Доступність посилання

«Навіть сльози під контролем ФСБ» – кримським татарам заборонили проведення жалобних заходів в окупованому Криму

18 травня – День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Їхня гібридна депортація триває і нині

«18 травня ми – кримські татари» – інформаційна кампанія з такою назвою триває в Україні. Цього дня 1944 року з Криму до Середньої Азії відправили перший ешелон кримських татар. Усього тоді депортували понад 180 тисяч людей. Утисків кримські татари зазнають з боку російської влади окупованого Криму і сьогодні. Для корінного народу Криму створюються умови, за яких татари мають або виїжджати з півострова, або взагалі забути про свою ідентичність. Йдеться про переслідування, арешти, погрози та заборони. Вшанувати пам'ять жертв депортації так, як це було до анексії Криму, на півострові нині теж неможливо.

Кримський татарин Решат Садреддінов дійшов із радянською армією до Берліна, повернувся живим з війни, а тоді дізнався, що вся його родина позбавлена Батьківщини. Зараз ветерану 94 роки, він повернувся до Криму із родиною трохи більше ніж 25 років тому. Свою історію він розповів журналістам проекту Радіо Свобода «КримРеалії».

Після однієї з найзапекліших битв Другої світової, відомої як Курська дуга, з 74 осіб особового складу батареї під командуванням Садреддінова у живих залишилися 15 людей, яких вдалося вивести з тилу ворога. Всіх, крім командира, нагородили. На запитання чому так сталося – полковнику повідомили, що його нагородний лист не схвалений фронтом і взагалі всіх кримських татар депортували з Криму.

Решат Садреддінов
Решат Садреддінов

Коли повернувся до Сімферополя, Решат Садреддінов попрямував у формі та медалях до будівлі НКВС. Там він зустрів чоловіка, який розповів, що всіх офіцерів-кримських татар, які намагались нещодавно з'ясувати, чому їхні сім’ї вислані – розстріляли. За три дні він довідався, що рідні перебувають в Узбекистані, де він їх і знайшов згодом у жахливих умовах.

Народ жив у жахливих умовах. У тих землянках до цього тримали полонених німців. Полонених перевели в кращі умови, а замість них розмістили прибулих кримських татар
Решат Садреддінов

«Народ жив у жахливих умовах. У тих землянках до цього тримали полонених німців. Полонених перевели в кращі умови, а замість них розмістили прибулих кримських татар. Серед місцевих узбеків була проведена велика пропагандистська робота. Їх запевняли, що до них везуть зрадників, з ними треба поводитися, як з ворогами народу. Кожен день вмирало багато людей», – згадує фронтовик.

Гібридна депортація – кримські татари під тиском змушені покидати півострів

Кримські татари повернулись на батьківщину, але не очікували, що знову зазнають утисків. Після анексії півострова Росією у 2014 році для кримчан були створені такі умови, що вони мають або скоритися, або виїхати. Передусім «особливий нагляд» стосується кримських татар.

Корінний народ Криму знову опинився в умовах депортації, тільки гібридної. Відтак кримські татари вимагають права на самовизначення, пояснює перший заступник голови Меджлісу кримських татар Наріман Джелял, але реалізувати його російська влада не дає.

Меджліс кримськотатарського народу взагалі став забороненим в Криму. Будь-які вільні думки та дії приборкуються руками ФСБ, поліції, центром по боротьбі з екстремізмом, зазначає Наріман Джелял.

Дуже багато кримських татар нині під арештом чи фігурують у кримінальних провадженнях. Джелялне виключає, що і проти нього можуть розпочати переслідування.

Кримським татарам немає куди переселятися, бо Крим є тою землею, з якою вони споріднені століттями. Тож просто так ніхто з них не покидає півострова. Це стає не лише побутовою, а історичною трагедією для народу, зауважує перший заступник голови Меджлісу.

Нашу внутрішню пам'ять ніхто не може заарештувати – Наріман Джелял

Щороку в Криму з нагоди річниці Дня депортації проходили масові заходи, зокрема жалобний мітинг у центрі кримської столиці. Але після анексії півострова Росією в березні 2014 року проведення подібних акцій в центрі Сімферополя заборонили.

Щоб себе виправдати, російська влада призначає мінімальну грошову допомогу та надбавки до пенсій, а також влаштовує свої формальні заходи до цієї дати.

«У Криму докладають зусиль для того, щоб змусити кримських татар брати участь лише у формальних заходах, що проводять окупанти та їхні прислужники», – написав на сторінці у Facebook голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

В школах Криму нагадують про те, що 18 травня – «це звичайний навчальний день» і кожна школа електронною поштою має надати дані, хто був відсутній і яка для цього причина.

У соціальних мережах з'явилися копії документа, адресованого керівникам навчальних закладів з відповідним змістом. Від вчителів вимагають надати дані «окремо по дітях кримськотатарської національності».

Коментарів щодо цієї інформації з офіційних джерел наразі немає.

Регіональні Меджліси в Криму отримали відмови від підконтрольної Росії влади в узгодженні жалобних заходів до річниці депортації кримських татар 18 травня, проте вшанувати пам'ять жертв їм ніхто не може заборонити, переконаний Наріман Джелял.

Сьогодні навіть біль та горе намагається контролювати влада, в такій ситуації ми перебуваємо. Але я вважаю, що ми переживемо це і перемога буде на нашому боці
Наріман Джелял

«Нам сьогодні недоступні звичні форми – всекримський мітинг і так далі, однак внутрішню нашу повагу до загиблих, внутрішню нашу пам'ять ніхто не може ні заарештувати, ні переслідувати. Звичайно я, як і багато моїх співвітчизників, відвідаємо пам’ятні місця, разом чи в групах. Сьогодні такий час. Сьогодні навіть сльози – під контролем ФСБ, сьогодні навіть біль та горе намагається контролювати влада, в такій ситуації ми перебуваємо. Але я вважаю, що ми переживемо це і перемога буде на нашому боці», – наголосив перший заступник голови Меджлісу.

Фотогалерея: До і після. День пам'яті жертв депортації кримських татар у вільному та анексованому Криму (2006 – 2015)

До і після: День пам'яті жертв депортації кримських татар у вільному та анексованому Криму (2006 – 2015)

<p><i>Рік 2006-й, Сімферополь, площа Леніна.</i></p>

<p>Центральна площа міста через непорозуміння все ще носить ім&#39;я Леніна, який ніколи в Криму не бував. Кримські татари з національними та державними прапорами вимагають справедливого вирішення земельного питання.</p>
1/22

Рік 2006-й, Сімферополь, площа Леніна.

Центральна площа міста через непорозуміння все ще носить ім'я Леніна, який ніколи в Криму не бував. Кримські татари з національними та державними прапорами вимагають справедливого вирішення земельного питання.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2006-й, Сімферополь, площа Леніна.</i><br />
<br />
Молитва &ndash; невід&#39;ємна частина жалобного мітингу, адже депортація &ndash; це не лише виселення з дідівських будинків, це ще й численні людські жертви. Депортація &ndash; це геноцид. Україна визнала цей факт лише в 2015 році, Росія &ndash; не визнала досі.</p>
2/22

Рік 2006-й, Сімферополь, площа Леніна.

Молитва – невід'ємна частина жалобного мітингу, адже депортація – це не лише виселення з дідівських будинків, це ще й численні людські жертви. Депортація – це геноцид. Україна визнала цей факт лише в 2015 році, Росія – не визнала досі.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2007-й, Сімферополь, площа Леніна.</i><br />
<br />
Серед гасел на транспарантах &ndash; вимога повернути Криму його &laquo;справжнє обличчя&raquo; &ndash;відновити історичну топоніміку. Лише в цьому році влада України виявила бажання вирішити цю проблему в рамках декомунізації.</p>
3/22

Рік 2007-й, Сімферополь, площа Леніна.

Серед гасел на транспарантах – вимога повернути Криму його «справжнє обличчя» –відновити історичну топоніміку. Лише в цьому році влада України виявила бажання вирішити цю проблему в рамках декомунізації.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2007-й, Сімферополь, вулиця Кірова.</i><br />
<br />
Перед жалобним мітингом на площі проходить хода центральними вулицями міста. Зазвичай, і міліція, і городяни з розумінням ставилися до перекриття вулиць</p>
4/22

Рік 2007-й, Сімферополь, вулиця Кірова.

Перед жалобним мітингом на площі проходить хода центральними вулицями міста. Зазвичай, і міліція, і городяни з розумінням ставилися до перекриття вулиць

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2008-й, Сімферополь, площа Леніна.</i><br />
<br />
Балкон Українського драматичного театру &ndash; ідеальний майданчик для звернення до народу. На трибуні &ndash; духовні і світські лідери кримських татар і керівництво АРК.</p>
5/22

Рік 2008-й, Сімферополь, площа Леніна.

Балкон Українського драматичного театру – ідеальний майданчик для звернення до народу. На трибуні – духовні і світські лідери кримських татар і керівництво АРК.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2008-й, Сімферополь, площа Леніна.</i><br />
<br />
Відсутність рішень кримськотатарських проблем багато хто розцінював як продовження геноциду. Але лише сьогодні гасло на цьому плакаті перетворилося з сильної метафори в констатацію жахливої реальності.</p>
6/22

Рік 2008-й, Сімферополь, площа Леніна.

Відсутність рішень кримськотатарських проблем багато хто розцінював як продовження геноциду. Але лише сьогодні гасло на цьому плакаті перетворилося з сильної метафори в констатацію жахливої реальності.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2009-й, Сімферополь, площа Леніна.</i><br />
<br />
Трагедія кримських татар має підтримку в лавах українських націоналістів &ndash; червоно-чорний прапор на задньому тлі тому підтвердження. На жаль, розуміння важливості кримсько-українських відносин прийшло надто пізно.</p>
7/22

Рік 2009-й, Сімферополь, площа Леніна.

Трагедія кримських татар має підтримку в лавах українських націоналістів – червоно-чорний прапор на задньому тлі тому підтвердження. На жаль, розуміння важливості кримсько-українських відносин прийшло надто пізно.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2009-й, Сімферополь, площа Леніна.</i><br />
<br />
День пам&#39;яті жертв депортації &ndash; це день єдності поколінь. Ті, хто бачив &laquo;теплушки&raquo; на власні очі, і ті, хто народився у вільному Криму &ndash; сьогодні разом.</p>
8/22

Рік 2009-й, Сімферополь, площа Леніна.

День пам'яті жертв депортації – це день єдності поколінь. Ті, хто бачив «теплушки» на власні очі, і ті, хто народився у вільному Криму – сьогодні разом.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2010-й, Сімферополь, площа Леніна.</i><br />
<br />
Якби українська влада більше дослухалася до вимог кримських татар і, зокрема, пішла б по шляху створення кримськотатарської національної автономії &ndash; анексії могло б і не статися.</p>

<p>&nbsp;</p>
9/22

Рік 2010-й, Сімферополь, площа Леніна.

Якби українська влада більше дослухалася до вимог кримських татар і, зокрема, пішла б по шляху створення кримськотатарської національної автономії – анексії могло б і не статися.

 

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2010-й, Сімферополь, площа Леніна.</i><br />
<br />
Кримські татари спростовують радянські і російські міфи про &laquo;дезертирів&raquo; та &laquo;колабораціоністів&raquo;. На грудях у учасника мітингу &ndash; портрети кримських татар &ndash; Героїв Радянського Союзу і кавалерів Ордена Слави</p>
10/22

Рік 2010-й, Сімферополь, площа Леніна.

Кримські татари спростовують радянські і російські міфи про «дезертирів» та «колабораціоністів». На грудях у учасника мітингу – портрети кримських татар – Героїв Радянського Союзу і кавалерів Ордена Слави

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2011-й, Сімферополь, площа Леніна.</i><br />
<br />
Кількість людей з кожним роком не стає меншою, і однозначно більше з&#39;являється прапорів. На задньому плані &ndash; румунський прапор; через цю країну чимало кримських татар емігрували під час Другої світової війни.</p>
11/22

Рік 2011-й, Сімферополь, площа Леніна.

Кількість людей з кожним роком не стає меншою, і однозначно більше з'являється прапорів. На задньому плані – румунський прапор; через цю країну чимало кримських татар емігрували під час Другої світової війни.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2011-й, Сімферополь, вулиця Кірова.</i><br />
<br />
Всупереч розповідями російської пропаганди, 18 травня відзначали не лише кримські татари. Всі люди, небайдужі до проблем сусіднього народу, приєднувалися до вуличної ходи. І знову учасники вимагають визнати депортацію геноцидом.</p>
12/22

Рік 2011-й, Сімферополь, вулиця Кірова.

Всупереч розповідями російської пропаганди, 18 травня відзначали не лише кримські татари. Всі люди, небайдужі до проблем сусіднього народу, приєднувалися до вуличної ходи. І знову учасники вимагають визнати депортацію геноцидом.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2012-й, Сімферополь, площа Леніна.</i><br />
<br />
Точне число учасників жалобного мітингу завжди було предметом спекуляцій у звітах кримської міліції і в повідомленнях ЗМІ, але такі фотографії свідчать самі за себе.</p>
13/22

Рік 2012-й, Сімферополь, площа Леніна.

Точне число учасників жалобного мітингу завжди було предметом спекуляцій у звітах кримської міліції і в повідомленнях ЗМІ, але такі фотографії свідчать самі за себе.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2012-й, Сімферополь, площа Леніна.</i><br />
<br />
Лідер кримськотатарського народу, голова Меджлісу і багаторічний дисидент Мустафа Джемілєв звертається з промовою до присутніх на площі людей.</p>
14/22

Рік 2012-й, Сімферополь, площа Леніна.

Лідер кримськотатарського народу, голова Меджлісу і багаторічний дисидент Мустафа Джемілєв звертається з промовою до присутніх на площі людей.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2013-й, Сімферополь, площа Леніна.</i><br />
<br />
За рік до окупації Росією Криму кримські татари вільно збираються, щоб вшанувати загиблих жертв депортації.</p>
15/22

Рік 2013-й, Сімферополь, площа Леніна.

За рік до окупації Росією Криму кримські татари вільно збираються, щоб вшанувати загиблих жертв депортації.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2013-й, Сімферополь, площа Леніна.</i><br />
<br />
Страшне пророцтво. Росія ще визнає територіальну цілісність України, Крим ще перебуває під синьо-жовтим прапором, але навчені досвідом старі кримські татари знають, звідки може прийти біда.</p>
16/22

Рік 2013-й, Сімферополь, площа Леніна.

Страшне пророцтво. Росія ще визнає територіальну цілісність України, Крим ще перебуває під синьо-жовтим прапором, але навчені досвідом старі кримські татари знають, звідки може прийти біда.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2014-й, Сімферополь, селище Ак-Мечеть.</i><br />
<br />
Перший рік російського контролю над півостровом &ndash; і вперше за два десятиліття кримські татари позбавлені можливості провести мітинг 18 травня на центральній площі.&nbsp;</p>
17/22

Рік 2014-й, Сімферополь, селище Ак-Мечеть.

Перший рік російського контролю над півостровом – і вперше за два десятиліття кримські татари позбавлені можливості провести мітинг 18 травня на центральній площі. 

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2014-й, Сімферополь, селище Ак-Мечеть.<br />
<br />
Незважаючи на протидію російської влади Криму, число присутніх на жалобному мітингу кримських татар не поменшало. Особливо впадає в очі відсутність державних прапорів України: синьо-жовті стяги і тризуби &ndash; під фактичною забороною.</i></p>
18/22

Рік 2014-й, Сімферополь, селище Ак-Мечеть.

Незважаючи на протидію російської влади Криму, число присутніх на жалобному мітингу кримських татар не поменшало. Особливо впадає в очі відсутність державних прапорів України: синьо-жовті стяги і тризуби – під фактичною забороною.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2014-й, Сімферополь, селище Ак-Мечеть.<br />
<br />
Дощ, прохолода та демонстративний російський тиск не завадять молодим кримським татарам продемонструвати свою повагу до предків і свою приналежність до народу.</i></p>
19/22

Рік 2014-й, Сімферополь, селище Ак-Мечеть.

Дощ, прохолода та демонстративний російський тиск не завадять молодим кримським татарам продемонструвати свою повагу до предків і свою приналежність до народу.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2015-й. Сімферополь, набережна Салгира.</i><br />
<br />
Російській владі півострова було недостатньо витіснити кримськотатарський мітинг 18 травня з центру міста на околицю. У цьому році вперше централізованого збору не було зовсім.&nbsp;</p>
20/22

Рік 2015-й. Сімферополь, набережна Салгира.

Російській владі півострова було недостатньо витіснити кримськотатарський мітинг 18 травня з центру міста на околицю. У цьому році вперше централізованого збору не було зовсім. 

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2015-й, Ялта, автовокзал.</i><br />
<br />
Цього року головними місцями пам&#39;яті 18 травня стали регіональні точки відправки кримських татар у депортацію. Оскільки станція Бузок була &laquo;зайнята&raquo; офіційною делегацією керівництва &laquo;Республіки Крим&raquo;, вільні кримські татари збиралися в інших місцях.</p>
21/22

Рік 2015-й, Ялта, автовокзал.

Цього року головними місцями пам'яті 18 травня стали регіональні точки відправки кримських татар у депортацію. Оскільки станція Бузок була «зайнята» офіційною делегацією керівництва «Республіки Крим», вільні кримські татари збиралися в інших місцях.

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
<p><i>Рік 2015-й, Сімферополь, селище Ак-Мечеть.<br />
<br />
Спроба провести автопробіг 18 травня натрапила на протидію російської влади Криму. Як тільки кримськотатарська колона покинула селище Ак-Мечеть, її одразу&nbsp;заблокували машинам ДПС і автозаками.<br />
<br />
18 травня &ndash; лакмусовий папірець, як ніщо інше чітко проявляє ставлення влади до кримських татар. Україна раніше не те, щоб особливо допомагала, але хоча б не намагалася заважати. Росія взяла курс на повне знищення традиції увічнювати пам&#39;ять жертв депортації, тому що Радянський Союз не міг здійснювати злочинів і &laquo;взагалі, вони самі винні&raquo;. Заборона Меджлісу як &laquo;екстремістської&raquo; організації, як видається російській владі, може поставити крапку в історії Дня пам&#39;яті 18 травня. Але вільні кримчани знають &ndash; це лише три крапки ...</i></p>
22/22

Рік 2015-й, Сімферополь, селище Ак-Мечеть.

Спроба провести автопробіг 18 травня натрапила на протидію російської влади Криму. Як тільки кримськотатарська колона покинула селище Ак-Мечеть, її одразу заблокували машинам ДПС і автозаками.

18 травня – лакмусовий папірець, як ніщо інше чітко проявляє ставлення влади до кримських татар. Україна раніше не те, щоб особливо допомагала, але хоча б не намагалася заважати. Росія взяла курс на повне знищення традиції увічнювати пам'ять жертв депортації, тому що Радянський Союз не міг здійснювати злочинів і «взагалі, вони самі винні». Заборона Меджлісу як «екстремістської» організації, як видається російській владі, може поставити крапку в історії Дня пам'яті 18 травня. Але вільні кримчани знають – це лише три крапки ...

Загалом, без 18 травня неможливо уявити новітню історію вільного Криму. Як відзначали його протягом останніх 10 років, і в чому відмінність між 18 травня до і після анексії? Про це у фотографіях Крим.Реалії та Радiо Свобода.
Назад
Вперед

Не було б кримських татар, їм би довелося шукати інших ворогів –історик

Від 190 до 300 людей загинули протягом кількох перших тижнів, коли відбувалася депортація. За офіційними джерелами, через нелюдські умови в місцях розселення до кінця війни загинуло понад 20% з депортованих кримських татар через холод, голод, відсутність медичного забезпечення та елементарних побутових умов. За підрахунками самих кримських татар, йдеться про втрату 46% свого народу в період до 1967 року, зазначає Сергій Громенко, кримський історик і публіцист, співробітник Українського інституту національної пам'яті. Зараз кримських татар за чисельністю трошки більше, ніж було до депортації, додає історик. Саме тому можна стверджувати про геноцид.

На посаду головного внутрішнього ворога безпосередньо в Криму призначені кримські татари, через те, що це є народ демократичний, проукраїнський, проєвропейський, який не сприймав радянську владу і не хоче сприймати російську
Сергій Громенко

«Авторитарно-тоталітарному суспільству, яке зараз вибудовується стрімко в Росії, абсолютно необхідні внутрішні і зовнішні вороги. Без них неможлива мобілізація, неможливо пояснити народу чому доводиться затягувати паски, чому скоро в Росії буде, як у Венесуелі. І на посаду головного внутрішнього ворога безпосередньо в Криму призначені кримські татари, через те, що це є народ демократичний, проукраїнський, проєвропейський, який не сприймав радянську владу і не хоче сприймати російську. Саме тому боротьба з ними виправдовує всі перегини, які відбуваються в Криму. Не було б кримських татар, їм би довелося шукати інших ворогів, а так кримські татари дуже зручні, на жаль», – пояснює причини переслідування корінного народу Криму сьогодні історик Сергій Громенко.

На всіх телеканалах України сьогодні мають утриматись від розважального контенту, а о 12-й годині оголосять хвилину мовчання для вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, повідомили у Нацраді з питань телебачення і радіомовлення. Інформаційна кампанія «18 травня ми – кримські татари»/«Я пережив (пережила) геноцид» супроводжуватиметься історіями тих, хто пережив депортацію.

По всій Україні запланована низка заходів: масові мітинги, тематичні уроки в школах, присвячені депортації кримськотатарського народу тощо. Так, пам’ятні заходи на Майдані у Києві відвідає переможниця «Євробачення» Джамала, кримська татарка за походженням. Її пісня «1944» якраз і була присвячена трагічним подіям в історії кримськотатарського народу.

  • Зображення 16x9

    Ольга Комарова

    Журналіст Українського бюро Радіо Свобода з 2015 року. До команди приєналася як переможниця Регіональної стипендії Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа. Після завершення стипендії залишилася працювати в редакції кореспондентом. Автор і ведуча серії радійних програм «Свобода в деталях», яка виходила на частотах Радіо НВ. Ведуча і журналіст програми «Ньюзрум», автор серії програм «Коротка пам'ять», які виходять на Ютуб-каналі Радіо Свобода Україна. В журналістиці працює з 2009 року. Починала свій шлях з роботи на комунальному телебаченні міста Южного Одеської області. 

XS
SM
MD
LG