Доступність посилання

ТОП новини

Росія вимагає зберігати бази персональних даних лише на російських серверах


Президент Росії Володимир Путін. Архівне фото
Президент Росії Володимир Путін. Архівне фото

За підрахунками експертів, втрати від запровадження цього закону сягнуть 0,27% ВВП Росії й спричинять скорочення інвестицій у російську економіку

У Росії 1 вересня набув чинності закон, що вимагає зберігати бази з особистими даними росіян на серверах, розташованих у самій країні. Цей закон викликає чимало питань – зокрема, як він вплине на захист приватного життя й на свободу слова, чи будуть виконувати його великі іноземні компанії, і чи взагалі можливо домогтися його виконання.

Поправки до російського закону «Про персональні дані», що набули чинності з початком вересня, вимагають від усіх компаній, що працюють із такими даними, зберігати їх і працювати з ними тільки на території самої Росії.

Крім того, в законі змінене саме визначення персональних даних: тепер це не тільки ім’я, дата народження чи адреса, а й «будь-яка інформація, що стосується фізичної особи».

У разі порушення, передбачає закон, російська Федеральна служба нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій, більше відома як «Роскомнагляд», може блокувати доступ до адреси порушника в інтернеті.

Щоправда, в «Роскомнагляді» вже заявили, що закон не буде стосуватися таких онлайн-сервісів, як продаж авіаквитків, служби візових анкет, дані про діяльність судів чи засоби інформації.

У російському інтернеті «закручують гайки»

Новий закон викликає занепокоєння у правозахисників: адже в Росії, де останнім часом відбувається послідовний наступ на свободу інтернету, цей закон теж можна буде використати для подальшого придушення свободи слова, побоюються активісти в Росії і дослідники за її кордоном.

У США Майкл Сулмеєр, директор Кібер-проекту Центру науки і міжнародних справ імені Белфера Школи урядування імені Джона Кеннеді Гарвардського університету, нагадує, що Росія – не перша країна, що хоче запровадити більший контроль за персональними даними користувачів комп’ютерів.

Але, каже він, саме в Росії на цей принцип чекає найбільше випробування, і це й не дуже дивно, враховуючи те, що відбувається в Росії останнім часом.

Останніми роками, після повернення Володимира Путіна у крісло президента Росії 2012 року, там різко похолоднішало ставлення влади до інтернету і свободи, яку він несе.

Сам Путін минулого року, виступивши з ідеєю ухвалити нинішній закон, назвав інтернет «спецпроектом ЦРУ». Регуляційні органи почали запроваджувати дедалі суворіші норми для блогерів – зокрема, вимагаючи від них реєструватися після досягнення певного числа читачів. Нещодавно дійшло до того, що «Роскомнагляд» пішов на блокування статті у «Вікіпедії» про наркотичний засіб, чудово знаючи, що це для багатьох користувачів призведе до перекриття доступу до всього російськомовного розділу цього сайту.

Тепер, крім можливості блокування сайтів порушників нового закону, «Роскомнагляд» має вести облік цих порушників, яких визначатимуть суди, і накладати на них штрафи – до 300 тисяч рублів, що нині становить понад 98 тисяч гривень.

Але наразі не цілком ясно, який вплив матиме цей закон на діяльність великих закордонних компаній, що надають послуги в інтернеті, і які з них виконають вимоги нової норми.

Хто і як виконає закон?

«Роскомнагляд» уже повідомляв про низку тих, хто погодився зберігати дані користувачів у Росії – такі, як інтернет-аукціон eBay, система оплати PayPal, виробники комп’ютерної й електронної техніки Lenovo й Samsung чи система замовлень перевезення пасажирів Uber.

Але міжнародний директор неприбуткової організації Electronic Frontier Foundation Данні О’Браєн бачить для Росії виклик щодо того, яким чином змусити компанії, що не базуються в цій країні, виконати її закон.

«Якщо Росія вимагає від компаній Facebook чи Google розмістити сервери на її території, то що може зупинити інші країни від того, щоб висунути таку саму вимогу? Це будуть перегони в тому, хто швидше досягне дна», – вважає він.

Серед тих компаній, щодо яких є сумніви, – соціальна мережа Facebook. Російська газета «Ведомости» писала з посиланням на власні джерела, що на зустрічі з керівником «Роскомнагляду» Олександром Жаровим директор компанії з суспільної політики у Скандинавії, Середній і Східній Європі і Росії Томас Міруп Крістенсен нібито твердо відкинув російську вимогу. За інформацією газети, він заявив, що Facebook вважає це економічно невигідним, а ті дані користувачів, які збирає компанія, за його словами, не є персональними даними.

У відповідь на таке повідомлення речник «Роскомнагляду» Вадим Ампелонський заперечив, що на зустрічі представник компанії зі США прямо говорив про відмову виконувати російський закон, але ніяких подробиць зустрічі не навів. Але, додав речник російським засобам інформації, «Роскомнагляд» не буде перевіряти Facebook на виконання закону.

На неодноразові запити Радіо Свобода сама компанія з Каліфорнії відмовилася відповідати прямо. Її речник написав електронним листом: «Ми регулярно зустрічаємося з посадовцями і на цей час не маємо більше що сказати».

Так само коментувати новий закон відмовилися або взагалі не відповіли на запити в компаніях Google, IBM і ще кількох. У компанії eBay відписали, що вона «докладає всіх зусиль, щоб виконувати належні закони і правила в усьому світі, для того, щоб найкраще обслуговувати клієнтів». Як мовиться в її листі, компанія «віддана російському ринкові і прагне й далі поєднувати там клієнтів між собою».

Експерти прогнозують від закону й економічні втрати

Тим часом, іще напередодні набуття законом чинності, в червні, неурядовий дослідницький Європейський центр міжнародної політичної економіки з Брюсселя передбачив, що фізичне перенесення на сервери в Росії баз даних призведе до втрати продуктивності компаній, які будуть до цього змушені, і це відобразиться й на інших галузях російської економіки.

За підрахунками авторів звіту, який переклали й російською мовою, втрати від запровадження цього закону сягнуть 0,27 відсотка від валового внутрішнього продукту Росії, тобто 203 мільярди рублів, або за тодішнім курсом 3,2 мільярда доларів США, і спричинять скорочення інвестицій у російську економіку ще на 187 мільярдів рублів, або на 2,9 мільярда доларів.

При цьому, пишуть дослідники, їхній аналіз не може охопити всіх побічних аспектів від запровадження нового закону, а тому його результати можуть ще й значно недооцінити економічні втрати, що виникають внаслідок вимоги локалізації даних у Росії.

Над матеріалом працювали: Mike Eckel, Сергій Драчук

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG