Гість передачі «Ваша Свобода»: Геннадій Зубко, віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ.
Інна Кузнецова: Майже половина громадян України асоціюють державу з корумпованою владою та війною. Такі результати опитування, проведені компанією TNS для Інституту світової політики, оприлюднені сьогодні. При цьому майже чверть опитаних називає владу неефективною.
Водночас чиновники високого рангу вважають, що «Україна є прикладом для всього світу, як можна реформувати країну за вкрай несприятливих умов, коли на кордонах доводиться захищатися від ворога, а всередині боротися із розбалансованою економікою». Чому на печерських пагорбах і в містах та селах думають по-різному?
Пане Зубко, що саме Вам вдалося зробити таке, чим Ви могли б пишатися?
– Є ключове слово, яке Ви сказали. Це «розвиток». І от саме головне я асоціюю зі своїм міністерством, яке і курує напрямки, якими я займаюся, реформою ключовою, яку я вважаю найактивнішою, найбільш серйозною і основною в нашій державі, то це реформа децентралізації. Це питання розвитку. Тому що децентралізація – це просто інструмент для того, щоб розвивати регіони, для того, щоб підсилити вплив громадян на владу і, головне, підсилювати роль місцевого самоврядування.
І чому ми кажемо про те, що практично сьогодні уряд рухається за напрямком реформ і виконує завдання, які конкретно виписані у стратегії сталого розвитку, у коаліційній угоді, у програмі дій уряду? У нас є конкретна маршрутна карта, за якою ми рухаємося.
– З цієї маршрутної карти, що зробив особисто Геннадій Зубко?
– Дуже важливі речі, які стосуються саме децентралізації. У нас на сьогоднішній день практично прийняті всі закони, які дозволяють об’єднуватися громадам для того, щоб створити ефективне управління і забезпечити його економічну ефективність на території України, і,головне, цим громадам передати ті повноваження, на які на сьогоднішній день усі чекають.
Ми вже зробили те, що практично з 1 січня 2015 року передали бюджетну децентралізацію. Практично ті гроші, які раніше передавалися на Київ, залишаються на місцях. І бюджет розвитку був збільшений практично на 34 мільярди гривень. І сьогодні вже ми можемо планувати в місцевих громадах не тільки сьогоднішній рік, 2015-й, а вони вже бачать 2016-й, 2017-й.
Є 87 об’єднаних територіальних громад
І тут дуже важливі речі, які стосуються подальшої роботи. У нас на сьогоднішній день вже є 87 об’єднаних територіальних громад, які конкретно 25 жовтня отримають нові органи місцевого самоврядування, які зможуть, згідно з новими змінами до Конституції, отримати виконкоми. І головне – це рухатися до того, щоб мати повні повноваження управління своєю територією.
– А якщо я у Вас запитаю про шість територіальних громад, які були утворенні на Донеччині. І там було вчора розпорядженням Павла Жебрівського, голови військово-цивільної адміністрації, сказано, що вибори там будуть не 25 жовтня, а 29 листопада. Це як?
– А тепер переходимо до того, що ми знову пам’ятаємо, що ми перебуваємо під тиском військової агресії. Є зона АТО, яка визначена законом. На жаль, ми були змушені у зв’язку з тим, що ще у червні 2014 року практично розпустилася Луганська обласна рада, а у вересні практично перестала існувати обласна рада Донецької області, забезпечити безпеку громадян, а також управління на цій території, створивши військово-цивільні адміністрації. І тому сьогодні голова ОДА приймає рішення про створення таких об’єднаних територіальних громад.
– Тобто це не волюнтаризм, що вибори там будуть 29 листопада?
– Тепер переходимо до дати виборів. На сьогоднішній день у нас діє один закон для всіх територій, тобто і там, де сьогодні управляють військово-цивільні адміністрації, і там, де управляють сьогодні органи місцевого самоврядування. Два рішення, які приймаються. Це про створення об’єднаної територіальної громади. Його ухвалює або військово-цивільна адміністрація, або органи місцевого самоврядування. І друге рішення – це те, що на вибори вже піде об’єднана територіальна громада.
Дату виборів у нас сьогодні постановою Верховної Ради України затверджують народні депутати, які чітко вказали дату для всієї країни – 25 жовтня.
– То як тоді розцінювати рішення Павла Жебрівського? Він підпорядковується Кабміну.
– Я думаю, що на сьогоднішній день це його рішення повинне бути скоректоване. Те, що він створив шість об’єднаних територіальних громад, то це дуже добре. І те, що вони повинні йти на вибори 25 жовтня, то це також зрозуміло, згідно з чинним законодавством України, яке діє на сьогоднішній день.
– З іншого боку, там говорять про те, що на територіях, підконтрольних Україні, але близьких до зони бойових дій, невідомо чи будуть проходити вибори, чи не будуть проходити вибори. Хто, коли і як вирішить, чи безпечно, чи небезпечно це?
– Я Вам дуже вдячний за це запитання, тому що саме безпека громадян буде визначати можливість проведення на підконтрольних Україні територіях, а також на тих територіях, на яких є сьогодні лінія зіткнення. Тому що Ви бачите, що за останні практично тижні, яке йде підсилення бойової активності сепаратистів, які сьогодні практично обстрілюють. Сьогодні страждають і мирні мешканці. Ви бачили це по Сартані, що відбувалося. Тому сьогодні говорити про те, що у нас перебувають у зоні АТО на сьогоднішній день три області, ми про це не забуваємо, що і Донецька, і Луганська, і Харківська області, то максимальне завдання сьогодні голів ОДА і військово-цивільних адміністрацій – це безпека громадян.
Саме безпека громадян буде доводити про те, що потрібно забезпечити не тільки безпеку на день голосування, а потрібно забезпечити абсолютно волевиявлення у виборчому процесі. Для того, щоб не залякували ДРГ наших мешканців, яким чином голосувати, як себе поводити, щоб сьогодні не залякували ті, хто каже, що кожного дня може бути здійсненний обстріл або військова агресія, тому на сьогоднішній день є питання безпеки.
Військово-цивільні адміністрації сьогодні, дивлячись на сьогоднішню ситуацію, заперечують проведення виборів. Ви бачили висловлювання і Георгія Туки, і Павла Жебрівського. Я їх розумію, тому що часто буваю в зоні АТО, знаю, що на сьогоднішній день їхнє завдання в першу чергу – це не допустити взагалі втрат серед мирних громадян.
– Але хто і коли вирішить, чи там безпечно, чи небезпечно? І чи не буде так зроблено, що ми вирішуємо проводити вибори, а потім бачимо, що кандидат А програє кандидату Б, то вибори скасовуються?
Вибори призначаються і скасовуються Верховною Радою
– Я думаю, що вибори як призначаються, а також і скасовуються Верховною Радою України і нашими народними депутатами. І такі вкрай важливі рішення також будуть прийматися на такому вищому рівні.
Це не рівень військово-цивільної адміністрації
І це не рівень військово-цивільної адміністрації на сьогоднішній день призначати або відміняти. На сьогодні вони можуть тільки забезпечити безпеку громадян і дати інформацію, яким чином відбуваються ті чи інші події, які унеможливлюють або, навпаки, дають можливість провести вибори на відповідній території.
– До речі, у місті Щастя Луганської області, яке постраждало від обстрілів, за кошти місцевого бюджету зараз відновлюють соціальні об’єкти, а з ремонтом приватизованого житла є проблеми. Київ, як кажуть місцеві мешканці, не допомагає, а використовувати гроші місцевого бюджету поки що не дозволяє закон. Пропоную подивитися, як там живуть люди.
– У таких ситуаціях, звичайно, будуть агітувати проти влади. Як ви вирішуєте ці питання? І, власне, правильно робитимуть, якщо агітуватимуть проти, бо не зроблено.
– Ми бачили в.о. міського голови, який дуже правильно сказав. Є державний бюджет, який спрямував на сьогоднішній день 150 мільйонів гривень на субвенцію в Луганську область, який спрямував практично 2,6 мільярда взагалі на підтримку регіональних проектів. Але є і місцевий бюджет, який повинен виконувати свої зобов’язання.
Станично-Луганський район має на рахунках 25 мільйонів гривень
Я ж не просто так починав з питання децентралізації і з передачі бюджетних повноважень саме місцевим органам самоврядування. І не просто говорив про те, що на сьогоднішній день Станично-Луганський район має на своїх рахунках 25 мільйонів гривень. Це та інформація, яку давав мені ще Геннадій Москаль, коли він передавав повноваження Георгію Туку. Тому є сьогодні питання і можливості місцевого бюджету. Саме допомога громадянам – це питання місцевої громади і міського бюджету.
Те, що в нас з резервного фонду виділялися кошти і на Маріуполь, і на Краматорськ, а Ви знаєте, що після обстрілів виділялися кошти.
– Так. Але якщо люди з грудня живуть без нічого, то…
– Дуже важливо, щоб ми чітко розуміли відповідальність кожного. Держава сьогодні хоче і передавати повноваження, і місцеве самоврядування хоче їх брати. Але є питання розмежування. І сьогодні той же міський голова, який був на екрані, повинен подивитися чітко, що є у бюджеті, звернутися до військово-цивільної адміністрації, і гроші для допомоги таким громадянам надати. Поточний ремонт практично, Ви бачили, і по Донецькій, і по Луганській областях виконувався за рахунок місцевих бюджетів.
Сьогодні те, що держава могла надати в умовах обмеженості… Чому? Тому що ми максимальну кількість грошей залишили місцевим бюджетам, забравши наверх тільки те, що повинні були забрати. І також передавали.
Тепер я хотів би ще дуже серйозне питання зазначити. На сьогоднішній день держава передає не тільки субвенції, держава передає не тільки у фонд регіонального розвитку, а ще й залучає від міжнародних фінансових організацій кошти для того, щоб підтримувати систему життєзабезпечення, соціальні об’єкти, державні установи. І тому, я думаю, тут повинна бути спільна праця.
– Але при цьому кажуть, що іноді ці гроші надходять згори так, що їх немає вже як освоїти, не встигають.
– Я Вам скажу більше. На сьогоднішній день Луганська область, на жаль, виступила однією з малоініціативних з приводу можливостей інвестиційних проектів. Дуже амбітний проект – це була обласна лікарня, яка буде перенесена у Сєверодонецьк, і обласна дитяча лікарня, яка буде перенесена у Лисичанськ. Але є і питання, які стосуються взагалі допомоги громадян. Вона дуже велика на сьогоднішній день.
І я не хотів би на сьогоднішній день отак от просто в ефірі давати дуже прості відповіді на дуже складні запитання. Чому? Тому що люди вірять, і люди сьогодні сподіваються. Але те, що сьогодні дійсно потрібно визначатися, де потрібна допомога держави, де потрібно заплатити компенсацію, але з яких коштів, тобто або з коштів місцевого бюджету, або з інших джерел…
– Маємо запитання дозвонювачів.
Додзвонювач: Михайло з Дубно вас турбує. Уряд вважає, що діє високоефективно, зміни, реформи, а простий люд вважає, що практично змін не відбувається.
– До речі, Рівненська область одна з перших затвердила перспективний план по децентралізації. І я можу сказати тільки про одне, що те, що прийняття законів не означає, що жити стане краще вже завтра. Потрібно говорити правду про те, що ми вийшли на дуже довгу дистанцію – від прийняття законів до їх імплементації. Але, з іншого боку, на жаль, сьогодні реформи в країні сприймають тільки, як збільшення зарплат, збільшення пенсій, скорочення робочого дня і таке інше.
Реформа важкий процес. Операційне втручання у хвору людину
Я можу сказати, що реформа – це важкий процес. І важкий процес тим, що це практично операційне втручання у хвору людину. У хвору людину, яка на сьогоднішній день… Практично ЖКГ – нічого не робилося. Нічого взагалі не робилося у напрямку місцевої інфраструктури. І сьогодні люди задають питання: коли будуть взагалі зміни на краще?
– І коли?
Зупинили падіння економіки! Ні. Продовжує стагнувати. Повинні зробити тільки ті речі, які дозволять зберегти робочі місця, можливість працювати і платити зарплати
– Питання дуже непросте. Чому? Тому що, якщо ми будемо говорити про те, що все, ми вже зупинили падіння економіки! Ні. Сьогодні економіка продовжує стагнувати. Але сьогодні ми повинні зробити тільки ті речі, які дозволять зберегти робочі місця, дати можливість працювати і дати можливість платити зарплати.
– Стосовно збереження робочих місць мені у мережу «Фейсбук» надходять запитання. Працевлаштування дорослих, робота в тих місцях, де переселенці переїхали з окупованих територій або з тих територій, які відновлюються?
Розглядаємо фінансування з міжнародних фінансових організацій соціальних об’єктів
– Дуже серйозне навантаження сьогодні йде саме на Дніпропетровську, Харківську і Запорізьку області. І сьогодні ми розглядаємо додатково питання фінансування саме з міжнародних фінансових організацій соціальних об’єктів. Чому? Тому що це питання додаткового створення місць у дитячих садочках, у школах, а також у закладах охорони здоров’я.
Працевлаштування дорослого населення. Питання більше, як розвиток малого і середнього бізнесу
Працевлаштування дорослого населення – це найсерйозніше питання, яке стоїть сьогодні перед Міністерством економіки. І це взагалі питання більше, як розвиток малого і середнього бізнесу.
У Харківській області, хто ще не дооформився, хто оформився, 300 тисяч
Що вдалося зробити? Це те, що ми залучили зараз кошти у сумі 400 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку на підтримку малого і середнього бізнесу. Учора у нас був на уряді голова Харківської ОДА. І дивилися саме питання роботи промисловості у Харківській області. Тому що, за даними статистики, сьогодні там є 180 тисяч переселенців. Насправді ті, хто ще не дооформився, разом з тими, хто оформився, складають 300 тисяч.
Тому Харківська область має дуже потужний потенціал. Сьогодні просто потрібно разом і з губернаторами, і місцевими…
– А хто це гальмує?
– Гальмування не йде. Йде падіння економіки, і є військова агресія. Потрібно просто зрозуміти, що у нас немає сьогодні простого часу, де є абсолютно нормальні ринки.
Є три аспекти. Я хотів би, щоб сьогодні всі мешканці України почули три речі, які ми повинні враховувати. Але це привід для того, щоб все списувати. Є військова агресія. Є 95 мільярдів сьогодні бюджет нацбезпеки і шість мільярдів додатково, які уряд знайшов буквально за останній час. Є на сьогоднішній день потужна взагалі гуманітарна криза, з якою Україна справляється на тих умовах, які є. Тому що, коли ми задали питання німцям, якщо би з Берліну до Мюнхена переїхало 1,8 мільйони переселенців – що у вас відбувалося б, то вони сказали: це була би криза. Але є питання цієї роботи. І працюємо.
Але саме головне, що ми втратили практично ринки і промисловість, яка постачала на ці ринки продукцію. У нас зараз дуже складна ситуація в тому, що йде переорієнтація з ринків російських на ринки, які є в Європі. І це питання не тільки взагалі переорієнтації, а це і підготовка цих промислових підприємств.
Тому казати про те, що завтра буде добре, а всі переселенці будуть працевлаштовані…
– Питання голосування на місцевих виборах за місцем прописки чи реєстрації для людей, які переселилися. Це дуже актуальне питання перед 25 жовтням.
Є верифікація Мінсоцполітики з міграційною службою підтвердження, люди які переїхали і зареєструвалися, там живуть. Робота повинна бути проведена до 1 жовтня
– Воно є і актуальним. І на сьогоднішній день є верифікація, яка поставлена Міністерству соціальної політики разом з міграційною службою підтвердження того, що дійсно ці люди, які переїхали і зареєструвалися, вони там живуть. І така робота повинна бути проведена практично до 1 жовтня.
– Скільки людей зможе взяти участь у голосуванні з переселених осіб?
– Нам важливо, щоб ті люди, які переїхали, які зареєструвалися, змогли проявити своє волевиявлення.
Людина не перереєструвалася, не зможе взяти участь у виборах
Але не забуваймо, що це місцеві вибори за ту місцеву владу, де людина проживає, де прописана. І тут питання перереєстрованих. Якщо він перереєструвався, то він буде підтримувати саме ту владу, на території якої він зараз мешкає, яка надає йому допомогу. Якщо людина не перереєструвалася, на жаль, вона не зможе взяти участь у виборах.
– Війна – це ступор реформ? Чи війна – це можливість для реформ?
Можливості промислового регіону який втратили, 30% економіки
– Ви знаєте, я скажу, що це дуже складний фактор для економіки, як дуже серйозна виразка, яка витягує всі соки. І сьогодні це і бюджет, сьогодні це і можливості у того промислового регіону, який практично ми втратили. А це практично 30% економіки.
Але, з іншого боку, це і можливості. Чому? Тому що, коли є стабільний стан, таку реформу, як децентралізація, такі зміни, такі взагалі поштовхи до передачі повноважень місцевому самоврядуванню неможливі. Тому тут війну я розглядав би з двох аспектів.
– Все ж таки хай би війна закінчилася, а реформи продовжувалися.
