Доступність посилання

ТОП новини

Наскільки охоче добровольці обирають у ЗСУ кар’єру офіцера?


Плакат Юрія Неросліка
Плакат Юрія Неросліка

«Радянські офіцери можуть побудувати лише радянську армію»

Протягом останнього року близько півтисячі сержантів і рядових із бойовим досвідом отримали офіцерські звання у ЗСУ за прискореною процедурою. Хоча деякі добровольці, котрі боронять Україну від весни 2014 року, не бажають обирати такий шлях. За їхніми словами, вони не хочуть залишатися в радянській за духом армії. Натомість інші добробатівці йдуть на офіцерські курси, щоб реформувати військо зсередини, використовуючи набутий раніше досвід війни на Донбасі.

Наскільки охоче добровольці обирають у ЗСУ кар’єру офіцера?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:23 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Один з новопризначених офіцерів – лейтенант бригади швидкого реагування Нацгвардії Володимир Максимів. Він розповів Радіо Свобода, що йому присвоїли офіцерське звання не лише завдяки бойовому досвіду, але й тому, що в нього була вища освіта і сержантські курси. Він проходив їх ще на строковій службі. На війну пішов майже одразу і служив у першому складі добровольчого батальйону «Донбас». У своїй роті разом ще з кількома людьми відповідав за розвідку

Володимир Максимів
Володимир Максимів

«Я підійшов і сказав, що хочу стати офіцером. Мені сказали, що мені можна, що я зробив дуже багато. Це було вже після військових дій, після року в АТО. Я воював від Артемівська до Іловайська. Брали Попасну, Лисичанськ. Взагалі близько року в «Донбасі» прослужив», – розповідає боєць із позивним «Макс».

Отримавши кілька поранень він повернувся додому, в рідний Калуш Івано-Франківської області. Але спілкуватись із тими, хто не воював,було дуже важко.

Коли ти там, на війні, то здається, що всі з тобою, що вся країна за тебе переживає. А коли повертаєшся, то людям, мабуть, не байдуже, але вони просто не уявляють, що там відбувалося. Подивився і подумав: для чого це було? Заради кого?
Володимир Максимів

«Коли ти там, на війні, то здається, що всі з тобою, що вся країна за тебе переживає. А коли повертаєшся, то людям, мабуть, не байдуже, але вони просто не уявляють, що там відбувалося. Вони кажуть, що розуміють, але, мабуть, деколи краще промовчати, ніж казати таке. Подивився і подумав: для чого це було? Заради кого?» – пригадує лейтенант. Поки проходила реабілітація після поранень, Максимів займався громадською діяльністю, збирав ветеранів.

Він повернувся на військову службу у новосформовану бригаду, тому що побачив там людей із бойовим досвідом, які розуміють, у якому напрямку має змінюватися армія. Говорить, що офіцер має показувати приклад підлеглим.

«У нас навіть старші командири бігають із солдатами. Офіцер має поважати солдата, не лише як солдата, а як людину, як особистість. І не забувати, що погони йому роблять саме прості бійці», – впевнений «Макс».

Якщо майор поводить себе як рядовий, нехай воює рядовим – молодший лейтенант з «Айдару»

Ще один доброволець, який став офіцером, Євген Яранцев – молодший лейтенант окремого штурмового батальйону «Айдар». Він прослужив у підрозділі з травня 2014 року до кінця осені 2015 року, потім через контузію й інфаркт його демобілізували. Говорить Радіо Свобода, що на війні командують не ті,кого призначають, а ті, хто не боїться віддавати накази.

Євген Яранцев
Євген Яранцев

«В «Айдарі» серед рядових були навіть майори. Тому що, якщо він воює як солдат, не беручи на себе відповідальність за інших, то який він до біса майор. Нехає буде рядовим, якщо не вб’ють, то далі подивимось», – вважає Яранцев. Сам він як тільки приїхав на базу батальйону в селище Половинкине, то почав навчати бійців і фізпідготовці, і тактичному переміщенню, і нюансам роботи із різною зброєю, і медичній підготовці.

Офіцерів мають давати тим, хто показав себе лідером
Євген Яранцев

«Молодшого лейтенанта я отримав на Новий рік. На практиці я керував більшою кількістю людей, але це не важливо. Офіцерів мають давати тим, хто показав себе лідером», – впевнений «айдарівець».

До сьогоднішніх реформ в армії Яранцев ставиться скептично, говорить, що радянські офіцери можуть побудувати лише радянську по суті армію. В «Айдарі» він розробив власну систему підготовки і тактичних дій, але впроваджувати її на національному рівні не хоче – говорить, що здоров’я вже не дозволить.

Підготовку новачків в «Айдарі» Яранцев проводив суворо – вони і під кулями повзали, і від безпілотників в лісі ховалися, і вночі стріляли. До тих, хто не хотів тренуватися, в Яранцева був особливий підхід – без загроз і насилля.

«Якщо хтось не хотів тренуватися, я говорив йому: «А що я скажу твоїй мамі, коли тебе вб’ють? Невже я скажу їй, що вашому сину було ліньки? Що він був дурень і тому помер?», – пригадує молодший лейтенант. Це завжди працювало.

Не хочу бути офіцером через «совкові» стандарти – сержант-доброволець

Не всі добровольці хочуть продовжувати військову кар’єру офіцером. Так сержант 5-го батальйону 81 аеромобільної бригади Андрій Васькін говорить, що служити в радянській за духом армії не хоче. На війну він пішов з Майдану, служив у добровольчих батальйонах «Шахтарськ» і «ОУН», а потім пішов по мобілізації в 81 бригаду. В Збройних силах він почав службу рядовим, за три місяці став молодшим сержантом, а сьогодні займає посаду ротного сержанта.

Андрій Васькін
Андрій Васькін

Якщо ти офіцер нижчого складу, то офіцери вищого складу тобі не дадуть нічого змінити
Андрій Васькін

«Хотілося би трохи змінити нашу армію, стати офіцером. Але якщо ти офіцер нижчого складу, то офіцери вищого складу тобі не дадуть нічого змінити», – говорить Васькін.

Зокрема сержанта обурюють норми забезпечення і списання майна – навіть втрачені в бою бронежилети і форми списати дуже важко.

«Якщо б я зараз йшов на демобілізацію, то мав би здати і літню, і зимову форму, хоча форма і багато інших речей – це розхідний матеріал. В штабі цього не розуміють, вони вважають, що якщо дали тобі бронежилет, то його тобі вистачить на два роки. А заплатити треба за все в десятикратному розмірі», – говорить Васькін.

Сержант говорить, що старими, по суті, залишилися і правила стосовно бойової підготовки.

«При нормальному розвитку події за півроку можна зі взводу зробити ефективну бойову одиницю. Нас на полігоні в «Десні» тримали 3 місяці, але через той самий «совок» не давали працювати. Наприклад, на травневі свята я запропонував вивести людей для тактичної стрільби, відпрацювати техніку стрільби. Мені командир сказав: «Які стрільби! Вихідні, сиди в наметі», – розповідає сержант.

Васькін не має вищої освіти, до війни взагалі працював в пекарні. Єдина можливість для нього отримати офіцерське звання – це підписати контракт і вступити в один з військових вишів на загальній основі. Навчання триватиме 4 роки і Васькін ще вагається щодо вибору військової кар’єри. Говорить, що якщо не побачить в армії реформ, то піде на «дембель».

На фронті вже служить більше півтисячі «нових» офіцерів – Генштаб

Бойовим офіцером за прискореною процедурою може стати рядовий чи сержант Збройних сил України, якщо він має вищу освіту не нижче бакалавра. За словами керівника прес-служби Генерального штабу Владислава Селезньова, після трьохмісячних курсів новопризначених молодших лейтенантів розподіляють по військових частинах, в основному бойових. Серед слухачів курсів і мобілізовані, і контрактники, зокрема з бойовим досвідом.

«Під час реалізації завдань, визначених РНБО, Генеральний штаб забезпечив навчання трьох черг військовослужбовців. В рамках першої черги пройшло 322 військовослужбовця, під час другої черги з листопада 2015 по лютий 2016 року – 240 військовослужбовців, а з 4 лютого триває навчання третьої черги – 320 осіб», – наголосив Селезньов.

Серед слухачів першої черги були люди і без вищої освіти, але вони отримували не офіцерське, а лише сержантське звання. Підготовка проводиться на основі вищих військових навчальних закладів у Львові, Одесі, Харкові та інших містах України.

У Національній гвардії інформація про кількість офіцерів, які отримали підвищення з рядових чи сержантів під час проведення антитерористичної операції, є закритою. Керівник прес-служби відомства Світлана Павловська в коментарі Радіо Свобода заявила, що будь яка інформація стосовно кількості особового складу може завадити безпеці країни.

  • Зображення 16x9

    Михайло Штекель

    Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG