Київ – Без бойової бронетехніки, але з Героями АТО і гарматними залпами. У такому форматі пройшов цьогорічний парад до Дня Незалежності в Києві. Відкриваючи парад, президент Петро Порошенко наголосив, що Україна багатократно зміцнила свою обороноздатність, користуючись відносною стабілізацією лінії фронту в період після мінських угод. Те, що українська армія підвищила свою потужність, помітили і за кордоном. Однак частина експертів визнає, що влада наразі не змогла позбавити армію багатьох недоліків, хоча держава і суспільство мобілізують на оборону значні ресурси.
Понад дві тисячі військових та силовиків, які брали участь в АТО, а також українські курсанти пройшли маршем на Хрещатику в Києві. Цей парад, присвячений 24-й річниці Незалежності України, приймав президент Петро Порошенко. Командирам підрозділів, які відзначилися, обороняючи Україну від російської агресії, Порошенко вручив бойові прапори.
За словами президента, саме завдяки цим воякам Україна нині може святкувати свою Незалежність, однак війна ще не завершилася.
«Двадцять п’ятий рік Незалежності мусимо пройти, як по крихкому льоду. Маємо розуміти: найменший необережний крок може стати фатальним. Війна за Незалежність все ще триває. І перемогти в ній можна лише поєднуючи оборонні зусилля, дипломатичний хист, політичну відповідальність, і – залізну витримку. День Незалежності майже збігається з роковинами жахливої трагедії під Іловайськом, яка стала наслідком прямого вторгнення підрозділів російської армії на територію України. Минув рік, але ця глибока рана не гоїться, біль – не минає», – зазначив президент.
Повний текст промови Порошенка опублікував його офіційний сайт.
Петро Порошенко озвучив втрати української армії та силовиків за півтора роки російської агресії – близько 2100 осіб, і ще 7320 військовослужбовців отримали поранення. Однак він наголосив, що за цей період Україна змогла багатократно підвищити свою обороноздатність. Цьогорічний парад пройшов без військової техніки. Проте, зауважив Порошенко, 22 серпня за його участі кількасот зразків нової та реконструйованої техніки передали підрозділам АТО, що було зроблено в Чугуєві Харківської області.
В Чугуєві велику партію танків, бронетранспортерів, БМП, автомобілів, гаубиць, зенітно-ракетних комплексів, артилерії ми відправили на передовуПетро Порошенко
«Ще позавчора (22 серпня – ред.) в Чугуєві велику партію, найбільшу за всю історії України, танків, бронетранспортерів, БМП, автомобілів, гаубиць, зенітно-ракетних комплексів, артилерії ми відправили на передову. До кінця ж поточного року поставимо до Збройних сил України ще понад 300 одиниць бронетехніки, чотири сотні автомобілів, 30 тисяч ракет та боєприпасів», – звітує Порошенко. Він зауважує, що українська армія нині здатна відбивати російську агресію набагато краще, ніж це було торік. Як приклад він наводить успішне відбиття атак сепаратистів та російських військ в районах Мар’їнки та Старогнатівки.
Тим часом російське угруповання біля українських кордонів – 50 тисяч вояків, в окупованих районах Донбасу – 9 тисяч кадрових військових, близько 40 тисяч найманців та понад 500 одиниць російської бронетехніки, наводить Петро Порошенко дані розвідки. Однак попри такі потуги Кремль не досягнув своїх військових цілей, наголошує президент.
«Росія не досягла мети. Україна й українці вистояли, витримали удар. Ми були, ми є і ми будемо. І хай ці мої слова загадають у далекому майбутті, коли святкуватимуть перші сто років Незалежності. А от «Новоросія» – такий же міф, як у відомого письменника Толкієна, країна Мордор. Ми за мир, але ми не пацифісти! Тому будемо нарощувати витрати на Збройні сили, збільшувати грошове забезпечення військовослужбовців, посилювати контрактну складову. Втім, пообіцяти скасування призову і відсутність нових хвиль мобілізації не можу. В умовах агресії стовідсотково контрактної армії бути не може в принципі», – пояснює Порошенко.
На його думку, якщо за цих умов Росія захоче йти на подальшу ескалацію конфлікту, вона заплатить за це дуже високу ціну.
«Марш Незалежності» пройшов у Києві (фотогалерея)
Експерти: успіхи – з боєздатністю, складнощі – з мобілізацією
Українська армія дійсно зміцнилася за час дії мінських мирних угод, частково погоджується з президентом Олексій Мельник, співдиректор програм з міжнародної безпеки Центру Разумкова. Водночас, за його словами, чинна влада не змогла розв’язати цілої низки безпекових проблем, викликаних українсько-російським збройним конфліктом.
Один з небагатьох позитивів мінських угод – що вони дали змогу Україні компенсувати брак техніки і особового складу в армії та силових структурахОлексій Мельник
«Один з небагатьох позитивів мінських угод – що вони дали змогу Україні компенсувати брак техніки і особового складу в армії та силових структурах. Однак повністю об’єктивної оцінки стану ЗСУ ніхто дати не може. Так, частина провладних аналітиків говорить, що тепер Україна має «найкращу армію Європи. Однак це є перебільшенням. Зберігаються проблеми з матеріальним забезпеченням – це визнають і самі бійці. Логістика – залишає бажати кращого. Але головні проблеми пов’язані з мобілізацією. Це і «мобілізація» як процес призову до лав Збройних сил, який відбувається в кілька хвиль, і «мобілізація» як стан. Суспільство, держава продовжують жити в стані «мобілізації», і за час дії мінських угод влада не змогла розв’язати цього питання», – резюмує Олексій Мельник.
За шість хвиль мобілізації до лав армії в Україні призвали понад 200 тисяч осіб. З урахуванням того, що частина вояків вже демобілізувалася, а частина – продовжує служити за контрактом, штат ЗСУ становить 260 тисяч осіб. Минулого року Україна увійшла до рейтингу 35 найпотужніших армій світу, який готує американське видання Business Insider. Українська армія посіла в ньому 21-ше місце за боєздатністю, обігнавши, зокрема, збройні сили Саудівської Аравії, Швейцарії та Швеції.
