Мета змін в українській правоохоронній системі – довіра до правоохоронців з боку громадян, і в цьому правозахисник і керівник експертної ради при Міністерстві внутрішніх справ Євген Захаров вбачає головну відмінність між реформами, які відбуваються в правоохоронній сфері в Росії та Україні. На його думку, участь громадськості в контролюванні дій поліції збільшилася вже зараз, коли в країні відбуваються експерименти з новими формами роботи, адже механізми цього контролю прописані в самому законі, а інтерес громадськості до роботи цих органів не зменшується.
– В Росії назву змінили, але я не бачу, щоб там були зміни по суті. Навіть навпаки – російська поліція зараз за наказом розганяє опозиційні мітинги. Це робиться дуже жорстоко і навіть жорстоко затримують літніх людей при цьому і, як і раніше, російська поліція спрямована на те, щоби охороняти державу від людей. Вона виконує замовлення держави.
Як і раніше, російська поліція спрямована на те, щоб охороняти державу від людей. Українська поліція переорієнтується на те, щоб допомагати людям, захищати їхні права та інтереси
В Україні все ж таки зміна пріоритетів відбувається, оскільки в Україні змінюється система тільки ефективності роботи поліції. Навіть у законі «Про національну поліцію» написали, що основним критерієм оцінки є довіра населення. Тобто українська поліція переорієнтується на те, щоб допомагати людям, захищати їхні права та інтереси. Це можна побачити, наприклад, в тих проектах, які вже зараз втілюються у створенні нової патрульної поліції у великих містах. Це почалося в Києві, а 17 серпня така поліція працюватиме в Одесі і Львові, у вересні в Харкові тощо.
А крім того, в країні з’явилася поліція швидкого реагування, яка працює в малих містечках і сільській місцевості. Я маю на увазі самбірський експеримент, який вже рішенням ОБСЄ визнаний, що він мав позитивні результати, і він буде розповсюджуватися на інші регіони країни.
– Міліція займала одну із найнижчих ланок у рейтингах довіри. Пригадуємо, як масові протести почалися із Врадіївки проти вседозволеності. Наскільки нова реформа може забезпечити контроль суспільства за поліцією?
Довіра до нової поліції після реформи зростає. Про це свідчить збільшення кількості звернень до поліції за номером 102
– Вже можна сказати, що внаслідок цих змін довіра до нової поліції після реформи зростає. Про це свідчить збільшення кількості звернень до поліції за номером 102. У столиці, в Києві, вже введена патрульна поліція з 4 липня, і те саме відбулося в Самбірському районі, де служили групи швидкого реагування. Вони їздять за цими викликами по 102, дуже швидко доїжджають і в Самборі і в Самбірському районі люди побачили, що від того є результат, бо, приїжджаючи, швидко вони встигають, оперативно, реагувати на ці пригоди.
– Якими є механізми громадського контролю над новою поліцією? Оскільки це ваша правозахисна діяльність передбачає цей громадський контроль. Як Ви його бачите?
– Обсяг громадського контролю, участь громадськості значно збільшується. Передбачений законом «Про національну поліцію» (контроль – ред.) – йдеться про поліцейські комісії, де громадськість бере участь у кадрових процедурах. Крім того, передбачається регулярні періодичні звіти керівників органів поліції перед населенням, перед громадою.
Запроваджується база даних звернень по 102
А крім того, запроваджується база даних звернень по 102 – вони всі заносяться в базу даних і у Львівській області, де це здійснюється як пілотний проект і це робить громадська організація. Коли це робить громадськість – це значно збільшує довіру до цих даних і до результатів. Бо тут можна сподіватись, що жодний дзвінок не зникає, а буде занесений в базу, і на нього буде реагування. Там передбачена можливість вносити в цю базу повідомлення про пригоди, про правопорушення просто для людей на вулицях. Вони можуть зі своїх мобільних телефонів надсилати такі повідомлення. Вони будуть заходити в базу, і міліція буде реагувати.
На прикладі Львівського обласного управління внутрішніх справ ми бачимо спільну діяльність громадських організацій і міліції, і це суттєво змінило ставлення до міліції у місті Львові і в Львівській області.
– Одна справа, коли це відбувається у Львові, інша справа, коли це відбувається на Донбасі, і тут багато оглядачів говорять про те, що реформа самоврядування, яка відбувається одночасно з реформою поліції, може мати негативні наслідки. Тому що створюються територіальні підрозділи, які будуть підпорядковуватися місцевому начальству. Невідомо, яке це буде начальство і відомо, що сталося з міліціонерами на окупованих територіях, які влилися в ряди сепаратистів разом зі своєю зброєю. Чи Ви не бачите небезпеки в цьому?
Реформи поліції, які зараз відбуваються, будуть враховувати і реформу територіального устрою
– Ці реформи поліції, які зараз відбуваються, будуть враховувати і реформу територіального устрою. Можна ставити питання про створення місцевої поліції. Якщо місцеві громади будуть вважати, що їм потрібна місцева поліція, вони будуть мати кошти в місцевому бюджеті, щоб частково фінансувати діяльність цієї місцевої поліції, яка буде виконувати рішення тих місцевих органів влади на цій території, то це буде цілком можливо, в принципі, в майбутньому. І я думаю, що таким чином, за рахунок таких змін, таких реформ будуть враховані одночасно ті проблеми, які є у нас сьогодні.
