Брюссель – Доки Москва не припинить агресію й не повернеться до поваги міжнародного права та суверенних рішень країн-сусідів, з «глухого кута» російсько-європейських відносин вийти не вдасться. До такого висновку дійшла європейська частина учасників дискусії, проведеної у Брюсселі. Тим часом, як ЄС обіцяє продовжувати зміцнення зв’язків із сусідами, зокрема, Україною, російські експерти привезли до Брюсселя свої аргументи, які швидше нагадували вимоги. На їхню думку, європейці та росіяни мають почати будувати відносини на основі пропорційності, диверсифікації. При цьому, припинити вважати персонами нон-ґрата жителів Криму з паспортами Росії. А для економічної користі ще й відкласти вбік розбіжності щодо України.
За яких умов може припинитися прохолода в європейсько-російських відносинах? Чи можна вивести стосунки між ЄС і Москвою з «глухого кута»? Дати свої відповіді на ці питання намагалися, з одного боку, аналітики із російського дискусійного клубу «Валдай», з іншого – представники аналітичних та дипломатичних кіл ЄС. Як результат, росіяни представляли свій звіт, у якому європейців звинувачували у погіршенні зв’язків, ні словом не згадавши про рівність чи право вибору держав-сусідів. Натомість, представники ЄС насамперед вказували на російську агресію в Україні, на невиконання Москвою взятих на себе зобов’язань ні перед міжнародною спільнотою, ні перед Брюсселем, ні перед сусідом-Києвом.
Військовий напад на Україну, анексія частини її території, відмова Росії поважати суверенні рішення сусідніх держав та все більші відступи від демократичних принципів усередині цієї країни – на ці речі Європейська співдружність не може закривати очі, – заявляє керівник департаменту зі зв’язків із Росією в дипломатичній службі ЄС Фернанду Ґімараеш. Перед тим, як почати поліпшення відносин, Москва повинна зрозуміти, що від неї хоче ЄС, каже він, насамперед, пов’язуючи це з виконанням росіянами «Мінська».
«Водночас Росії слід змиритися із тим, що ЄС продовжуватиме зміцнення своїх відносин зі східноєвропейськими країнами настільки, наскільки вони самі того бажатимуть. Через «Східне партнерство», через політику сусідства, підтримку демократії та їхнього економічного розвитку. Це робитиметься із повагою до регіональних інтересів Росії, але, якщо самі росіяни поважатимуть суверенні рішення країн нашого спільного сусідства», – каже європейський дипломат.
Представникам Москви не до вподоби вислови «Росія мусить» і «Росія зобов’язана»
Джеймс Шерр, аналітик британського Інституту міжнародних відносин Chatham House, у Брюсселі звертає увагу на безпідставність аргументів Москви, що стали причиною агресії та анексії Криму, зокрема, щодо загрози російськомовному населенню України. Він каже, що в угоді від 1997 року між Росією і Україною, Київ пообіцяв поважати права меншин, але нарікання з Москви залунали лише через 17 років.
«Тільки після того, як Януковича позбавили влади, ми почули, що російськомовні опинилися в небезпеці, – каже британський аналітик. – На тлі таких речей ЄС та Росія не можуть просто співіснувати чи жити за принципом: «ти йди до себе в дім і роби, що тобі подобається, а я у себе діятиму, як мені буде завгодно».
Але навіть у ліберальній та невимушеній експертній дискусії у Європейському апналітичному центрі російські аналітики з дискусійного клубу «Валдай» Федір Лук’янов і Тимофій Бордачов не знайшли нічого кращого, крім нарікань на те, що з боку європейців «лунає надмірна кількість словосполучень «Росія мусить», «Росія зобов’язана» чи «Росія повинна». На думку Лук’янова, об’єднана Європа втрачає свої позиції й може не вижити у новітніх світових умовах.
«Кризи рано чи пізно завершуються, але якою буде Європа в структурі Євразії», – питає науковий директор цього дискусійного клубу.
Натомість, замість пошуку прийнятних рішень, аналітики з «Валдаю» критикували ЄС у непослідовності, застерігали, що якщо поступок із боку ЄС не буде, Росія розвернеться в бік Китаю. А одним із шести принципів, на яких мали б вибудовуватися російсько-європейські відносини, Тимофій Бордачов назвав безумовне зняття обмежень на в’їзд до ЄС мешканцям Криму з російськими паспортами.
Єдине, у чому згідні і європейські, і російські експерти й дипломати – бізнесу, як колись, між ЄС і Росією вже не буде.
