У Росії у середу День народної єдності. Вже 11 років поспіль 4 листопада в Москві та інших містах Росії відбуваються масові заходи. Націоналісти зазвичай проводять свої «Російські марші». Однак цього року такі марші хоч і пройшли в кількох місцях Москви, однак кількість учасників була значно меншою, ніж раніше. З чим це пов’язане? Чому націоналісти в Росії втрачають позиції, незважаючи на розпалювання у тій країні націоналістичної карти?
З таким запитанням Радіо Свобода звернулось до керівника московського інформаційно-аналітичного центру «Сова» Олександра Верховського.
Справа не лише в даті 4 листопада, але взагалі у загальній картині. Ми просто щомісяця бачимо, що активність націоналістичних організацій стає дедалі меншою
– Ну взагалі-то російський марш зібрав менше людей, ніж раніше, ще минулого року якраз. Тобто криза в російському націоналістичному русі, власне, і почалась із подій на Донбасі через розкол щодо тих саме подій, і ця криза далі поглиблюється. Тобто те, що ми бачили сьогодні, це продовження того, що ми бачили рік тому. І справа не лише в даті 4 листопада, але взагалі у загальній картині. Ми просто щомісяця бачимо, що активність націоналістичних організацій стає дедалі меншою. Єдині люди, які не втрачають активності, а може навіть і здобувають активність, – це прокремлівські організації, як, наприклад, партія «Родіна». А в решти все погано.
– Ви маєте на увазі марш прокремлівський, який, за офіційними даними, зібрав сьогодні десь 85 тисяч осіб?
– За нашим підрахунком, це швидше 25 тисяч взагалі-то. І це загалом. Але там були всередині цього маршу, скажімо, групи націоналістів. І була представлена партія «Родіна», там десь було може 350 осіб, а може навіть і менше. Якщо казати, що хтось зібрав багато людей, то це такий собі «Національно-визвольний рух» – доволі дивна організація, яка зібрала навіть більше ніж тисячу осіб, але я не впевнений, відверто кажучи, що все це саме її люди, а не просто громадяни, яких залучили за невелику суму грошей.
Там булі і такі собі дрібні націоналістичні групи також. Але це – не самостійний захід, вони йшли в загальній такій офіційній колоні. А крім того, було три окремі марші, і всі три виглядали дуже куцо у порівнянні з попередніми роками.
– Чи можна вважати, що влада в Росії намагається перехопити першість в націоналістів і тому націоналісти в Росії втрачають свої позиції?
Націоналістичні організації, які лідирували протягом всіх двотисячних років, це організації етнічних націоналістів, для яких головні орієнтири – це «Росія для росіян»
– Ну не зовсім так, все ж таки... Справа в тім, що націоналістичні організації, які лідирували протягом всіх двотисячних років, це організації етнічних націоналістів, для яких головні орієнтири – це «Росія для росіян», таке собі етнічне очищення держави, якщо можна так сказати.
Офіційний націоналізм державний – він все ж зовсім інший
Вони не були особливо зацікавлені у зовнішній експансії і взагалі зовнішньою політикою мало цікавились. Офіційний націоналізм державний – він все ж зовсім інший. Він припускає навпаки об’єднання тих самих російських громадян проти зовнішнього ворога. Плюс ціла концепція «Русского мира». Тому офіційний націоналізм не підмінює вуличний, а конкурує з ним. Конкурує успішно, оскільки в держави все ж таки ресурсів багато, у тому числі є й репресивні ресурси, які дають можливість своїх опонентів придушити.
– Отже, Ви погоджуєтеся з тим, що ситуація з націоналістами в Росії змінилася зокрема і через те, що з так званого «українського питання» між ними стався розкол, і що деякі лідери зараз дотримуються, так би мовити, антивоєнної позиції?
У ситуації війни виявилось, що обидві сторони цього розколу програли, а не одна якась там. Ось у чому справа
– Справа звичайно в розколі, але справа не в тім, що там був розкол, розділення всілякі, бо ж націоналістів завжди було багато. Просто у ситуації війни виявилось, що обидві сторони цього розколу програли, а не одна якась там. Ось у чому справа.
Ті, хто виступали проти Новоросії, чи ж за мир, чи ж підтримували український бік конфлікту – вони опинились у дуже вразливому становищі. І справа не лише в тиску з боку влади, а й у тому, що вони звикли вважати себе авангардом російського народу, а тут вони явно розійшлись із ним у думці, з переважною його більшістю. А ті, хто, навпаки, підтримав офіційну політику – програли теж. Бо їм зовсім не було що сказати, вони на всіх мітингах говорили те ж саме, що можна було почути по телевізору, тому на ті мітинги ніхто не ходив.
Боротьба з «американською окупацією» і підтримка України – росіяни святкували День народної єдності
Боротьба з «американською окупацією» і підтримка України – росіяни святкували День народної єдності
Ось і результат, що весь рух загалом програв, дуже сильно втратив у чисельності, авторитет лідерів дуже сильно впав у пересічних активістів, плюс ще певний тиск із боку поліції багатьох налякав. Ось ми й бачимо, що на марш вийшло набагато менше людей. Ось якщо порахувати всіх-всіх націоналістів, які сьогодні вийшли на вулицю, то їх буде менше, ніж рік тому, набагато менше, ніж раніше.
Пафос протистояння зовнішньому ворогові – Заходу в цілому – він залишається дуже високим, і саме на це ставить влада
Коли опозиційні, чи просто ті політичні групи, які вважають себе незалежними, лише підспівують офіційній пропаганді, то люди втрачають до них інтерес. Якщо їм нема чого сказати свого, то вони втрачають позицію
– Тобто практично рік тому влада Росії все ще розігрувала націоналістичну карту у зв’язку з подіями в Україні, у зв’язку з Новоросією так званою, потім цей проект зазнав фіаско і тепер пішло на спад?
– Я ж кажу вони розігрують НЕ ТУ націоналістичну карту, яку розігрують вуличні націоналісти. Це різні – конкуруючі – карти якраз. Те, що війна, дасть бог, закінчилася, і, як тут часто говорять на кшталт «злили Новоросію», це, звичайно, все правда, але пафос протистояння зовнішньому ворогові – Заходу в цілому – він залишається дуже високим, і саме на це ставить влада.
А різноманітні націоналісти – вони звичайно можуть цьому підспівувати, але кому це треба? Коли опозиційні, чи просто ті політичні групи, які вважають себе незалежними, лише підспівують офіційній пропаганді, то люди втрачають до них інтерес. Якщо їм нема чого сказати свого, то вони втрачають позицію. А зараз саме така ситуація.
