Президент Росії Володимир Путін вкотре прибув до окупованого Криму на другі роковини заяви Москви про анексію українського регіону, чим знову викликав протест Києва. Він говорив про необхідність і нині, через два роки після початку окупації, інтегрувати український півострів із Росією. Тим часом правозахисники звертають увагу на атмосферу страху і репресій у Криму, яку створила там Росія.
Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест через черговий неузгоджений із Києвом візит президента Росії та інших російських посадовців до Криму, на тимчасово окуповану частину української території. «Намагання відсвяткувати річницю російської агресії проти України та віроломного захоплення Автономної Республіки Крим виглядає цинічним на тлі серйозних економічних, соціальних та гуманітарних проблем на півострові», – заявили в МЗС.
У Києві також звернули увагу: «За два роки російсько-кремлівським окупантам вдалося повернути Крим у сталінські часи авторитаризму, безправ’я та репресій. Держава-агресор продовжує порушувати на окупованій території права людини, здійснює терор проти незгодних. На півострові фактично відсутні свобода слова, ЗМІ та віросповідань. Щоденно відбуваються систематичні утиски прав українців та кримськотатарського народу».
Про те, що російська влада створила атмосферу страху і репресій у Криму, незаконно окупованому нею два роки тому, заявила й правозахисна організація Human Rights Watch. У її звіті мовиться, що у Криму після початку російської окупації «різко скоротився простір для свободи слова, свободи зборів і свободи ЗМІ», що підконтрольна Росії влада півострова «переслідувала, залякувала і застосовувала безпідставні правові дії проти кримських татар – національної меншини, яка відкрито виступила проти російської окупації».
Крим усе ніяк не «інтегрують»
Про проблеми був змушений говорити й сам Володимир Путін – щоправда, не про правові, яких Росія не визнає. Йдеться в першу чергу про економіку й соціальні умови життя на окупованому півострові, що нині, «відрізаний» від решти України, потерпає від недостатнього транспортного сполучення і з материковою Україною, і з Росією, та від браку електроенергії.
«Знову повторюю: наші зусилля мають зосереджуватися на тому, щоб зробити Крим і Севастополь динамічними, успішними, самодостатніми «суб’єктами Російської Федерації», – заявив Путін. Досі, за два роки окупації, цього досягти не вдалося й близько.
Російський керівник, крім участі в оперативній нараді з питань соціально-економічного розвитку окупованої території, яку він провів на острові Тузла в Керченській протоці, на українському боці кордону, також побував там на одному з головних майданчиків для будівництва планованого Росією мосту між Кримом і Росією.
Чи буде Керченський міст?
Про плани будівництва цього мосту Росія оголосила вже 19 березня 2014 року, наступного дня після невизнаної світом заяви про «приєднання» півострова до неї, але справи просувалися не надто швидко. Тож нині Путін нагадав будівельникам: «За планами, початок автомобільного й залізничного руху визначений на 18 грудня 2018 року».
Щоправда, ці плани, як і низка інших великих інфраструктурних проектів Росії, викликають сумніви у фахівців. Зокрема, міст через Керченську протоку думали збудувати ще в часи СРСР. Але тоді стало ясно, що це надто ризиковано через природні умови, в першу чергу через сильні льодоплави у протоці щовесни.
Та нині, каже кримський журналіст і економічний оглядач Андрій Яницький, можна повірити, що Керченський міст цього разу таки добудують, бо це, за його словами, по суті політичний проект. «Хоча міст через річку Амур у Росії будують на китайську територію з 1995 року й досі не можуть його добудувати… Але Керченський міст, я думаю, збудують швидше просто тому, що виходу немає іншого, інакше дуже дорого утримувати Крим», – вважає оглядач.
Злочин і кара
Тим часом Європейський Союз нагадав Москві про незаконність окупації Криму. Брюссель наголосив, що цей крок Росії став порушенням міжнародного права, прямим викликом для міжнародної безпеки з серйозними наслідками для міжнародного правового порядку. Серед іншого, Євросоюз закликав країни-члени Організації Об’єднаних Націй дотримуватися політики невизнання незаконних наслідків окупації Криму Росією, в тому числі і за допомогою санкцій.
У штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку у п’ятницю почалося неформальне засідання Ради безпеки щодо Криму. Уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв виступає на ньому з доповіддю про ситуацію в окупованому Криму.
А голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, перебуваючи цими днями у Празі в Чехії, прокоментував візит Володимира Путіна до окупованого Криму так: «Злочинця завжди тягне на місце злочину». Згадуючи про радянського керівника Йосипа Сталіна, кримськотатарський лідер додав: «Світ уже знав одного параноїка у 20 столітті, і ми знаємо, чим це закінчилося».
На цю ж тему:
|
|
18.03.2016
