Брюссель – «Пропозицію останнього шансу» запропонувала Єврокомісія Афінам перед тим, як Греція буде офіційно визнана неплатоспроможною. Саме нині програма грошової допомоги з боку міжнародних установ завершується і греки очевидно не зможуть виплатити 1,6 мільярда євро боргу. Тим часом, на тлі глибокої боргової кризи, що вдарила по всій єврозоні, між Афінами та Брюсселем лунають взаємні звинувачення у шантажі й ультиматумах.
Всі погляди у Євросоюзі наразі повернені в бік Греції. Остання пропозиція з боку Європейської комісії, як виглядає, теж не переконала прем’єр-міністра Алексіса Ципраса. Натомість, лідер Греції звернувся до Єврозони з проханням надати дворічну позику для погашення боргу, що власне, розцінюється, як наступна програма допомоги, на заміну цієї, яка добігає кінця опівночі у вівторок 30 червня.
Однак, у Брюсселі чекали від голови грецького уряду найпізніше, протягом вівторка письмової згоди на умови голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера. У такому випадку було б організовано екстрене засідання Єврогрупи, щоб узгодити спільну кампанію, мета якої – переконати греків на референдумі 5 липня проголосувати за угоду з кредиторами.
Однак поки євроустанови закликають дати ствердну відповідь кредитній програмі, уряд прем’єр-міністра Алексіса Ципраса вже розгорнув серед своїх громадян цілу кампанію з діаметрально протилежним гаслом: «Скажіть – ні».
До «спротиву диктатурі банків» закликає євродепутат від «СІРІЗИ»
«Чим більше проголосують «ні», тим міцнішою буде наша позиція на переговорах. Не думаю, що вони хочуть викинути нас з єврозони, бо фінансові наслідки будуть величезними», – заявив прем’єр-міністр Греції.
Його прихильники та однопартійці у Європарламенті навіть організували конференцію солідарності з Грецією, де євродепутат від ципрасової партії «СІРІЗА» Дімітріос Пападімуліс вказував на шантаж, ультиматуми та необхідність спротиву «диктатурі банків». Він зазначав, що недільний референдум, який повинен відкинути пропозиції «трійки» – МВФ, Європейського центробанку і Єврокомісії – «це і буде справжнім проявом демократії».
Натомість, прихильники продовження програми економічних заощаджень та реформ у Греції закликають скористатися останньою можливістю.
«Грецький уряд повинен зробити останній крок до кращого рішення для їхньої країни. На карту покладено майбутнє греків, цілісність єврозони і, нарешті, надійність євроустанов», – каже Марія Родріґес, португальський парламентар-соціаліст.
У вівторок відбулися чергові телефонні консультації голів Єврокомісії, Європейського центробанку та грецького уряду. Тим часом, серед самих греків зростає поділ на тих, хто сподівається покращення завдяки спротиву міжнародним установам з боку уряду Ципраса, і тих, хто вважає, що іншого виходу, окрім допомоги «трійки», немає.
Тим часом, в очікуванні недільного референдуму в ЄС намагаються прогнозувати, що буде, якщо греки проголосують «так», а що буде, якщо скажуть «ні» пропозиціям міжнародних кредиторів, а отже, самому перебуванню Греції у зоні обігу євро.
Група світових економістів закликала виручити Грецію
Що ж до підтвердженої грецьким міністром фінансів Янісом Варуфакісом неспроможності виплатити борг перед МВФ, то, скажімо, міністр економіки Франції Мішель Сапен висловлює припущення, що грецький дефолт у вівторок не буде «мати великих наслідків». Він каже, що так, це подія виняткова, але нині вона відійшла на другий план.
Характерно, що у відкритому листі, опублікованому в Financial Times, 19 економістів лівого спрямування мобілізували у вівторок свої зусилля на користь Греції. Серед них лауреат Нобелівської премії Джозеф Стіґліц (США) та відомий економіст Тома Пікетті (Франція). Вони звернулися з проханням фінансово виручити Грецію в цій складній ситуації, перш ніж розпочати нові переговори.
Нарешті, з огляду на те, що грецькі боргові пристрасті розгорілися саме нині, в розпал курортного сезону та відпусток, нестабільність та непередбачуваність фінансової системи держави можуть вплинути на кількість туристів, що планували візити до Греції.
