(Рубрика «Точка зору»)
«Грошей немає». Ця фраза ризикує перетворитися з мережевого мему на епітафію на надгробку Російської Федерації в цілому і в окупованому нею українському Криму зокрема. Як я писав, економіка «підросійського» півострова просіла за всіма показниками, життя подорожчало більш ніж на 25% за рік. Дотації з федерального бюджету скорочуються, а кримський бюджет піддається секвестру. Тепер прийшов час озирнутися за межі півострова і порівняти його економічні показники з показниками інших регіонів України та сусідньої Росії.
Хвилинка теорії
Інтегральним показником розвитку адміністративної одиниці є валовий регіональний продукт (ВРП). Його вираховують шляхом додавання вартості всіх товарів і послуг, вироблених у певному регіоні, за вирахуванням податків, які йдуть до центрального бюджету. Чим ВРП більший, тим регіон живе краще, що очевидно. Однак оскільки адміністративні одиниці можуть суттєво відрізнятися за кількістю жителів (а саме люди створюють додаткову вартість регіонального продукту), більш адекватним для розрахунків є показник ВРП на душу населення. Саме за ним ми будемо порівнювати стан Криму в 2013 і 2014 роках. Оскільки статистика ВРП запізнюється в середньому на півтора року, цифри за 2015 рік нам ще недоступні, але навряд чи вони значно вплинуть на картину.
Валовий регіональний продукт Криму в 2004-2014 роках
Валовий регіональний продукт АРК і Севастополя стійко зростав з 2004 до 2008 року, з початком світової кризи обвалившись приблизно до рівня 2006 року, а до останнього «довоєнного» року повернувшись на втрачені позиції.
Розглянемо докладніше рік до і після анексії. Отже, за інформацією Держкомстату України, 2013 року ВРП на душу населення АРК становив 22,6 тисяч гривень (або 2756 доларів за тодішнім середнім курсом), Севастополя – 25,6 тисяч гривень (3122 долари).
Анексія Криму, всупереч обіцянкам архітекторів «русской весны», привела регіон до економічного краху. Подивимось на всю картину в цілому.
За повідомленнями Росстату, ВРП «Республіки Крим» 2014 року склав 73,2 тисяч рублів, а Севастополя – 45,8 тисяч рублів. Перша зміна наочна – «місто російської слави», «повернувшись до рідної гавані», здало свої позиції. Воно й не дивно – жодних доплат за службу в іноземній державі моряки Чорноморського флоту більше не отримують, туризм і транспорт у місті повільно вмирають.
Ідемо далі. Курс долара в Росії впродовж 2014 року коливався від 36,2 рублів в січні до 67,8 рублів у «день паніки» 18 грудня, проте Центробанк Росії зумів закінчити рік з показником в 56,2 рубля за 1 долар США. Моя методика може викликати критику професіоналів, але де два економісти, там три думки, так що я сміливо буду рахувати середній курс долара 2014 року – 44,5 рубля.
Таким чином 2014 року валовий регіональний продукт «Республіки Крим» склав 1645 доларів, а Севастополя – ледве 1030 доларів. Опинившись під російським управлінням, економіка півострова відкотилась до показників 2005-2006 років (в 1,7 раза впав ВРП автономії, у 3 рази – Севастополя). Причини, я думаю, зрозумілі всім.
Але і це ще не все.
Із середнячків – в аутсайдери
Ще один аспект – нинішнє становище півострова, порівняно з іншими регіонами України та Росії. Протягом 2008-2013 років Севастополь і Автономна Республіка Крим незмінно посідали відповідно 10 і 15 місце (з 27) у списку регіонів України за розміром ВВП на душу населення.
Але у російських рейтингах окуповані Крим і Севастополь із міцних середнячків перетворились на відвертих аутсайдерів. Судіть самі. ВРП на душу населення найбіднішої адміністративної одиниці Російської Федерації – Чечні – 2014 року склав 2337 тисяч доларів (104 тисячі рублів при середньому курсі в 44,5 рублів за 1 долар).
На цьому тлі особливо пікантно виглядають обіцянки, які роздавали кримчанам перед анексією, – мовляв, станете набагато багатшими, зарплати будуть, як у Росії, рівень життя зросте. Що ж, якщо раніше Крим був приблизно на одному рівні з Львівською областю, а Севастополь – з Одеською, то тепер, згідно з російською статистикою, для півострова недосяжними є показники Інгушетії та Чечні. Це однозначний успіх.
І на останок. Оскільки бюджет Криму на 2/3 складається з центральних вливань, а економіка Росії неухильно деградує, чекати розквіту окупованого півострова не доводиться.
І при цьому камені з неба, на жаль, абсолютно неїстівні.
Андрій Введенський – кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»
