13 січня в Мінську продовжаться переговори стосовно майбутнього Донбасу. 12 січня політична підгрупа вже працювала в Мінську, а участь головних переговорників запланована на сьогодні. Один з представників України вже анонсував фактичне продовження мінських домовленостей, а президент України Петро Порошенко вимагає встановити чіткі дати виконання усіх пунктів договору. Проте експерти наголошують, що мінський формат міг вичерпати себе, а єдиним умовно виконаним пунктом є відведення важкого озброєння.
Очевидно, що «Мінськ-3» потягне за собою декілька нових форматів, частина з яких буде стосуватися українських процесів, частина – європейських, частина – світовихРоман Безсмертний
Політична підгрупа тристоронньої контактної групи вже почала свою роботу вже 12 січня, але головний раунд переговорів заплановано на 13 січня. За словами голови політичної підгрупи, представника України Романа Безсмертного, де факто «Мінськ-3» вже діє.
«З моєї точки зору, «Мінськ-3» почався з 1 січня. Він не оформлений документом, але філософія внутрішнього процесу говорить, що «Мінськ-2» навіть на половину не відповідає проблематиці, із якою зіткнулася Україна і світ на українському Донбасі. Очевидно, що «Мінськ-3» потягне за собою декілька нових форматів, частина з яких буде стосуватися українських процесів, частина – європейських, частина – світових», – наголосив політик в інтерв’ю телеканалу «112-Україна».
Президент України Петро Порошенко вимагає чітко прив’язати всі кроки, передбачені мінськими угодами, до конкретних дат. Але наскільки це можливо, якщо мінські домовленості не виконуються, зауважує військовий експерт Центру Разумкова Олексій Мельник.
З мінських домовленостей умовно виконаний лише один пункт – відведення важкого озброєнняОлексій Мельник
«З усіх мінських домовленостей був умовно виконаний лише один пункт – відведення важкого озброєння. Решта, зокрема припинення вогню і роззброєння незаконних збройних формувань, виконано не було. Переносити термін, сподіваючись, що ці домовленості якось запрацюють, сенсу немає», – заявив експерт в коментарі Радіо Свобода.
Вимоги Росії зрозумілі, коментує Радіо Свобода політолог Андрій Окара. Проте її представникам доводиться вести переговори у складних для них умовах – падіння світових цін на нафту, а також падіння курсу російської валюти відносно долара і євро триває.
Позиція російської сторони полягає в примусі України до своїх умовАндрій Окара
«Позиція російської сторони полягає в примусі України до своїх умов – нав’язування Україні окремих районів Донбасу, так званих «ДНР» і «ЛНР». Нав’язування особливого порядку формування правоохоронних органів в цих районах. Фактично, навіть якщо буде йти мова про передачу Україні контролю над українсько-російським кордоном, щоб цей кордон охороняли не загальноукраїнські прикордонники, а особливі частини, які були б підпорядковані цим так званим «ДНР-ЛНР», – вважає Окара.
Політолог нагадує, що Крим залишається за дужками переговорів, що для Росії є принциповим аспектом. Також Росія намагатиметься довести, що вона виконує мінські домовленості, щоб з неї зняли санкції. Наприкінці минулого року країни ЄС погодилися продовжити їх ще на півроку.
«Україна намагається довести, що через Крим мають бути окремі санкції, що війна триває, і не можна пов’язувати виконання мінських домовленостей та санкції. Але поки що Росія разом із Європою Україну переграють», – вважає Окара та говорить, що більш вигідним для України була б участь у переговорах США і Великої Британії з Канадою.
Путін вже не може погрожувати Україні як раніше – політолог
Потенційно безперспективними вважає мінські домовленості політолог Віктор Небоженко. На його думку, з самого початку вони базувалися на двох речах – військових перевагах російської армії та бажанні європейських лідерів, зокрема президента Франції Франсуа Олланда і канцлера Німеччини Ангели Меркель, врегулювати конфлікт на Донбасі без участі США. Втім, зараз в них є власні проблеми, говорить Небоженко, і вони не зможуть приділяти так багато часу і сил українській проблемі.
Я не уявляю сьогодні, щоб Путін, вимагаючи продовження мінських переговорів, почав військовий шантаж і наступ на українські військаВіктор Небоженко
«Я не уявляю сьогодні, щоб Путін, вимагаючи продовження мінських переговорів, почав військовий шантаж і наступ на українські війська. За останні півроку українська армія дуже підсилилася, а народ готовий захищати територіальну цілісність. Крім того, в останньому виступі Путін вже не говорить про створення Новоросії і навіть не згадує так звані народні республіки. Він нібито пропонує нам увійти на територію сепаратистів, але залишає за собою право у будь який момент вторгнутися на територію України», – наголошує політолог.
Появу нового російського переговорника Бориса Гризлова в Мінську Небоженко пов’язує із відстороненням російського міністерства закордонних справ від мінського процесу як від безперспективного.
Поки що Україна має залізобетону позицію щодо виконання мінських домовленостей, вважає народний депутат і член фракції «Блок Петра Порошенка» Вадим Денисенко. Втім, якщо Україна не зробить кроків до виконання вимоги «Мінська» про конституційну реформу, її позиція може стати слабшою, заявив він Радіо Свобода.
Головне завдання Путіна – говорити, що він вимагає від України нової Конституції, але при цьому зробити все від нього залежне, щоб Україна ніякої Конституції не прийнялаВадим Денисенко
«Я вважаю, що те, що ми прочитали в інтерв’ю Путіна, потім візит Бориса Гризлова і несподівана заява міністра оборони Росії Сергія Шойгу про те, що на кордоні з Україною буде нібито розміщуватися три дивізії – це не більше, ніж велика театральна вистава. І головне завдання Путіна – говорити, що він вимагає від України нової Конституції, але при цьому зробити все від нього залежне, щоб Україна ніякої Конституції не прийняла», – прогнозує Денисенко.
Зараз категорично проти змін виступає «Батьківщина», «Самопоміч» і шестеро представників ВО «Свобода», говорить нардеп, який раніше працював головним редактором телеканалу Еспресо.TV.
«А взагалі будуть традиційні переговори, будуть питання військовополонених і припинення вогню, а росіяни будуть вимагати виборів на Донбасі за якимись гібридними законами і автономії Донбасу. Отже ця ситуація і позиції не змінилися, порівняно із тим, що було півроку тому», – заявив Денисенко.
«З технічних питань прогрес в Мінську можливий, з політичних – поки ні»
Треба говорити не про Донбас взагалі, а лише про його окремі райони, нагадав в ефірі Радіо Свобода професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань.
«Дві третини Донбасу контролює Україна, спеціально є термін «окремі райони Донецької і Луганської областей» або ОРДЛО. Не треба використовувати лексику Путіна», – заявив Гарань.
На думку Гараня рішення приймаються не в Мінську, а в Києві, Москві і західних столицях, тому прогрес існує лише у технічних аспектах, наприклад визначенні ділянок для розмінування, але не в більш вагомих питаннях.
Ключем є позиція західних партнерів, яких і Україна, і Росія намагаються перетягнути на свій бікОлексій Гарань
«Сторони залишаються на своїх позиціях. Росія намагається вплинути на Україну, зокрема щодо виборів на окупованих територіях. Українська позиція лишається незмінною, і ключем є позиція західних партнерів, яких і Україна, і Росія намагаються перетягнути на свій бік», – заявив Гарань.
Мінські переговори дають можливість підтримувати санкції проти Росії при всіх суперечностях цього формату, нагадав політолог. «Цей раунд Україна виграла, продовження санкцій ще на півроку – це дуже важливо. Росія намагається перекласти на Україну затягування мінського процесу, й інтрига полягає у тому, що буде далі із законом про децентралізацію, де у перехідних положеннях буде згадка про закон про особливості місцевого самоврядування», – вважає він.
Продовження мінських переговорів заплановане на 13 січня.
