Київ – Ухваленню державного бюджету на 2016 рік та потрібних для нього податкових змін передували суперечки та взаємні звинувачення депутатів і урядовців. Однією з причин зволікання та конфліктів довкола головного фінансового документу називають намагання політичних сил закріпити в бюджеті свої політичні та фінансові інтереси. І політики, й експерти стверджують, що збалансований бюджет є головною умовою продовження співпраці з МВФ, стабільності гривні та зміцнення економіки. Утім, не виключено, що деталі бюджету парламент доопрацьовуватиме і в новому році. Звичайні українці – і критикують новий бюджет у соцмережах, і висловлюють стриманий оптимізм щодо окремих нових положень.
Цьогорічний бюджет, ухвалений в ніч з 24 на 25 грудня, обмежує низку державних витрат, не дає змоги підвищувати соціальні стандарти повною мірою та вкладати достатньо коштів у розвиток, визнає лідер фракції «Блоку Петра Порошенка» Юрій Луценко. Однак він називає саме такий бюджет необхідністю.
Це дуже важкий бюджет, податковий кодекс та дуже важкий соціальний пакет. Але без цього не буде пенсій, зарплат та розвитку підприємництва, а отже і розвитку країниЮрій Луценко
«Я цьому бюджету не аплодуватиму. Це дуже важкий бюджет, податковий кодекс та дуже важкий соціальний пакет. Але без цього не буде пенсій, зарплат та розвитку підприємництва, а отже і розвитку країни. Так, як Кривому Рогу потрібні чесні вибори, так і всій Україні потрібен бюджет», – наголосив Луценко в час голосування за бюджет, натякаючи на небажання підтримати його з боку фракції «Самопоміч», яка перед тим наполягала на перевиборах у Кривому Розі.
Зі свого боку, Олег Медуниця, депутат від «Народного фронту» та член бюджетного комітету, називає ухвалений вночі головний фінансовий документ держави не бюджетом виживання, як вважає частина політиків, а «бюджетом продовження децентралізації». За його словами, він зберігає і розширює повноваження місцевих кошторисів, так як це було закріплено в бюджеті-2015 року.
Наприклад, в бюджеті цього року буде збільшення повноважень місцевих бюджетів у галузі освітиОлег Медуниця
«В бюджеті наступного року закладено те, що було й в цьому році: передача повноважень місцевим бюджетам відповідних ресурсів з державного бюджету – це зберігається і далі розширюється. Наприклад, в бюджеті цього року буде збільшення повноважень місцевих бюджетів у галузі освіти, – пояснює депутат. – В бюджеті так само збільшуються гроші на оборону, ми збільшуємо кошти на озброєння. Плюс збільшуються гроші на соціальні стандарти – на 12,1%», – сказав Медуниця.
Депутат припустив, що, найімовірніше, надалі цей бюджет змінюватимуть. Але незначно.
«Зміни державного бюджету будуть, але всередині бюджетних розпорядників, тому що справді, дуже важко зрозуміти конкретний зміст тієї чи іншої статті. Можливо, будуть зміни в назвах бюджетних програм. Так, ми, працюючи в бюджетному комітеті, вночі з 24 на 25 грудня внесли зміни в назви бюджетних програм. Я думаю, щось подібне можна чекати, але принципово, «макроструктурно» – цей бюджет не буде змінюватися, так само як і цифри коштів на головні статті державного бюджету», – зазначив Олег Медуниця.
Натомість позафракційний Юрій Левченко обурився тим, що у бюджет вносили правки з голосу, відповідно до внесених раніше усних правок до податкового законодавства, і як це підсумувати і не помилитися – незрозуміло.
Рабами, які служать владі і не дбають про власний народ, назвав народних депутатів, які проголосували за держбюджет, нардеп від «Опозиційного блоку» Вадим Рабінович. На його переконання, лише представники партій «Батьківщина», «Опозиційний блок» та «Свобода» вчинили відповідально перед своїми виборцями, не підтримавши бюджет.
Бюджет є не просто антинародним. Він вбиває суть і можливості розвитку економіки УкраїниВадим Рабінович
«Бюджет є не просто, як кажуть зазвичай, антинародним. Він вбиває суть і можливості розвитку економіки України. Абсолютно всі люди, які в цій країні не крадуть, тепер опиняться за межею бідності. Усі люди, котрі живуть на зарплату чи отримують гроші з бюджету – вони не можуть вижити просто. Думаю, що український народ має запам’ятати прізвища тих, хто проголосував, партії, які проголосували, і зрозуміти: в нас знову вкрали право в наступному році щось зробити», – наголосив Вадим Рабінович.
Після ухвалення бюджету очікують ротації в уряді та нового траншу МВФ
Міністерство фінансів передасть фінальну версію бюджету з усіма правками Міжнародному валютному фонду для аналізу документа на збалансованість. Про це написала міністр фінансів Наталія Яресько у Facebook.
«Отримання наступного траншу МВФ та іншої, пов’язаної з ним фінансової підтримки, залежить від того, чи залишився бюджет після всіх змін в Раді таким, що відповідає цілям нашої програми з МВФ, тобто чи залишився він збалансованим та відповідальним», – повідомила вона.
Очільниця Мінфіну додала, що, на її думку, без підтримки з боку МВФ збереження економічної стабільності і зростання економіки навряд були б можливими.
Нещодавно про необхідність ухвалення бюджету до Нового року як про обов’язкову умову для подальшої фінансової допомоги Україні сказав у розмові з українським прем’єром Арсенієм Яценюком міністр фінансів США Джейкоб Лью.
Однак збалансований та реалістичний бюджет необхідний не лише як гарантія для продовження зовнішньої допомоги, він вкрай важливий для стабілізації та подальшого розвитку держави, наголошує політолог Володимир Фесенко. Але він визнає, що національний кошторис, як і раніше, є предметом торгу між політиками та фінансово-промисловими групами.
Мінфін США по-дружньому попередив: хлопці не заграйтеся, бо не отримаєте міжнародної допомоги. Якби загралися – невдовзі курс був би 100 гривень за долар, про це мені говорили багато економістівВолодимир Фесенко
«Цей документ має внутрішньополітичне значення. Просто Мінфін США по-дружньому попередив: хлопці не заграйтеся, бо не отримаєте міжнародної допомоги. Якби загралися – невдовзі курс був би 100 гривень за долар, про це мені говорили багато економістів, – зізнається політолог. – Але це традиційна українська гра – бюджет під ялинку. Тривали торги, причому за свої інтереси торгувалися не лише аграрії, не лише МЗС, яким урізали фінансування. Оскільки пріоритети номер один – це зарплати, пенсії, армія».
Володимир Фесенко відкидає припущення інших політологів про те, що окремі фракції і групи погоджуються голосувати за бюджет за умови, що їхні представники отримають ті чи інші призначення на вакантні посади в уряді. На його думку, до ухвалення бюджету і податкових змін до нього ні про які домовленості щодо урядових крісел не йдеться. Водночас він визнає, що у сесійній залі були ознаки пакетного голосування.
Натомість заступник голови фракції «БПП» Микола Томенко припускає, що за бюджет голосували фракції та групи, які фактично є прообразом нової коаліції та нової структури уряду.
Для частини експертів результативне голосування за державний бюджет та пов’язані з ним податкові зміни, стали приводом для стриманого оптимізму. Так, політолог Олександр Палій вважає тепер очевидним: говорити про перевибори та заміну уряду зарано.
Однак спікер Верховної Ради Володимир Гройсман, який назвав бюджет «тактичним» і «важким», не виключає, що після його ухвалення розпочнуться як секторальні реформи, так і зміни в уряді.
«Я вважаю, що переформатування уряду, посилення його кадрами – це питання сьогодні на часі, оскільки є напрями, в яких немає значного прогресу. І це очевидно, і це відчувають люди», – сказав Гройсман журналістам у кулуарах парламенту після голосування. – Зараз постають нові, чергові випробування для того, щоб сформувати подальшу професійну команду, яка може долати наявні перешкоди».
Але, додав Гройсман, це питання в парламентській коаліції ще не обговорювали.
Бюджет став «мілітарнішим» та «економнішим»
Державний бюджет на 2016 рік передбачає доходи 595,081 мільярда гривень і видатки 667,733 мільярда. При цьому максимально допустимий дефіцит держбюджету передбачається на рівні 83,694 мільярда гривень, це 3,7% від нинішнього українського ВВП, тобто не більше за ту межу, яку рекомендував МВФ, наголошує Наталія Яресько. Для порівняння, цей дефіцит приблизно дорівнює боргу обсягом три мільярди доларів, які позичив у Росії екс-президент Віктор Янукович і які чинний український уряд відмовився повертати у грудні цього року, через те, що Росія не погодилася на умови реструктуризації, які отримали всі інші кредитори.
У новому бюджеті зросли видатки на оборону та безпеку: вони становлять 113,6 мільярда гривень, або 5% від ВВП. Водночас автори бюджету на 7,7% збільшили й максимально допустимий обсяг державного боргу – тепер він може сягати 1,5 трильйона гривень.
Видатки державного бюджету є меншими, ніж торік, і відтак він справлятиме менше навантаження на українську економіку, визнає частина експертів. Водночас зростання витрат на оборону та скорочення соціальних внесків та деяких податків законодавці та Кабмін вирішили компенсувати, зокрема, за рахунок підвищення акцизів. Акцизна ставка на сухі вина зберігається на рівні 0,01 гривні за літр, на кріплені та ігристі – підвищується удвічі, до 7,16 та 10,4 гривні за літр, на слабкоалкогольні напої – на 300%, до 211,59 гривні за літр. На горілчані вироби акциз зросте на 50%, на пиво – удвічі. Акциз на сигарети - на 40%, на пальне – на 13%.
Бюджет передбачає і поетапне підвищення у 2016 році мінімальної заробітної плати з 1 330 до 1 550 гривень, зростання прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати упродовж року сягне 2,1%. Бюджет підготували з розрахунку на зростання українського ВВП на 2% відносно показників року, що минає, і з урахуванням прогнозованої інфляції 12% та курсу гривні 24,1%
У цьогорічному бюджеті зв’язані у клубок економічні інтереси партій та фінансово-промислових груп з одного боку, з іншого – вимоги міжнародних донорів до його збалансованості, саме це викликало тривалі дискусії та понад 20 правок до цього документу під час «бюджетної ночі» в парламенті, визнає голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Бюджет в Україні – це джерело збагачення фінансово-промислових груп. Витратна частина – це боротьба за багатомільярдні бюджетні рядкиАндрій Новак
«Бюджет в Україні – це джерело збагачення фінансово-промислових груп. Витратна частина – це боротьба за багатомільярдні бюджетні рядки. Уряд і парламент намагалися погодити між собою ці моменти і не перейти межу дефіциту бюджету від ВВП обсягом 3,7%, як того вимагає МВФ».
За словами Новака, є ризик більшої девальвації гривні та інфляції ніж показники, закладені у бюджеті. Водночас за оптимістичним сценарієм, ухвалений бюджет може посприяти припиненню економного падіння у 2016 році, але про зростання не йтиметься, прогнозує економіст.
Тим часом, експерти вже намагаються підсумувати ті зміни, яких зазнає податкове навантаження на бізнес у наступному році, з урахуванням нового бюджету та змін до Податкового кодексу.
На цю ж тему:
25.12.2015
«Бюджетна ніч»: хронологія голосування і деталі головного кошторису країни
263 голоси «за» о 4-й годині ранку. Ухвалення держбюджету до Нового року було важливою складовою для отримання Україною наступного траншу МВФ далі
