Львів – Військова прокуратура внесла відомості про кримінальне провадження до єдиного реєстру досудових розслідувань щодо львів’янина Юрія Яценка за фактом утримування його у в’язниці в Росії, завдання йому представниками російської Федеральної служби безпеки та поліції Росії важких тілесних ушкоджень. Юрія Яценка утримували у російській в’язниці рік, з 6 травня 2014 року до 8 травня 2015-го. Нині єдиний звільнений з російської в’язниці українець допомагає іншим політичним в’язням Росії.
24-річного на той час Юрія Яценка російська поліція затримала в місті Обоянь Курської області під час перевірки документів. Правоохоронці повідомили Федеральну службу безпеки Росії, що Україна, мовляв, «надіслала контррозвідника». Юрія звинуватили у незаконному перетині російського кордону і зберіганні вибухових речовин. 10 березня 2015 року районний суд Бєлгорода (Росія) виніс вирок: два роки колонії. Але вже 3 травня обласний суд зменшив вирок до 9 місяців, який львів’янин на момент оголошення рішення вже відсидів за ґратами. Відтак його звільнили 8 травня 2015 року – єдиного на сьогодні громадянина України. Понад 360 днів у російській в’язниці чоловік досі згадує, як страшний сон.
Мене щодня били, погрожували обколоти наркотиками. Представники поліції та ФСБ мене старались психологічно і фізично зламати, щоб я підписався на співпрацю, щоб сказав журналістам, що мене прислала Україна чи «Правий сектор» вести антиросійську діяльність
«Я готувався до 10-15 років перебування в Росії за ґратами. Психологічний тиск витримати можна, але коли тортури дуже жорстокі, витримати їх не можна. Тому я перерізав собі вени і живіт, щоб до мене не застосовували жорстокі тортури. Мене щодня били, погрожували обколоти наркотиками. Я сидів другу добу у відділі ФСБ у місті Обоянь, то представники поліції та ФСБ мене старались психологічно і фізично зламати, щоб я підписався на співпрацю, щоб сказав журналістам, що мене прислала Україна чи «Правий сектор» вести антиросійську діяльність, що я, мовляв, звернувся за допомогою до ФСБ Росії», – каже Юрій Яценко.
Чоловік, завдавши собі шкоди, у такий спосіб вимагав дозволити йому зателефонувати додому. Дещо раніше він зумів через співкамерника передати записку, і в нього вже був адвокат. Саме розголосу найбільше побоювались російські силовики, каже Юрій Яценко. «Тоді мені дозволили подзвонити. Коли ти знаєш, що за тебе переживають, за тебе борються, це додає сил. Мені нечасто дозволяли дзвонити, тричі за весь період за ґратами зустрічався з родичами. Я мусив спілкуватись із зовнішнім світом через ув’язнених», – говорить Юрій.
Зв’язок з рідними гарантує безпеку
Саме зв’язок з рідними, адвокатом, громадськими спостерігачами є гарантією безпеки людини, що сидить у в’язниці, бо це питання її виживання взагалі. Після звільнення з російської в’язниці торік у травні Юрій Яценко зайнявся громадською діяльністю. Він входить до ініціативної кампанії Let my people go, яка займається звільненням політичних в’язнів. На сьогодні у Росії, каже, перебувають 25 політичних в’язнів з України, з них 12 – кримські татари. «У мене є моральний обов’язок долучитись, і я є спікером кампанії Let my people go», – каже він.
Юрій Яценко звернувся у військову прокуратуру Львівського гарнізону Західного регіону України із заявою про кримінальне правопорушення щодо нього у період з 6 травня 2014 року до 8 травня 2015 року, коли Федеральна служба безпеки Росії та російська поліція незаконно утримували його за ґратами, завдали йому важких тілесних ушкоджень, принизили його гідність. Відтак прокуратура внесла це кримінальне провадження до єдиного реєстру досудових розслідувань.
За словами Юрія, дуже важливо для людини, яка перебуває незаконно за ґратами, відчувати підтримку з України. На сьогодні, каже, активність виявляють громадські діячі, а ось дії влади, на його думку, мали б бути більш узгодженими.
«Немає узгодженої політики щодо звільнення українських політичних в’язнів. Немає однієї відповідальної людини, органи влади перекидають це питання один на одного. Є неузгодженість у діях Адміністрації президента, прокуратури, МЗС, бракує грошей на адвокатів, щоб відправити людину на місце утримання в’язня», – наголосив Юрій Яценко.
На сьогодні складно простежити перебування українського політичного в’язня під час етапування його до місця відбування покарання. Як, зокрема, українського режисера Олега Сенцова, якого етапували з колонії Челябінська до невідомого місця призначення в Якутії.
