Львів – У Львові понад три тисячі студентів університету імені Франка разом із львів’янами вшанували другу річницю розстрілів на Майдані мовчазною ходою «Під щитом Небесної сотні» і поділились дерев’яними шматочками символічного дерев’яного щита.
Жодних скандувань і політичних гасел. Традиційно другий рік поспіль від Львівського національного університету імені Івана Франка студенти і викладачі пройшлись тихою ходою до пам’ятника Тарасові Шевченку. Саме на цьому місці був львівський Майдан два роки тому. Сюди першими вночі 21 листопада прийшла молодь. Звідси їхали перші автобуси і машини до столиці.
Молодь принесла із собою саморобний щит, символ майданівців, який рятував життя учасників Революції гідності від куль. На ньому був зображений тризуб. Кожен міг взяти зі собою дерев’яний кусочок зі щита на пам’ять про тих, хто загинув на Майдані. У списку загиблих Небесної сотні найбільше мешканців із Львівщини – 18 осіб.
Очікування львів’ян після Майдану
Що очікували львів’яни від Майдану, чи виправдались їхні сподівання? Радіо Свобода поцікавилось думкою людей.
Дуже розчаровує те, що корупція не викорінена до кінцяМарія Бубіс
«Я була на львівському Майдані, тоді вчилась на першому курсі, допомагала збирати речі на Київ. Насамперед ми хотіли, щоб нас послухали, щоб не ухвалювались рішення без нас, людей. Дещо змінилось за цей час, скажімо, світогляд людей змінився, звісно, що не всіх. Але дуже розчаровує те, що корупція не викорінена до кінця», – каже студентка Марія Бубіс.
Львів’янка Оксана Вітрух була на київському Майдані якраз у перший штурм Будинку профспілок. Разом з іншими робила всередині канапки.
Я сподівалась, що ця жертва, людська, не буде намарно. Люди, які при владі, переоцінили свої можливостіОксана Вітрух
«Навіть не думала, їхати чи ні. Я не була постійно, два дні лише. Правда мої друзі були постійно. Я сподівалась, що ця жертва, людська, не буде намарно. Люди, які при владі, переоцінили свої можливості. Це дуже болить. Бо великі жертви. За останній рік люди збідніли утричі», – говорить Оксана Вітрух.
Очікування були великі і у львівського пенсіонера пана Богдана. Але він зазначає, що не все так є, як він думав. Чоловік простояв увесь львівський Майдан, допомагав учасникам Революції гідності у Києві.
Війна на Сході перешкодила, а чиновники перефарбувались і далі мутять. Пенсія мала, не знаєш, як виживати
«Війна на Сході перешкодила, а чиновники перефарбувались і далі мутять. Я сподівався, що пенсія буде більшою, нині велика проблема, що пенсія мала, не знаєш, як виживати сьогодні, оце найбільша проблема», – каже пенсіонер.
Парламент не дбає про людей, скидають на уряд, уряд на парламент, а їм важливо лише триматись на своїх місцяхМарія Дуб
«Ми мали великі очікування. Молодь пішла проти Януковича, Азарова. Люди тоді не могли виживати. Діти віддали життя за світле майбутнє, зараз українці віддають життя за наше майбутнє, майбутнє України. Цвіт України загинув на Майдані і гине на передовій. Парламент не дбає про людей, скидають на уряд, уряд на парламент, а їм важливо лише триматись на своїх місцях. А нас довели до зубожіння. Мене болить душа за Україну, оте в парламенті, уряді, таке робиться, та нам Путіна не потрібно, ми все руйнуємо», – говорить львів’янка Марія Дуб.
Не приховують своє розчарування діями влади і львівські студенти. Однак наголошують, що за два роки після Майдану змінилась свідомість багатьох українців, змінилось ставлення до держави, але наголошують, що молодим людям, без зв’язків, важко пробитись у владні структури, що «телефонне право» надалі спрацьовує.
Увечері львів’яни запалили свічки у пам’ять Небесної сотні. 20 лютого рідні, друзі і просто всі небайдужі городяни прийдуть на Личаківський цвинтар, щоб покласти квіти і запалити свічки на могилах майданівців. На площі перед пам’ятником Шевченкові відбудеться екуменічна молитва і мистецька виставка, присвячена героям Небесної сотні.