Український консул відвідав українку, утримувану в російському СІЗО №3 Новочеркаська, Надію Савченко, яка вже четвертий день дотримується сухого голодування. За словами генконсула Віталія Москаленка, самопочуття Савченко задовільне, однак ознаки голодування вже помітні. Українська військовослужбовець, яку в Росії звинувачують у вбивстві російських журналістів під Луганськом у 2014 році, голодує з третього березня, коли суддя не дав їй можливості виступити на судовому процесі з останнім словом. Припиняти голодування вона не має наміру доти, доки «її не повернуть до України».
«У якому може бути стані людина, яка дотримується сухого голодування? Звісно, це тахікардія, суха шкіра, очі блищать, ноги припухають, низький тиск 100 на 60. І це стан погіршується, – розповів Радіо Свобода Віталій Москаленко. – Ми намагалися її відмовити, довести, аргументувати, що вона вже перемогла і повинна зберегти життя. Всіляко вмовляли її хоча б приймати воду, але вона категорично відмовляється, каже, що вона готова йти до кінця і буде голодувати до останнього». Москаленко зазначив, що, не зважаючи на поступове погіршення фізичного стану, Савченко контролює «свої думки, всі свої вчинки».
У неділю в Києві, Празі, Тбілісі та інших містах світу відбулися акції на підтримку Надії Савченко, а в інтернеті почався збір підписів під «Відкритим листом до європейських лідерів», в якому міститься заклик «вжити рішучих дій заради її негайного і безумовного звільнення» . Під зверненням підписалися вже понад 7 тисяч осіб, в тому числі, відомі діячі культури, вчені, журналісти, музиканти та письменники.
Порятунок Надії Савченко – це тест на ефективність міжнародної дипломатії і на нашу відданість європейським цінностямВіталій Москаленко
«Російська влада зневажає цивільні права, міжнародне право і конституцію власної держави, насміхається над міжнародною громадськістю і нехтує Мінськими угодами. Всі зусилля, до цього моменту до яких вдавався міжнародна громадськість, виявилися марними. Протестуючи проти дії російського судочинства, Надія Савченко оголосила сухе голодування. Порятунок Надії Савченко – це тест на ефективність міжнародної дипломатії і на нашу відданість європейським цінностям», – йдеться в листі, текст якого перекладений іноземними мовами і вже 7 березня буде переданий європейським депутатам і політикам.
Автор цього звернення – дослідник української літератури, перекладач, професор Варшавського університету Ольга Гнатюк.
Йдеться про дні та години. Перш за все, повинні діяти політики, які підписували Мінські угодиОльга Гнатюк
– По-перше, цей процес триває дуже довго і немає жодних знаків, що він ведеться якісно і неупереджено. По-друге, Савченко в російській в'язниці – вже 20 місяців. Найголовніше, що є небезпека її смерті протягом найближчого часу. Кожна людина, яка хоча б трохи знайома з історією дисидентів, розуміє, що йдеться про дні та години. Тому не тільки громадськість повинна щось зробити і не бути байдужою до всього цього, але, перш за все, повинні діяти політики, які підписували Мінські угоди.
– У Вас є інформація про те, що Ваше звернення вже дійшло до адресатів – європейських політиків?
– Так, перші реакції європейських політиків вже є. Треба сподіватися, що будуть зроблені необхідні кроки, щоб звільнити Савченко. Це питання життя людини, життя невинуватої людини. Інакше – вирок може бути винесений вже мертвій Савченко.
Одним з активних учасників поширення звернення в Росії стала фотограф Вікторія Івлєва. Вона розповідає, що отримує у Facebook безліч відгуків на це послання, в тому числі, із закликами до розправи над Савченко і всіма, хто її підтримує.
– Це ідея, яка була в повітрі. Лист написала Ольга Гнатюк і попросила його максимально поширити. Він існує декількома мовами, як мінімум російською, польською, українською та англійською. Моя роль в цьому – технічна, я просто спробувала цей лист максимально поширити і попросити видатних діячів культури і представників російського інтелектуального простору цей лист підписати. Всі, до кого я звернулася, підписали. А далі вже пішов вал листів і підписів. Лист повинен бути доставлений сьогодні і завтра депутатам Європарламенту і депутатам парламентів різних країн. Ще, крім листа, існують переклади приголомшливих промов Надії Савченко, її останніх рукописних записок адвокатам. Це все теж перекладено європейськими мовами. Інтелектуали різних країн займаються розповсюдженням всього цього, я знаю, наприклад, що в Швеції це вже лягло на столи кільком депутатам парламенту, в інших країнах теж йде велика хвиля. Це те, що ми можемо. Я розумію, що держава, звичайно, сильніша.
Я думаю, що все йде від нормального для будь-якої людини людського співчуття. Ти просто співчуваєш і розумієш, що ти не хочеш, щоб на континенті, який називається «Європа», в тюрмі, в СІЗО, в катівнях, померла молода жінка. Чомусь я думаю, що нормальній людині це не повинно подобатися. Ніяк. Навіть якщо ця жінка – страшний злочинець, все одно це подобатися не повинно. У мене немає жодних доказів, але те, що я знаю щодо цієї справи, те, що було у відкритому доступі, ніяк не змушує мене повірити, що вона злочинниця і що вона когось спеціально вбила, настільки там кінці з кінцями не сходяться. Що ще потрібно зробити, щоб Надія Савченко не пішла з життя? Я не знаю.
– Чи повинна Україна за будь-яку ціну домагатися її обміну? Чи повинні адвокати за будь-яку ціну битися за те, щоб вона припинила голодування? Чи повинні бути введені нові санкції проти Росії, якщо Савченко не звільнять або, що ще гірше, якщо з нею щось трапиться в тюрмі?
– За будь-яку ціну – це як? Застрелити 10 осіб, а її звільнити? Що значить «будь-яка ціна»?
– Може, Росію не влаштовує незговірливість України в питанні обміну Савченко на російських спецназівців Александрова і Єрофеєва, яких судять в Києві за звинуваченням у тероризмі?
– Я, чесно кажучи, думаю, що Александров і Єрофєєв Росії не дуже потрібні, як і більшість їхніх солдатів. Ми давно знаємо, як Росія ставиться до своїх солдатів, яких вона таємно закопує ночами. І я дуже сумніваюся, що значення Єрофєєва і Александрова дорівнює значенню Савченко.
Під зверненням до європейських політиків з проханням сприяти якнайшвидшому звільненню Надії Савченко, серед інших, підписалися білоруська письменниця, нобелівський лауреат Світлана Алексієвич, польський кінорежисер Агнешка Холланд, російський історик Андрій Зубов, французький філософ Бернар-Анрі Леві, український піаніст Павло Гінтов, колишній прем'єр-міністр Бельгії Гі Верховстадт, Дмитро Стус – син українського дисидента Василя Стуса, який помер після голодування в радянському таборі для політв'язнів «Перм-36», і багато інших.
У понеділок вдень стало відомо, що адвокатам не вдалося умовити Надію Савченко припинити сухе голодування. Окрім адвокатів умовити Савченко скасувати голодування намагався начальник Новочеркаського СІЗО Олександр Колганов, але також безуспішно. Українська військова льотчиця в заяві, переданій через адвокатів, написала, що будь-які спроби примусового годування з боку співробітників ізолятора буде розцінювати як тортури.
Сказати останнє слово в суді Надія Савченко розраховує 9 березня, коли процес буде відновлений після 8 березня. У понеділок президент України Петро Порошенко зустрівся з матір'ю Савченко Марією і заявив про намір зробити все можливе для звільнення українського військовослужбовця.
Сама ж Надія Савченко заявляє, що не хоче чекати невизначеності і буде виходити з в’язниці на своїх умовах. Про це йдеться в листі українки, який є в розпорядженні Радіо Свобода.
«Щоб всі, хто може мене звідти витягти, доклали всіх зусиль і зробили нарешті це. Я не хочу чекати невизначеності. Тепер я буду виходити з в’язниці на своїх умовах, щоб всьому світу показати, що Росію можна «скрутити в баранячий ріг». Якщо не боятися і бути незламаними як я», – йдеться в листі.
«Живою чи мертвою я вже перемогла», – наголошує Савченко.
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
