Схоже, населення України зменшилося ще на одну людину: зник голова Київського апеляційного суду Антон Чернушенко, констатує газета «Сегодня». Сталося це на наступний день після того, як Верховна Рада зняла з нього недоторканність і дала добро на арешт. Це, загалом-то, вже традиція така – тільки-но парламент знімає з когось недоторканність, той, що став доторканним починає відчувати непереборну тягу до мандрів. Тут до них питань немає – ну хто захоче проводити літо не в Криму, а в СІЗО ?! А до силовиків питання є: адже ще під час недавнього обшуку в Київському апеляційному суді були опубліковані документи, що дають підставу для того, щоб поставити Чернушенка під спостереження, але йому чомусь спокійно дали «піти у відпустку». Невже сталість подібних історій не змушує керівництво силових структур задуматися, що тут щось нечисто? Втім, є ймовірність, зауважує видання, що голова Київського апеляційного буде не останнім у списку очищення суддівського корпусу, і тоді зможемо поспостерігати, чи роблять силовики висновки. Але якщо виявиться, що вся корупція складалася з одного Чернушенка, то тоді вже виникне питання до влади: а очищення це взагалі чи ж замовлення неугодного судді?
Бойовики на окупованих територіях вирішили восени провести місцеві «вибори». Таке рішення, як заявили в угрупованні «ДНР», що визнане в Україні терористичним, ухвалено відповідно до Мінських угод. Газета «Сегодня» аналізує – до чого можуть призвести такі псевдовибори на Донбасі і навіщо вони бойовикам. Експерти видання намагаються зрозуміти: це крок до війни чи до миру. Дехто вважає, що Кремль до останнього чекав, що Рада ухвалить зміни до Конституції про особливий статус Донбасу, а після того, як у середу Порошенко заявив, що цього не буде, почалася істерія з виборами. Тобто таким способом Кремль намагається «протиснути» особливий статус для Донбасу у складі України. З думками інших політологів видання знайомить в статті «Псевдовибори в «ДНР» і «ЛНР»: чого чекати».
Утім, як зауважує «Газета по-українськи», риторика сепаратистів і Кремля віднедавна різко змінилася. Вони тепер палкі прихильники того, аби «ДНР»–«ЛНР» залишалися в складі України. При цьому зрозуміло, що мета буде незмінна – окуповані території мають бути важким тягарем, із яким українці далеко від Росії не зайдуть. Водночас газетярі не в захопленні від останніх публічних заяв Петра Порошенка, які, на думку журналістів містять «капітулянтські нотки», зокрема, й щодо можливості майбутніх виборів на окупованому Донбасі. Видання нагадує, що інструментом легалізації сепаратистів можуть стати майбутні місцеві вибори. Можлива конституційна децентралізація з положеннями щодо специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування на окупованих територіях буде при цьому хорошою димовою завісою. Якщо на окупованих територіях справді відбудуться ці вибори і їх визнає Київ, то жодних автономій сепаратистам не буде й потрібно. Принаймні на цьому етапі. Наступним кроком після формального визнання місцевої окупаційної влади є фінансування її з кишень усіх українців. Якщо на Порошенка справді чинять тиск із метою так чи інакше визнати сепаратистів «ДНР»–«ЛНР» нібито в рамках виконання мінських домовленостей, то він має поставити питання про відокремлення неконтрольованих Києвом територій Донбасу. Жодних виборів за відсутності української влади, але з російськими військами й тисячами місцевих бандитів, із сотнями кілометрів неконтрольованого кордону з Росією, там бути не може, наполягає «Газета по-українськи». Заголовок статті – «Порошенко готовий узаконити сепаратистів Донбасу?»
Про доцільність змін до Конституції розмірковують експерти газети «День». Одні вважають, що «новий текст – лише зміцнює державу і відкриває перед країною і суспільством перспективу європейської якості». Інші ж переконані, що в нинішньому вигляді децентралізації «існують загрози, які змушують бити на сполох» і що «фактично триває легалізація особливого статусу окремих регіонів у зоні АТО».
