(Рубрика «Точка зору»)
За останні два роки уважні українці, навіть ті, які взагалі не розбираються в медицині і жодного разу в житті не хворіли, вивчили на зубок нервову систему Російської Федерації. Вивчили і вже можуть легко передбачити, в яких ситуаціях і як реагує Росія на різні зовнішні подразники.
Реакція номер один на країну, яка якимось чином зачепила амбіції Кремля або образила когось із російського керівництва: напасти на птицю! Тобто вже традиційна заборона на ввезення курятини з варіаціями. Пам’ятайте незавидну долю «ніжок Буша», яким то дозволялося влітати в російський небесний простір, то заборонялося. Далі, звичайно, постраждали українські «ряби» та «гаврилівські курчата», а разом з ними і гуси, і качки.
Дійшло до звірств, у відповідь на які міжнародні організації із захисту прав тварин могли б і повинні були організувати пікети біля російських посольств! Я маю на увазі випадки спалювання живих українських каченят і гусей в недавню епоху тотального знищення ворожих продуктів харчування за допомогою важкої будівельної техніки.
Тепер, як помста за збитий бомбардувальник, знову ж та сама реакція. Першим ділом удар по турецькій курятині! Але, як ми знаємо, це тільки перше автоматичне рішення, за яким завжди слідує наступний удар – по книгах і гуманітарному співробітництву. Тут можна було б пом’янути вже в Бозі упокоєну Українську бібліотеку в Москві, вилучення «екстремістських» книг в бібліотеках Росії та анексованого Криму.
І, зовсім свіжі новини з соціальних мереж із Бахчисарайського району Кримської Автономної Республіки: спалення книг турецькою мовою з бібліотеки кримськотатарського ліцею. Самого ліцею, якщо вірити соціальним мережам, вже теж немає. Викладачів турецької мови звільнили.
Після книжок наступає час страждати громадянам країни, якою Кремль незадоволений. Швидко і автоматично вводяться труднощі для перебування громадян Туреччини в Росії. Ці заходи на собі вже не раз відчули громадяни України, які перебували або перебувають на території сусідньої держави. Депортації, розрив співпраці, нереальні нові вимоги для працевлаштування і так далі.
Однак тут мені хочеться зупинитися на спалюванні книжок турецькою мовою. Я більш, ніж впевнений, що книги знімали з полиць люди, які не тільки не знають турецької мови, але й нічого не знають взагалі про політичну та культурну ситуацію в Туреччині. Ці ж люди виганяли з ліцею викладачів турецької мови. Бо ж якби ці люди або ті, хто їх послав на таке завдання, розбиралися в «турецьких» справах», вони б звернули увагу на те, що турецький центр в ліцеї був відкритий на гроші найвідомішого у всьому світі турецького філософа і політичного діяча Фейтхуллаха Гюллена, який є політичним опонентом Раджепа Ердогана. Ердоган за останній час активізував боротьбу з опозицією і з опозиційними медія, які також мають прямий стосунок до Фейтхуллаха Гюллена. За останній час кілька опозиційних журналістів і редакторів газет були арештовані. У країні відбуваються процеси, через які Росія вже пройшла – знищується опозиція, народ все більше і більше підтримує Ердогана, який захищає інтереси Туреччини та інтереси турецьких діаспор у прикордонних країнах.
Туреччина, де знайшли сьогодні прихисток 3 мільйони біженців із Сирії, переживає не найкращі економічні часи після декількох років бурхливого підйому. Народ розуміє причини кризи, а значить не пред’являє нинішньому керівництву жодних звинувачень і вимог, пов’язаних з погіршенням якості життя.
Економічне ембарго Росії на турецькі товари не підірве авторитет Ердогана. Швидше його зміцнить. Але опозиція в Туреччині, на відміну від Росії, жива і активна, не дивлячись на репресії. І якщо б у Росії були політологи-тюркологи з правом голосу в Кремлі, вони сказали б: «А давайте перемкнемо свою увагу на опозицію і спробуємо їй допомогти, адже Ердоган тепер нам ворог навіки!». Але немає таких людей. І тому під косарку антиердоганівських репресій підпадають всі турки, яких можна дістати: і студенти, і професори, і бізнесмени. І, звичайно, діячі та лідери турецької опозиції.
Ця ситуація особливо цікава на тлі активної роботи Росії в Чорногорії, де опозиція нинішньому уряду із зовнішньою допомогою розхитувала країну, щоб запобігти ухваленню нинішнього остаточного рішення про її членство в НАТО.
Андрій Курков – письменник, журналіст, кіносценарист
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
