Доступність посилання

ТОП новини

Партіям заплатять із держбюджету


(©Shutterstock)
(©Shutterstock)

Державне фінансування не вирішить проблеми політичної корупції – Ляшко

Київ – Починаючи з 2017 року українські партії, які отримають на виборах не менше трьох відсотків голосів виборців, фінансуватимуться із державного бюджету. Одночасно політичні сили будуть зобов’язані оприлюднювати усю свою бухгалтерію. Відповідний законопроект Верховна Рада ухвалила у першому читанні. Прихильники такої новації наголошують, що таким чином вдасться здолати політичну корупцію. Натомість противники кажуть, що вільні кошти було би доцільніше скерувати на соціальні витрати.

Партіям заплатять із держбюджету
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:53 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

За закон, що передбачає фінансування партій з держбюджету, проголосували 245 депутатів при мінімально необхідних 226. Закон передбачає щорічне державне фінансування статутної діяльності партій, а також часткові витрати на здійснення передвиборної агітації. Відшкодування видатків партій на передвиборну агітацію буде здійснюватися в обсязі не більшому, ніж 100 тисяч мінімальних заробітних плат.

Водночас, законопроект пропонує обмежити обсяг щорічних внесків на користь партій з боку юридичних і фізичних осіб.

Вікторія Сюмар
Вікторія Сюмар

Значно більше, ніж війна, Україні загрожує корупція! Корупція коштує значно дорожче, ніж ті кошті, які передбачені на фінансування партій із держбюджету
Вікторія Сюмар

«Значно більше, ніж війна, Україні загрожує корупція! – заявила заступник голови фракції «Народного фронту» Вікторія Сюмар. – Найгірше, коли корупція проявляється в цьому залі. Депутатські фракції і групи дуже часто виконують інтереси не своїх виборців, а своїх фінансистів… Корупція коштує значно дорожче, ніж ті кошті, які передбачені на фінансування партій із держбюджету».

Павло Петренко
Павло Петренко

У всіх країнах ЄС політичні партії залежні виключно від своїх громадян
Павло Петренко

Міністр юстиції Павло Петренко наголосив, що цей закон є однією з передумов для отримання безвізового режиму. За його словами, «у всіх країнах ЄС політичні партії залежні виключно від своїх громадян».

Політику фінансують на засадах тіньової економіки – Фесенко

Із критикою законопроекту виступили представники фракцій Радикальної партії та «Опозиційного блоку». Лідер радикалів Олег Ляшко зауважив, що відповідні кошти краще скерувати на виплату пенсій.

Олег Ляшко
Олег Ляшко

Якщо у вас є зайві гроші в державному бюджеті – віддайте їх пенсіонерам і бюджетникам
Олег Ляшко

«Безумовно, ми підтримуємо авторів законопроекту у прагненні встановити прозорість і подолати політичну корупцію в партіях. Але, на превеликий жаль, державне фінансування не вирішить проблеми політичної корупції. Якщо у вас є зайві гроші в державному бюджеті – віддайте їх пенсіонерам і бюджетникам», – закликав він.

Зі схожою аргументацією виступив і депутат-опозиціонер Сергій Матвієнков. Він зауважив, що «пенсіонерам пенсії не індексували з 1 січня 2013 року, а ми кошти будемо скеровувати на утримання політичних партій».

Як зазначає політолог Володимир Фесенко, зараз українська політична система функціонує здебільшого на засадах тіньової економіки: у абсолютній більшості партійних структур зарплати виплачують «у конвертах».

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко

Якщо проводяться якісь політичні чи інформаційні кампанії – витрати на рекламу, на медіа – фактично також ідуть неофіційно
Володимир Фесенко

«Якщо проводяться якісь політичні чи інформаційні кампанії – витрати на рекламу, на медіа – фактично, також ідуть неофіційно», – зазначає він.

За словами експерта, наразі важко прогнозувати, наскільки новий закон змінить українську політичну систему. Але є підстави припускати, що закон про державне фінансування та посилення фінансового контролю частково детінізують політичну діяльність в Україні.

  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG