Київ – 24 липня Україна має зробити черговий платіж за зовнішніми боргами. А напередодні в уряді повідомили, що отримали ще одну порцію міжнародної допомоги у 600 мільйонів євро і знайшли кредитні кошти всередині країни. І посадовці, й експерти стверджують, що це відсуває загрозу технічного дефолту. Водночас експерти зауважують, що нині для України частковий дефолт є скоріше однією з форм тиску на кредиторів, ніж вимушеним кроком.
24 липня Україна має виконати черговий платіж за зовнішніми кредитами: ідеться про 120 мільйонів доларів, які уряд повинен сплатити як відсотки за облігаціями. Саме з цією датою в уряді й в експертному середовищі пов’язують ризик оголошення дефолту: міністр фінансів Наталія Яресько неодноразово заявляла, що Україна може відмовитися платити за частиною кредитів, якщо не домовиться з кредиторами про реструктуризацію.
Проте зараз у Мінфіні запевняють, що на зустрічі з кредиторами у Вашингтоні 15 липня учасники переговорів досягли «суттєвого прогресу» щодо реструктуризації українських позик і зараз потрібно лише погодити деталі майбутньої «боргової операції».
Тим часом міжнародні донори продовжують підтримувати Україну, попри повідомлення про ризик її дефолту. Так, Європейська комісія виділила перший транш у рамках нової програми допомоги для України, про це 22 липня повідомило представництво ЄС в Україні.
«Європейська комісія від імені ЄС виділила Україні кредит у розмірі 600 мільйонів євро. Це є першим траншем в рамках нової програми по макрофінансової допомоги», – йдеться в повідомленні.
Разом з тим у тексті меморандуму, який Україна та ЄС підписали на Ризькому саміті, ідеться про те, що лише за умови виконання низки реформ Україна отримає кредитну допомогу ЄС (у розмірі 1,8 мільярда євро). Тільки перші 600 мільйонів виділяються без додаткових умов, ідеться в меморандумі.
Того ж дня, 22 липня, Україна підписала меморандум про економічну і фінансову політику щодо співпраці з Міжнародним валютним фондом і очікує отримання чергового траншу на суму 1,7 мільярда доларів. Про це повідомив заступник міністра фінансів Артем Шевальов.
Після меморандуму в Кабміні очікують, що Рада директорів МВФ вже найближчим часом зможе ухвалити рішення про виділення Україні чергового траншу (близько 1,7 мільярда доларів), яка повністю піде на посилення золотовалютних резервів НБУ.
Водночас Міністерство фінансів змогло залучити кредитні кошти на внутрішньому ринку, ідеться про 205 мільйонів доларів станом на 21 липня.
Україна стабілізувала свої фінанси і зменшила ризик дефолту – експерт
Україна зміцнила свій фінансовий сектор, і суттєво зменшила ризик дефолту, отримавши кошти як від Єврокомісії, так і за рахунок внутрішніх позик, зауважив Радіо Свобода голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Не варто побоюватися загального дефолту. Так само не варто боятися навіть часткового «технічного» дефолтуАндрій Новак
«Враховуючи те, що Єврокомісія виділила 600 мільйонів доларів, що уряд зі свого боку залучив на внутрішньому ринку, і те, що у серпні Україна, очевидно, отримає новий транш МВФ, не варто побоюватися загального дефолту. Так само не варто боятися навіть часткового «технічного» дефолту, – прогнозує експерт. – Кредитори зі свого боку побачили, що Україна зможе виконати свої зобов’язання, тому не варто боятися співпраці з нею, відтак, домовитися з ними буде простіше».
Зі свого боку інший економіст Дмитро Боярчук, наголошує, що отримані Україною кошти навряд чи якось впливають на ризик дефолту. Якщо ж навіть якщо уряд оголосить дефолт, то це не означатиме припинення міжнародної допомоги. Так, МВФ запевнив, що готовий підтримувати Україну навіть в разі, якщо вона зупинить виплати за зовнішніми боргами, констатує Боярчук.
Ідеться про те, чи бажатимуть уряд і Міністерство фінансів далі грати з кредиторами у гру «загроза дефолту», чи визнають, що певні кошти Україна має, і може заплатитиДмитро Боярчук
«Дефолт у нинішній ситуації є формою тиску на кредиторів. Їх змушують списати частину «тіла» кредиту, попри те, що зараз український бюджет наповнюється добре, і, як бачимо, Україна продовжує отримувати міжнародну допомогу. Цікаво, що МВФ та інші міжнародні установи схиляють західних кредиторів до того, щоб списати 40 відсотків основної частини боргу, водночас на Росію, як кредитора, ніхто особливо не тисне, – зауважує економіст. – Тому отримані гроші не вплинуть на ризик дефолту. Швидше, ідеться про те, чи бажатимуть уряд і Міністерство фінансів далі грати з кредиторами у гру «загроза дефолту», чи визнають, що певні кошти Україна має, і може заплатити».
Більшість експертів, опитаних Радіо Свобода, а також представники Мінфіну переконують: якщо Україна оголосить технічний дефолт, це мало вплине на стабільність національної валюти та на життя простих українців, більше того, міжнародна допомога від цього не припиниться.
Водночас частина економістів вбачає у технічному дефолті великі ризики, зокрема, про це говорить директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. На його думку, технічний дефолт може перерости у повний.
«Це означає, що країна проголошується зовнішніми кредиторами повним банкрутом. Тоді кредитний комітет каже: якщо ви не можете платити, платіть з валютних резервів!» – наголошує Соскін.
24 липня Україна має сплатити частину відсотків за облігаціями (євробондами) на суму 120 мільйонів доларів. Раніше міністр фінансів Наталія Яресько неодноразово заявляла, що уряд може скористатися своїм правом призупинити виплати за частиною кредитів, якщо не домовиться з кредиторами. Закон, який українському Кабміну таке право, набув чинності 18 червня, коли переговори з кредиторами про реструктуризацію українського боргу не мали відчутного прогресу.
