саме тому позиція Києва має бути жорсткішою, ніж позиція США. Будь-яка угода щодо Криму і «ДНР»-«ЛНР», що припускає продовження імперської політики Росії, для України принципово неприйнятно. Докладніше йдеться в статті «Якою має бути політика України до Донбасу і Криму після Мінських угод».
Свого часу виконувач обов'язків керівника «Укрзалізниці» Максим Бланк отримав безпрецедентні повноваження для управління компанією. Однак реформи провести не вдалося, звинувачення в контрабанді і непрозорих тарифах наростають, рухомий склад та колійне господарство деградують. При тому, що держкомпанія оголосила дефолт, дописувач сайту «Цензор.нет» припускає, що окремим кредиторам вона платить цілком справно. Водночас, автор вважає, що проблема контрабанди на залізниці буде швидко наростати в найближчі тижні, бо внаслідок нещодавнього рішення СБУ, для перевезення комерційних вантажів залишений тільки один легальний канал – залізниця. Цей же канал, зважаючи на його масштаби і специфіку, може виявитися широкою дорогою для тієї контрабанди, яка досі котилася по автодорогах. Загалом, надія тільки на те, що нові керівники СБУ пильно подивляться на ті схеми, що комфортно умостилися в зоні відповідальності «Укрзалізниці». Про те, наскільки це реально і чому Кабмін Яценюка втрачає контроль над «Укрзалізницею», йдеться в матеріалі «Корупція на рейках».
