Доступність посилання

ТОП новини

Українська енергетика: в новому році – «старі» виклики


(©Shutterstock)
(©Shutterstock)

Україні у 2016 році доведеться запасати вугілля заздалегідь, виробляти більше електроенергії з альтернативних джерел та навчитися її економити

Київ – Україна увійшла у 2016 рік з мінімальною залежністю від імпорту газу з Росії та споживає дедалі менше російського ядерного палива, визнають і політики, й експерти. Водночас, на думку аналітиків, українська енергетика та комунальне господарство зберігають вугільну залежність від Росії та сепаратистів, потерпають від заборгованості споживачів через підвищення тарифів та зношене обладнання. У новому році експерти радять урядові та енергетикам дбати про диверсифікацію постачання вугілля, про енергозбереження та розвиток альтернативних джерел енергії. А також – готуватися до роботи в умовах різких перепадів температури, які є одним з наслідків глобальних змін клімату. Між тим, прості українці не дуже довіряють урядові та намагаються заощаджувати енергоресурси самотужки.

Українська енергетика: в новому році – «старі» виклики
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:09:09 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Українська енергетика ще не відійшла від стресу через зменшення надходжень вугілля з окупованих територій, визнають і експерти, і енергетики, опитані Радіо Свобода. Час від часу Росія та проросійські сепаратисти на Донбасі перекривають трафік вугілля: то звинувачуючи українську сторону в обстрілах непідконтрольної території, то аргументуючи своє рішення знеструмленнями Криму.

Так, запаси вугілля на складах теплових електростанцій за кінець грудня-початок січня збільшилися на 1,7% і сягнули 2,2 мільйона тонн, повідомляє НЕК «Укренерго». Водночас енергетичний експерт Михайло Гончар вважає мінімально безпечним зимовим запасом три мільйони тонн вугілля, Незалежна профспілка гірників – 5 мільйонів. Натомість міністр палива та енергетики Володимир Демчишин вважає нинішні запаси достатніми для місяця безперебійної роботи теплової генерації. Яка, до того ж, за даними «Укренерго», за минулий рік на одну п’яту зменшила споживання «чорного золота», оскільки зросла частка атомних електростанцій в енергетичному балансі.

Так, Київ отримав змогу споживати більше електроенергії від Рівненської та Хмельницької АЕС: столицю з’єднала з ними нова лінія електропередач, яку 21 грудня відкрив особисто президент України Петро Порошенко.

Енергетичний експерт Геннадій Рябцев говорить про те, що уряд мав дбати про запаси вугілля та підготовку обладнання до зими з минулого січня, але згаяв час.

Однак є й реальні досягнення в енергетиці. Вадим Улида, екс-заступник міністра енергетики та вугільної промисловості, відносить до таких реверс газу і відмову від російського блакитного палива як основного джерела газопостачання. Де-факто Україна під час нинішнього опалювального сезону купила лише 2 мільярди кубометрів цього палива в Росії, після чого припинила його закуповувати. Як пояснив прем’єр Арсеній Яценюк, доки ціна на російський газ суттєво не знизиться. Міністр енергетики України Володимир Демчишин розраховує купувати російський газ по170 доларів за тисячу кубів, тоді як вартість європейського реверсного газу наближається до 200, а в бюджеті України закладено вищу ціну– 225 доларів. Залежність і газовий шантаж – у минулому, визнає Вадим Улида.

Нині ціна на газ може опуститися до 170 доларів за тисячу кубометрів, через те, що відкрилися маршрути постачання скрапленого газу до Європи
Вадим Улида

«Питання наявності чи відсутності російського газу вже не є критичним для України. Три роки тому це була фактично газова зброя, яку Росія активно застосовувала. Зараз завдяки реверсу Україна вперше отримала змогу обирати, де купувати газ, виходячи з ціни. Більш вигідним і зрозумілим нині є постачання з боку Євросоюзу, а не Росії. Нині ціна на газ може опуститися до 170 доларів за тисячу кубометрів, через те, що відкрилися маршрути постачання скрапленого газу до Європи», – визнає Улида.

Україна позбулася одної залежності від Росії, але «заробила» іншу – експерт

Від початку українсько-російського конфлікту на Донбасі та викликаних цим перебоїв з постачанням газу з Росії та вугілля з зони АТО, український уряд анонсував програми утеплення житла і заміну газових котлів індивідуального опалення на твердопаливні. В рамках останньої державної програми українці отримали майже півмільярда гривень пільгових кредитів для переходу на тверде паливо, це понад 13 тисяч приватних домогосподарств і приблизно стільки ж підприємств різних форм власності, повідомляють в «Біоенергетичній асоціації України». Що ж до утеплення будинків – то воно не має системного характеру, у більшості будинків господарі самотужки утеплюють окремі квартири.

Утім Міненерго звітує про зниження споживання електроенергії за рік на 11,7%. З них промисловість – на 19,6%, комунальне господарство – на понад 10%, прості громадяни зекономили 4,5% електроенергії.

Інфографіка Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
Інфографіка Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Подібні дані Міненерго наводить і щодо газу, споживання якого за рік скоротилося в середньому на 20%.

Однак ця економія відбувається переважно за рахунок самообмеження та падіння промислового виробництва, а не енергоощадних технологій, визнає енергетичний експерт Юрій Корольчук.

Він говорить і про інші проблеми енергетичного сектору, з якими Україна входить у холодний період Нового року.

В новому році залишаються ризики і залежності від Росії. Була газова та ядерна залежність, стала – залежність від імпорту електроенергії та вугілля
Юрій Корольчук

«Величезною проблемою 2016 року стануть високі тарифи на енергоносії, це проблема для населення і держави: йдеться про витрати на субсидії та про накопичення заборгованості. Тривають суперечки щодо тарифів та судові спори, адже немає обґрунтування для підвищення верхньої межі тарифу до 7 188 гривень за тисячу кубометрів газу, тобто в 6 разів. Цього року тариф можуть переглянути, або збільшити ліміти споживання для пільгової ціни на газ, – визнає Корольчук. – В новому році залишаються ризики і залежності від Росії. Була газова та ядерна залежність, стала – залежність від імпорту електроенергії та вугілля. Остання стаття імпорту невелика за обсягом, але дуже важлива. Все залежить від того, чи налагодить Україна імпорт вугілля з інших держав. А ще – буде проблема контролю держави над енергосектором, бо різні енергетичні потужності контролюють фінансові групи, близькі до Порошенка або Яценюка. Постане і проблема зниження видобутку газу, яке може впасти на один мільярд кубометрів на рік».

Серед інших проблем Корольчук згадує зношення енергетичних потужностей і недостатні кошти для модернізації та будівництва нових. За його словами, за декілька років Україна зіткнеться і з потребою замінювати чи перебудовувати й діючі ядерні енергоблоки.

Що ж до газу, то Корольчук припускає, що підвищити його видобуток могла би урядова підтримка найбільшого видобувника, державного концерну «Укргазвидобування», оскілки досі більша частина газового тарифу для населення не йде на розвиток видобутку на цьому підприємстві, визнає експерт. Він не виключає, що в результаті зменшення рентних платежів приватні видобувники збільшать своє виробництво, але отриманий газ використовуватиметься не для населення, а для потреб бізнесу, який готовий платити за нього більше, визнає експерт.

Ми кардинально змінили рентну політику: вдвічі скоротили ставку оподаткування для підприємств, які чесно і прозоро добувають газ і збільшують нашу енергобезпеку
Арсеній Яценюк

Водночас прем’єр Арсеній Яценюк – більш оптимістичний. «Ми кардинально змінили рентну політику: вдвічі скоротили ставку оподаткування для підприємств, які чесно і прозоро добувають газ і збільшують нашу енергобезпеку», – заявив днями прем’єр. Завдяки такому кроку він очікує повністю покрити українські потреби за рахунок власного видобутку газу протягом 10 років. До цього уряд підвищував рентну ставку, максимальна сягала 70%.

Але найбільшою проблемою української енергетики, яку вона успадкувала з минулих років, є низький коефіцієнт корисної дії енергетичних потужностей та велика енергоємність житлового господарства і промисловості, визнає керівник київського офісу асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.

Максимум 30% будинків мають прилади обліку тепла і води, це означає, що ми не можемо вести взагалі дискусію про якусь сертифікацію будинків, згідно з вимогами енергетичного співтовариства
Святослав Павлюк

«Варто впроваджувати заходи не стільки щодо заміщення самого газу (це було домінантою державної політики останніх півтора року), скільки щодо скорочення потреби в енергоресурсах. Тобто запроваджувати системні проекти: аудит будинків, на основі аудиту – розробка проекту утеплення, проекту термомодернізації. Це заміна і генеруючого, і регулюючого обладнання, це перш за все встановлення теплових та інших лічильників у будинках. В Україні з цим є реальна катастрофа, – пояснює аналітик. – Максимум 30% будинків мають прилади обліку тепла і води, це означає, що ми не можемо вести взагалі дискусію про якусь сертифікацію будинків, згідно з вимогами енергетичного співтовариства». Прилади обліку, на думку Павлюка, дадуть змогу отримати реальну статистику витрат енергоресурсів та зрозуміти, що варто утеплювати передовсім, в яких населених пунктах зберігати централізоване опалення, а де раціональніше встановити індивідуальне.

Для порівняння: житлове господарство країн-членів ЄС споживає у кілька разів менше енергії на душу населення, ніж в Україні.

Інвестори не бояться вкладати в українське біопаливо: окуповується

Окремі українські та зарубіжні інвестори в умовах зростання дефіциту вугілля починають вкладати у переобладнання українських теплоелектроцентралей на використання біопалива.

В Інституті енергетичних стратегій інтерес до біопалива пояснюють здорожчанням газу, який став набагато менш вигідним для виробництва електроенергії, та «зеленим тарифом» – власник електростанції на біомасі продає електроенергію на енергоринок дорожче, ніж власник ТЕС, що працює на вугіллі. Водночас альтернативна генерація має бути стабільною, відтак держава повинна включати її до енергобалансу, регулювати її добову генерацію та мати певність, що нові ТЕЦ мають достатні запаси біомаси для стабільної роботи, уточнюють в Інституті енергетичних стратегій.

Голова Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха вже назвав виробництво біопалива та енергії з нього найдинамічнішою галуззю в Україні.

В останні роки біоенергетика зростала зі швидкістю 42% на рік
Георгій Гелетуха

«Енергетичний баланс України свідчить, що в останні роки біоенергетика зростала зі швидкістю 42% на рік. Наразі 3 мільярди кубів природного газу на рік замінює українське біопаливо, частина якого, втім, іде на експорт, – повідомляє біоенергетик. – Альтернативна енергетика відбирає частку викопного палива. Так виглядають й енергетичні тенденції в ЄС. Але там швидші темпи: до 2050 року такі держави, як Данія мають намір повністю перейти на відновлювальні джерела», – прогнозує Гелетуха.

За словами Георгія Гелетухи, в Україні вже будуються сотні промислових об’єктів альтернативної енергетики і тисячі – приватних.

За два роки в Україні збудували генеруючі потужності на біопаливі, які в цілому дають 1 000 мегават енергії. Нині біомаса забезпечує менше трьох відсотків від енергобалансу України, наводять свої підрахунки в БАУ.

Тим часом в Україні вже діють кілька великих енергетичних об’єктів, які живляться біомасою. Найбільша з них – Іванківська ТЕЦ потужністю 18 мегават, яка використовує відходи деревини і повністю забезпечує електроенергією три райони Київської області. Подібні за потужністю дві ТЕЦ у Смілі Черкаської області та в Миколаївській області, причому остання – використовує не деревину, а лише сільськогосподарські відходи.

На цю ж тему:

23.12.2015
Українська енергетика: є проблеми, але прогноз на зиму – позитивний

Експерти говорять про «ручне управління» через режим «надзвичайного стану» в енергетиці, а також про дефіцит вугілля та борги далі

11.12.2015
Як залежить енергобаланс України від «кримського питання»?

Росія і сепаратисти розблоковують постачання вугілля на українські ТЕС у відповідь на часткове припинення енергетичної блокади Криму далі

10.11.2015
Українська енергетика: реформи чи «гасіння пожежі»?

Уряд вважає досягненнями диверсифікацію енергоресурсів та ринкові ціни на них, експерти – сумніваються в ефективності реформ через «неготовність до зими» далі

19.11.2015
Дороге опалення: чи почала країна економити?

Кабмін продовжив програму пільгових кредитів на опалювальні котли і утеплення на 2016 рік далі

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG