Галина Дашкевич
Щороку в ніч на 7 липня українці святкують Івана Купала. Проте церковнослужителі наголошують, що це язичницьке свято, й нічого спільного з християнством воно не має. Незважаючи на те, що люди намагалися органічно поєднати Купала з днем Різдва Івана Хрестителя, все ж до кінця це зробити не вдалося. У цьому святі залишається більше язичницького, ніж християнського.
Танці біля вогнища, плетіння вінків і пошуки папороті – так в Україні традиційно відзначають купальські свята. Участь у дійстві беруть люди різного віку, та перш за все – молодь, яку ніч Івана Купала вабить своєю таємничістю і містичністю. Проте священнослужителі застерігають: захоплюючись прадавніми дійствами, людям не можна забувати про те, що вони християни.
Представник Української православної церкви (МП), протоієрей Георгій Коваленко вважає, що купальські свята не до кінця наповнилися християнським сенсом, і саме це становить виклик для сучасних християн.
«Треба нам шукати формати, коли б народне свято Івана Купала було б, в тому числі, одним із християнських свят, бо саме в цей день у нас відзначається в церкві день Різдва Івана Хрестителя», каже він.
На думку речника Київського патріархату, архієпископа Євстратія, значний інтерес до свята Івана Купала пов’язаний зі значною увагою до нього з боку ЗМІ.
«Якби людям не розповідали кожного року про ці язичницькі традиції, то, я думаю, що більшість би їх і не знала, і не згадувала», – зауважує архієписком.
Він стверджує: Івана слід святкувати по-християнськи: «Це участь у богослужінні, і те, що відповідає самому поняттю свята».
Народні гуляння на Івана Купала (фотогалерея)
Церквам варто задуматися – релігієзнавець
Священики кажуть: святкувати Івана Купала можна, проте головне – не перетворювати святкування в ідолопоклонство.
Якщо мова йде про культуру, звичаї, традиції – то це цілком нормально, бо з цього складається культурне буття нашого народуІгор Яців
Керівник департаменту інформації УГКЦ отець Ігор Яців стверджує: «Якщо мова йде про культуру, звичаї, традиції – то це цілком нормально, бо з цього складається культурне буття нашого народу. Але якщо люди в це вкладають якийсь містичний сенс, то це – ідолопоклонство».
Купальська ніч як одне з тих свят, що бере свій початок у праслов’янську добу, зберегло в собі первинні звичаї й сенси, нехтуючи християнськими звичаями. І це, як вважає релігієзнавець Андрій Юраш, можливість для церков задуматися.
«Це феномен не новий. Абсолютно зрозумілий, але це той феномен, який ще раз дозволяє і змушує всі церкви, які, відповідно, дотримуються традиції, шанують це свято, задуматися над глибиною тих євангелізаційних процесів, які відбуваються у суспільстві, подумати над тим, чи діє їхня проповідь, і в першу чергу на молодь, яка звертається саме до такої язичницької обрядовості», – зазначає релігієзнавець.
Попри різні думки щодо доцільності святкування Івана Купала церковнослужителі й звичайні християни погоджуються: людям необхідно правильно пояснити як суть купальської ночі, так і дня Різдва Івана Хрестителя, аби християнська традиція відображалася у давніх українських звичаях і традиціях.