Львів – 23 жовтня у 74-річному віці помер український письменник, перекладач, громадський діяч, лауреат Шевченківської премії Роман Лубківський.
Матері не вмирають.
Матері не сплять.
День і ніч матері в узголів’ях стоять
Над нашим сумлінням,
Над мислями й долями,
Над тривогами нашими,
Нашими болями!
(Роман Лубківський)
Найкраще про поета говорять його вірші. У Романа Лубківського видано численні поетичні збірки і прозові твори. Серед них «Серпневе яблуко», «Погляд вічності», «Балканський Христос», «Камінне жниво», «Зелене серце», «Сто і одна строфа». Роман Лубківський перекладав із польської твори Юліуша Словацького, з чеської – Йозефа-Вацлава Фріча, з білоруської – Яна Купали.
Роман Лубківський народився 10 серпня 1941 року на Теребовлянщині, у Тернопільській області. Навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка, згодом став професором цього вишу. У Львові письменник працював у видавництві «Каменяр», а також у літературному журналі «Дзвін», очолював Львівську спілку письменників.
На початку 90-х був обраний народним депутатом першого демократичного скликання. У 1991 році Роман Лубківський був ініціатором, щоб президенти України складали присягу на Пересопницькому Євангелії.
Сам письменник розповідав, що ідея виникла спонтанно, знав, що у багатьох країнах є таке правило, що складають присягу на Біблії. Пересопницьке Євангеліє принесли з бібліотеки Вернадського спеціально у Верховну Раду і президент Леонід Кравчук склав на ньому присягу.
Із 1992 року Роман Лубківський працював послом: спершу Чехословаччини, а потім у Чеській та Словацькій республіках.
Літературознавці виокремлюють у творчості Романа Лубківського Шевченківську тематику. Автор у 1990 році написав цикл, присвячений Кобзареві, «Погляд вічності». Власне за це був удостоєний Національної премії імені Шевченка.
Про смерть батька повідомив у Фейсбуці син Маркіян Лубківський, який написав: «Згадуйте його, хто знав... Не тримайте зла, хто мав... Він був і пішов Великою Людиною…»
До вашої уваги:
