Головне досягнення за перший рік після Революції гідності – зміна політичних орієнтацій зі Сходу на Захід, констатує «Газета по-українськи». В українців поменшало соціального цинізму. Однак, сподівання зруйнувала війна, бо, крім людських і фінансових втрат, мобілізація суспільства завжди призводить до зменшення демократії. Скільки війна триватиме, стільки Україна втрачатиме демократичні засади. За найгіршого сценарію, держава ризикує перетворитися на Росію, тільки з м’якшим національним забарвленням. Тому більшість українців прагнуть якнайшвидшого закінчення війни і підтримують мінські угоди, переконує видання. Найбільше на сході країни, найменше – на заході. Що далі від лінії фронту, то радикальніші настрої. Хто не живе під обстрілами, тому здається, що краще все вирішити воєнним шляхом, зазначає газета.
Активісти, які були драйвовою силою під час Революції гідності, обрали найпростіший шлях, переконує газета «День». Вони розійшлися по існуючих політичних проектах, які брали участь у виборах 2014 року, наївно сподіваючись, що потім об’єднаються в парламенті в якусь платформу і зможуть грати першу скрипку в законотворчості. Однак, не зважаючи на принциповість і чесність, їх з’їла система, що роками формувалася в парламенті. Як зазначає видання, стратегічною помилкою Петра Порошенка було не довіритися громадянському суспільству і новим лідерам, які пройшли становлення під час Революції гідності по всій країні. Натомість він зробив ставку на старі кадри, з якими звик працювати. Однак, ще не пізно все змінити. З чого варто розпочати, «День» розповідає в статті «Майдан був. Чи була Революція?».
«Газета по-українськи» переконує, що зусиллями Кремля пожвавився тероризм на Близькому Сході, який загрожує вже Європі й Америці. Зважаючи, що жодні санкції на Путіна не впливають, і кожень день зволікання загрожує новими жертвами, видання пише, що путінський режим слід якнайшвидше замінити технічним урядом, який під наглядом міжнародних організацій здійснить ядерне роззброєння країни, внесе корективи в політику, економіку і ухвалить конституцію, що назавжди убезпечить світ від воєнних загроз Росії.
Газета «Сегодня» аналізує причини нестабільності гривні. Серед них видання називає і невирішеність боргів перед Росією. Щоправда, днями Кремль таки зробив пропозицію, яка ззовні навіть виглядає заманливою, – розстрочити виплату боргу по 1 мільярду американських доларів протягом трьох років. Однак зовнішня щедрість, як попереджає видання, може приховувати пастку, яка може звести нанівець всі зусилля Мінфіну за останні місяці щодо реструктуризації комерційного боргу. Справа в тому, що російський борг завис у статусі між державним і комерційним. Відтак ексклюзивні умови його реструктуризації можуть спричинити бунт серед комерційних кредиторів, які нещодавно погодилися на списання 20% позичених Україні грошей. І згода з російськими умовами може означати розрив угод з рештою кредиторів. Велика ймовірність того, що Кабмін на це не погодиться, але залишить невирішеним питання – як бути з російськими трьома мільярдами, зазначає газета.
