Доступність посилання

ТОП новини

У питанні Мінських угод європейці тиснуть на Україну


Міністри закордонних справ України Павло Клімкін, Росії Сергій Лавров, Франції Жан-Марк Еро та Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр під час зустрічі у Парижі. 3 березня 2016 року
Міністри закордонних справ України Павло Клімкін, Росії Сергій Лавров, Франції Жан-Марк Еро та Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр під час зустрічі у Парижі. 3 березня 2016 року

«Мінськ» був юридичною фікцією. Його було підписано через побоювання, що Росія розпочне повномасштабний наступ на Донбасі» – оглядач

Пізно ввечері у Парижі розпочалося засідання так званої «Нормандської четвірки», міністрів закордонних справ України, Німеччини, Франції та Росії щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Голова французької дипломатії Жан-Марк Еро приймає у французькій столиці очільника МЗС від України Павла Клімкіна, Німеччини – Франка-Вальтера Штайнмайєра та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Очікується, що на зустрічі сторони обговорюватимуть питання встановлення режиму тиші, обміну заручниками та проведення виборів на окупованих територіях.


Напередодні зустрічі міністрів закордонних справ у Парижі, агентство «Рейтер», посилаючись на свої європейські джерела, повідомляло, що головною перешкодою на шляху виконання Мінських угод в ЄС вважали саме Україну, тобто неспроможність Києва провести вибори на окупованих територіях до середини року.

За словами учасника переговорів з боку Німеччини, на якого посилається агентство, ситуація навколо виконання угоди виглядає «хаотичною», але переважно з вини Києва. «З точки зору послідовності подій, неможливо оминути того факту, що потрібно ухвалити закон про вибори. Київ посилається на безпекову ситуацію на сході як на відмовку, але ми сказали їм, що цього не може бути. Вони мають виконати свої зобов’язання», – цитує «Рейтер» неназваного німецького дипломата.

Дипломати, з якими розмовляли кореспонденти агентства, зауважують, що оголосити Мінські домовленості мертвими заважає лише побоювання, що це розв’яже руки Росії, яка може піти у наступ на Маріуполь, щоб «прорубати» суходільний коридор до анексованого Криму.

Філіп Брідлав
Філіп Брідлав

Тим часом у вівторок головнокомандувач силами НАТО у Європі Філіп Брідлав звертав увагу на те, що активність російсько-сепаратистських військ, як їх тепер вже офіційно називають у Вашингтоні, останнім часом значно зросла.

«Викликає занепокоєння те, що активність поширюється, посилюється і, що викликає найбільше занепокоєння, це те, що частина цих дій, згідно з нашими повідомленнями, включає важчу зброю, тобто ту, яка не мала б бути офіційно в районі бойових зіткнень», – заявив Брідлав напередодні паризької зустрічі.

«Мінськ» був юридичною фікцією. Його було підписано через побоювання, що Росія розпочне повномасштабний наступ на Донбасі. Це не було перемир’я. Це був шантаж
Браян Вітмор

Оглядач Радіо Свобода Браян Вітмор вважає, що Мінські угоди були приречені від початку.

«За багатьма оглядами, «Мінськ» був юридичною фікцією. Його було підписано через побоювання, що Росія розпочне повномасштабний наступ на Донбасі. Тоді робили вигляд, що Москва є посередником у конфлікті, в якому вона була насправді агресором. В ньому робилися необґрунтовані вимоги на адресу України, в голову якої було наставлено дуло автомата Калашникова. Це не було перемир’я. Це був шантаж», – вважає оглядач Радіо Свобода. На його думку, Росія ніколи не збиралася виконувати умови угоди, і не повинно бути жодних ілюзій щодо того, хто винен у її провалі.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG