АА, Олександра Динько
У анексованому Росією українському Криму затриманий колишній голова Верховної Ради Криму (1995-1996 роки), раніше голова «Кримського регіонального товариства білорусів «Сябри», нині «очільник» «Регіональної білоруського національно-культурної автономії» Євген Супрунюк.
Він перебуває під вартою у СІЗО, був заарештований в залі суду 26 січня на місяць і 11 днів. Його дружина Аліє Супрунюк у телефонній розмові з кореспондентом Радіо Свобода згадала, що 16 лютого відбулося чергове судове засідання, в результаті якого арешт був продовжений. Але додала, що не може розповісти більше, ніж сказано в опублікованому зверненні самого Супрунюка.
У своєму зверненні, яке опублікував у Facebook голова азербайджанської громади Криму Рагім Гумбатов, Супрунюк заявляє про свою невинуватість, порушення своїх прав і каже, що як білорус «вірить у справедливість в Росії».
Як заявляє Супрунюк, в жовтні-листопаді 2015 року його «спровокували» і «через неприпустимі методи штучно створили приводи і підстави для порушення кримінальної справи».
За версією слідства, яку наводить Супрунюк, він нібито мав отримати від Х.Н.М. 35 тисяч доларів, щоб дати хабарі чиновникам кримської окупаційної «прокуратури», Генпрокуратури Росії і кримського Верховного суду, щоб ті пом'якшили вирок її чоловіку – Х.Д.С. Але Х.Н.М. передала Супрунюку тільки 2 тисячі 975 доларів «під виглядом 12 тисяч доларів».
За версією Супрунюка, він надавав Х.Д.С. юридичні послуги за укладеною попередньо угодою, в якій було обумовлено аванс, оплату витрат у 11 тисяч доларів і, в разі пом'якшення покарання, гонорар у 20 з лишком тисяч доларів. Він заявляє, що слідчий не брав до уваги угоду, яка «повністю виключає кримінальне переслідування»; постанову про порушення кримінальної справи Супрунюк, як сам каже, отримав тільки після численних вимог через 57 днів після того, як справу було порушено, чим був позбавлений права на захист; був допитаний без участі захисту «із застосуванням неприпустимих заходів впливу»; був оголошений в розшук, оскільки не знав про виклик на допит, здійснений неналежним чином. Підстави і приводи для кримінальної справи, говорить він, були отримані «неприпустимими методами».
Супрунюк згадує, що під кримінальне переслідування в Росії потрапив також колишній голова сімферопольської міської проросійської організації «Український вибір» – «Вибір Криму – Єдина Русь», але його кримінальну справу припинили. Потім «помилково» була порушена і завершена кримінальна справа проти одного з членів президії цієї ж організації.
На початку звернення Супрунюк звертає увагу на те, що в 2012-2015 роках брав активну участь в русі «Український вибір» – «Вибір Криму – Єдина Русь» «спільно з низкою громадських організацій і «Співдружністю білорусів Криму «Сябри». Активісти руху «одними з перших» виступили за приєднання України до Митного і Євразійського союзів і проти приєднання до Євросоюзу. У 2014 році вони «стали на захист від українських націоналістів» перед «референдумом» про приєднання Криму до Росії, брали активну участь в «референдумі». Супрунюк заявляє, що в проросійські організації було залучено близько восьми тисяч активістів.
Він пише, що після того, як Росія анексувала в України Крим, багато активістів залишилися без роботи і живуть «за межею бідності».
«Ми вірили і сподівалися, що в нових умовах, після ухвалення «Республіки Крим» до складу Росії, наших активістів запросять на державну, муніципальну службу, включати в передвиборчі списки, тобто без роботи не залишать, – згадує в своєму зверненні Супрунюк. – В результаті жодного активіста «Український вибір» – «Вибір Криму – Єдина Русь» не запросили на роботу нікуди, не знайшлося місця в передвиборчих списках до місцевих виборів і в громадській палаті «Республіки Крим». Наших представників навіть не пустили на зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним, яка відбулася у вересні 2015 року».
За словами Аліє, у Євгена Супрунюка мати родом з Гомельської області Білорусі. Сам же він про білоруське походження чи прихильність до білоруської діаспори не згадував. У його біографіях в різних джерелах повідомляється про те, що він народився в Краснодарському краї Росії у 1955 році, постійно працював у Криму до 1998 року, тоді на сім років поїхав до Росії, а потім повернувся в Україну. Одна з таких біографій опублікована на його сторінці «ВКонтакте», яка не поновлюється з 2014 року. Сторінки на Facebook і Twitter видалені.
Голова севастопольського товариства білорусів імені Максима Богдановича «Погоня» Валерій Бартош розповів Радіо Свобода, що з Супрунюком не знайомий і не знав, що той брав якусь участь в «білоруських справах». Колишній депутат білоруської Верховної Ради 13-го скликання Володимир Кудінов, який 15 років живе і працює в Криму, також заявив Радіо Свобода, що про обидві організації Супрунюка не чув. Припускає, що вони могли існувати, але були нечисленними. За словами Кудінова, він знає багато білорусів в Криму, але ті відійшли від політики. Останнім часом він не чув, щоб хтось із них був в якихось товариствах або громадських організаціях.
Організації білорусів, очолювані Супрунюком, згадуються в російському «Держкомітеті у справах міжнаціональних відносин «Республіки Крим» та в російській організації «Федеральна національно-культурна автономія білорусів Росії». Але вони не мають представництв в інтернеті, і про їхню діяльність можна судити хіба з українських новин і фото на сторінках самого Супрунюка та його соратників.
Принаймні одного разу «Сябри» відзначали офіційний День незалежності Білорусі під червоно-зеленим прапором, принаймні один раз Супрунюк отримував грамоту з рук білоруського посла в Україні. Але більшість знімків за участю Супрунюка не пов’язана з білоруськими справами – тільки з акціями проти Києва і на підтримку приєднання Криму до Росії.
У 2014 році кореспондент Білоруської служби Радіо Свобода Олександра Динько знайшла Євгена Супрунюка, коли намагалася з'ясувати, як сприймають події в Криму білоруси. Виявилося: Євген Супрунюк вклав вагомий внесок в легалізацію кримської автономії: «Ми абсолютно закликаємо за мир, за союз Білорусі з Росією і Казахстаном, за Митний союз. І просимо всіх білорусів підключатися, – говорив тоді Супрунюк. – Я писав першу Конституцію Криму. Я колишній голова Верховної Ради Криму. У 1995-1996 роках обіймав цю посаду. Навіть до Ради безпеки ООН довелося їздити, в Міжнародний суд, щоб ухвалили автономну Конституцію. Захищав її у Верховній Раді, і це все відбувалося до ухвалення Конституції України».
Білоруською Євген не розмовляє. Але у 2014 році серед його планів були заходи для того, щоб білоруська мова вивчалася у кримських школах. Хоча пізніше Супрунюк говорив про підтримку анексії Криму Росією, на момент інтерв'ю він висловлювався проти відокремлення Криму від України: «Те, що відбулося (наприкінці лютого 2014 року, напередодні «референдуму» – ред.), – це результат непродуманих заяв кримських політиків. Спочатку вони говорять з трибуни, що Крим повинен відійти до Росії, а опісля говорять, що вони такого не говорили. Це викликало хвилю обурення з боку кримських татар... Ми проти відокремлення Криму. Межі України визначені міжнародним правом, в тому числі і Росією. Але ми за дружбу з Росією».
Оригінал матеріалу – на сайті Білоруської служби Радіо Свобода
