Слово «ветеран» набуває в Україні нового значення. Ще недавно це слово означало літню людину, як правило з нагородами часів Другої світової війни. На жаль, війна стала реалією для теперішнього покоління українців – тисячі солдатів і добровольців пройшли і далі витримують на сході України усі жахіття війни. Як суспільство повинно віддячувати ветеранам і допомагати травмованим, як це роблять у Сполучених Штатах? Дослідниця в центрі Вудро Вільсона в інституті Кеннана у Вашингтоні Елла Ламах дійшла висновку, що насамперед у США ветерана поважають.
«В Україні доводилося бачити багато випадків, коли представники влади на місцевому рівні говорили: «Ти сам пішов на цю війну, сам винен; це не твоя війна, нехай політики розбираються». В Америці так не кажуть. В Америці поважають будь-якого ветерана, особливо службовці державного рівня, ті, хто за своїми службовими обов’язками має допомагати і підтримувати ветеранів», – наголошує дослідниця.
Елла Ламах каже, що держава співпрацює у цьому з безліччю громадських організацій. Що варто взяти як приклад в Америки – це те, що кожен ветеран може створити свою громадську організацію для захисту своїх прав. Дослідниця пояснила, що ветеранами слід вважати людей, які служили в армії і віддали частину свого життя армії.
«Багато є людей, які отримали інвалідність, але не були на війні. Вони так само отримують усі пільги на рівні з іншими ветеранами, учасниками бойових дій в Афганістані, Іраку. Тут немає привілеїв до одних чи інших», – каже експерт.
Елла Ламах розповіла, що у США державою і громадськими організаціями створена ціла соціальна система послуг для ветеранів.
Департамент ветеранів у США створив багато сервісів і послуг для ветеранів, він співпрацює на різних рівнях з міністерством охорони здоров’я, міністерством оборони, з громадськими організаціями, освітньою галуззюЕлла Ламах
«Департамент ветеранів у США створив дуже багато сервісів і послуг для ветеранів, він співпрацює на різних рівнях з міністерством охорони здоров’я, міністерством оборони, з громадськими організаціями, освітньою галуззю. І вони намагаються ветеранів, особливо тих, які повертаються з бойових дій, влаштувати на навчання, якщо вони не отримали вищої освіти чи хочуть отримати іншу освіту. Вони намагаються вирішити проблеми ветеранів, роз’яснити їхні права», – пояснює дослідниця.
Елла Ламах стверджує, що для побудови такої системи не потрібно великих коштів, тому що багато ініціатив засновано на волонтерських засадах і самими ветеранами, які з погляду держави таким чином забезпечили себе та інших робочими місцями.
На її думку, насамперед Україні слід би було запозичити досвід створення і функціонування медичних структур, відкритих для родин ветеранів.
«Ветеран має розглядатися не окремо, а тільки разом з родиною. Послуга повинна бути і для ветеранів, і для членів їхніх родин», – резюмує Елла Ламах, дослідниця в центрі Вудро Вільсона в інституті Кеннана у Вашингтоні.
