У квітні нідерландці вирішуватимуть на референдумі, чи потрібно мати економічну співпрацю з Україною в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Але більшість експертів говорять, що нідерландцям насправді не йдеться про Україну. Навіть для сусідів України українська держава далі є чимось далеким, про яку мало, що знають. Але чи добре розуміють у самій Україні, які процеси відбуваються в Європі? Чи не стане українська інтеграція жертвою євроскептичних настроїв та внутрішньої кризи ЄС? Про це ми говоримо з істориком і публіцистом, гостьовим викладачем Університету Гумбольдта в Берліні Андрієм Портновим.
– Десь три-чотири роки тому я мав нагоду кілька місяців жити і працювати в Голландії, і я підтверджую, що це є країна, суспільство, для якого Україна – це щось шалено далеке, майже як щось далеко в Азії чи навіть на іншій планеті. Тому, на жаль, проблема браку знань про Україну там – це важлива проблема. Друга важлива річ – це те, що ми зараз спостерігаємо, насправді, не тільки в Голландії, а й у всій Європі (не тільки Західній, до речі, у Центральній також) – це страх перед мігрантами, перед біженцями, і страх перед розширенням Європи, розширенням ЄС.
На мою думку, нам в Україні про такі речі особливо варто говорити вголос і прямо, що, на жаль, дуже багато людей у тій самій Великій Британії або Франції, або Нідерландах бояться розширення Європи. Вони не бачать в цьому позитивних аспектів, а отже, Україні треба активніше пояснювати, про що йдеться нам і чому для нас європейська перспектива така важлива. На жаль, загально ось цей контекст аж ніяк не є сприятливим.
– Наскільки зараз, на цей момент, активність української держави може порівнятися з активністю українських волонтерів навіть у самих цих країнах? Навіть якщо судити по Німеччині, де Ви живете? Наскільки видно присутність держави, її внесок і паралельно внесок людей, які там проживають у Німеччині і роблять це на волонтерських засадах?
Це трохи ілюзія – думати, що волонтерством чи приватними якимось акціями ми можемо заступити собою повноцінно державну рекламно-інформаційну кампаніюАндрій Портнов
– Ми повинні, на мою думку, чесно сказати, що, на жаль, українська держава, українське МЗС на цей момент є недостатньо активним у цих справах, зокрема тому, що є проблема коштів (теж правда, я добре знаю від моїх колег-дипломатів, що бракує коштів на зовнішню політику), але є також проблема ідей і проблема підготовлених людей. Тобто людей, які були б готові, скажімо, в Голландії нідерландською мовою, зі знанням нідерландського контексту розповідати про Україну. Це є велика проблема. Тому те, що роблять просто українці, які мешкають у різних державах, насправді воно дуже вартісне. Єдине, воно не може заступити собою державні ініціативи – оце треба чітко розуміти. Тобто це трохи ілюзія – думати, що волонтерством чи приватними якимось акціями ми можемо заступити собою повноцінно державну рекламно-інформаційну кампанію. Це ілюзія, такого не буде і такого ніколи не було.
Україна мусить нарешті почати політику формулювати і знаходити на неї гроші, тому що це гроші на наше майбутнєАндрій Портнов
Щодо Німеччини, на мою думку, нинішній посол України в Німеччині – це дуже компетентна, дуже інтелектуальна, дуже порядна людина – Андрій Мельник, який дуже багато робить для поширення знань щодо української ситуації в Німеччині. Я це знаю і від німецьких колег, і від спостережень за процесом. Але знову-таки, одна людина чи один посол, чи одна група активістів не може повною мірою зробити те, що має робити систематично державна політика. І я вважаю, що Україна мусить нарешті почати політику формулювати і знаходити на неї гроші, тому що це гроші на наше майбутнє.
– Чи Нідерланди могли б бути пробним каменем, на якому Україна могла б відпрацювати стратегію презентації себе в Європі?
Хоч цей референдум і консультативний, але його негативний щодо України результат буде, м’яко кажучи, поганим сигналом для нас всіхАндрій Портнов
– Я вважаю, що Нідерланди мусять бути таким каменем. Тому що хоч цей референдум і консультативний, але, будьмо відверті, його негативний щодо України результат буде, м’яко кажучи, поганим сигналом для нас усіх. І я б сказав так: оця ситуація, можливо, неприємна, можливо, провокативна, можливо, навіть, не без певного російського впливу, склалася з цим референдумом. Але ця ситуація просто змушує Україну активніше щось нарешті робити. І ми повинні цим шансом скористатися нарешті. Просто іншого вибору нема – він все-одно відбудеться і певні дискусії все-одно відбудуться, і Україні варто, якомога швидше, взяти в цьому участь.
– З іншого боку, експерти говорять про те, що цей референдум, пов’язаний з Україною, – це певна випадковість. Просто так сталося, що українське питання з’явилося одразу після ухвалення цього нового закону про референдум у Нідерландах. А справжня причина лежить у внутрішній кризі у Європейському Союзі, на яку Україна мало може вплинути. Як з цим питанням бути?
– Я з цим згоден. Бачите, біда в тому, що дуже багато людей, громадян ЄС, дуже багато популістських партій в ЄС, причому і правих, і лівих, формулюють тезу, що ця криза є, ці проблеми є. Вони, перш за все, виникли через що? Через непродумане розширення спільноти на Схід, через необдуману міграційну політику, через отакі речі. І відповідь до цього така: аби ці питання вирішити, нам, тобто Європейському Союзу, треба закритися, треба бути ізольованішими, закритішими від зовнішнього світу, в тому числі України – сусіда ЄС.
Україна прямого стосунку до цієї кризи немає. Але українське майбутнє напряму залежить від майбутнього ЄС. Якщо майбутнє ЄС буде майбутнім ізоляції, відновлення кордонів, обмеження міграції, то від цього програє і Україна, і ЄСАндрій Портнов
Звісно, Україна прямого стосунку до цієї кризи немає. Але українське майбутнє напряму залежить від майбутнього ЄС. Якщо майбутнє ЄС буде майбутнім ізоляції, відновлення кордонів, обмеження міграції, то від цього програє і Україна, і ЄС. Ось така цікава штука.
Їм варто максимально шукати аргументи до того, щоб подальший економічний і культурний розвиток Європи, ЄС, має бути напряму пов’язаний із відкритістю кордонів, із прийняттям нових членів і, скажімо так, з інтеграцією нових економічних регіонів. Якщо ми програємо в цій кампанії за настрої, то програємо ми як Україна. ЄС також програє, але ЄС – то вже ширше питання. Але ми програємо. Тому що, бачите, будьмо реалістами: альтернативи до проекту євроінтеграції, як стратегії для України, зараз немає.
На цю ж тему:
11.11.2015
Активісти: «В Україні недооцінюють референдум у Нідерландах»
«47 відсотків – це рекордний показник – громадян Нідерландів не змогли дати відповіді на питання, чому Україна має бути в Європейському Союзі» далі
11.11.2015
Для євроскептиків Нідерландів асоціація з Україною є лише приводом – експерт
Найгірший сценарій – коли результати референдуму в Нідерландах призведуть до того, що доведеться узгоджувати з нуля нову Угоду про асоціацію – експерт далі
07.10.2015Чи зможуть Нідерланди зупинити асоціацію України з ЄС?
Я вважаю, що ЄС діяв нерозсудливо й немудро, не оцінивши всієї стратегічної складності ситуації в Україні – ініціатор референдуму проти асоціації ЄС і України далі
