Парламент почав 2016 рік із режиму жорсткої економії, констатує газета «Сегодня». Щоб заощадити на опаленні та освітленні будівель, засідання комітетів багато хто проводить за кордоном. Причому винятково на пляжах у теплих країнах, щоб і там не витрачатися на світло та опалення. Але, незважаючи на вимушену тимчасову еміграцію політичного бомонду, рік почався ненудно. Вже з перших днів цього року самі депутати заговорили про можливий розпуск Верховної Ради.
Утім, як зауважує газета «День», ідея дострокових парламентських виборів восени цього року, озвучена речниками «Блоку Петра Порошенка», – це гра в «російську рулетку», але з апріорним програшем демократії, а може, й національного суверенітету. На цьому видання наголошує в статті «Про бідність українців і злиденність влади».
Кремль робить черговий пропагандистський маневр. Від відвертої конфронтації переходить до показової демонстрації доброго ставлення до сусіда. «Газета по-українськи» стверджує, що це потрібно Путіну для обману Заходу, який продовжив санкції на новий період, а також для виправдання стишеної активності на Донбасі. Та й тактика розхитування України зсередини потребує нових симпатиків, а їх можна набути лише порятувавши щось українське. Приміром – «замерзлий Генічеськ». Докладніше про підступність Кремля «Газета по-українськи» розповідає в статті «Путін знову хоче дружити?».
Особливий статус окупованим територіям потрібно дати. Але не той, про який домовилися Путін і Порошенко, наголошує експерт «Газети по-українськи». Він вважає, що слід законодавчо заборонити політичне повернення окупованих районів щонайменше на десять років. Тривалість цього політичного карантину має залежати не лише від ситуації на окупованих територіях, а й від стану решти України. Інакше держава отримає величезну п’яту колону: радикальну, ще й заохочену безкарністю. Видання наголошує, що Україна може довго жити без окупованих територій, але може не вижити з ними, якщо забере назад на умовах Путіна.
Газета «Україна молода» нагадує, що мрії українського політикуму побачити на лаві підсудних Путіна впираються у потребу вирішити цілком конкретне завдання: ратифікувати Римський статут та внести відповідні зміни до Конституції. Без визнання Римського статуту неможливим є звернення до Міжнародного кримінального суду, в чиїй юрисдикції – розслідування міжнародних злочинів. Однак, нині в парламенті немає 300 голосів за внесення цих змін до Конституції. Про те, які шанси нинішніх господарів Кремля потрапити на суд військових злочинців, газета «Україна молода» розмірковує в статті «Далеко Києву до Гааги».
