Доступність посилання

ТОП новини

Росія пропонує у Берліні свою програму заходів до річниці нападу вермахту на СРСР 


©Shutterstock

«Це «трюки», за допомогою яких Москва прагне відвернути увагу від злочинних дій у Криму та на сході України» – український посол

22 червня – 75-річчя нападу гітлерівської Німеччини на сталінський Радянський Союз. До цієї дати у ФРН запланували поминальні заходи. Нинішнього року про окрему програму в Берліні заявила Росія, як правонаступниця СРСР – держави-переможниці у Другій світовій війні. До участі у заходах серед інших запросили посла України у Німеччині. Дипломат не прийняв запрошення.

ЗАВАНТАЖИТИ

До 75-річчя нападу нацистської Німеччини на СРСР проведуть поминальні заходи у Берлінському соборі поблизу Александер плаца. На думку посла України Андрія Мельника, пропозиції Росії щодо програми таких заходів – це «трюки», за допомогою яких Москва прагне відвернути увагу від злочинних дій у Криму та на сході України». Дипломат не прийняв запрошення росіян.

Андрій Мельник
Андрій Мельник
Україна ніколи не визнає одноосібне право росіян на перемогу у Другій світовій війні і несправедливі зазіхання на роль жертви нападу з боку нацистської Німеччини
Андрій Мельник

«Викликавши почуття провини у німецької громадськості, Росія у такий спосіб хоче позбутися санкцій ЄС», – каже Мельник. Посол заявив, що «Україна ніколи не визнає одноосібне право росіян на перемогу у Другій світовій війні і несправедливі зазіхання на роль жертви нападу з боку нацистської Німеччини».

Водночас посольство Росії у Німеччині повідомило, що, крім України, пам’ятні заходи у баченні Москви проігнорували також представники Грузії, Литви, Латвії та Естонії.

Директор Німецько-російського музею «Берлін-Карлсхорст», який ще називають музеєм капітуляції, Йорг Морре вітає процес переосмислення історії в Україні.

«Нині на ґрунті політичних подій Україна та Росія не зможуть дійти одностайності в історичних питаннях. Щодо інших пострадянських країн, як Грузія чи балтійські країни, вони вже давно ідуть власним шляхом щодо історичного переосмислення. Лише нині, в особливо загостреній політичній ситуації, це стає ще очевиднішим», – зазначив німецький історик.

Тим часом українські активісти планують вийти із протестами до Берлінського собору, а представники посольства України в Німеччині повідомили, що 22 червня вони не планують проведення власних акцій. У коментарі Радіо Свобода український історик Андрій Портнов із розумінням поставився до такого рішення.

Андрій Портнов
Андрій Портнов
Важливо говорити не просто про 22 червня, а поставити його у ширший контекст, і тоді це матиме безперечно сенс, як історичний, так і політичний
Андрій Портнов

«Я думаю, що сенс відзначати цю подію є. Але тут важлива проблема. Тому я розумію певну українську логіку, як і польську. Вона полягає у тому, що Друга світова війна для нас почалася не 22 червня, а все-таки 1 вересня 1939 року, коли Німеччина напала на Польщу, а 17 вересня Радянський Союз також напав на Польщу. Це, власне, і був початок війни. Така радянська концепція Великої Вітчизняної війни фактично ігнорувала досвід попередніх 39-40-х років, зокрема досвід радянської окупації західної України. Тобто, я веду до того, що нам важливо говорити не просто про 22 червня, а поставити його у ширший контекст, і тоді це матиме безперечно сенс, як історичний, так і політичний», – сказав Андрій Портнов.

«У Німеччині три з половиною тисячі місць, де поховані жертви цієї нищівної війни. Саме їх ми хочемо пом’янути»

На німецькому офіційному рівні дату відзначатимуть скромно: на Потсдамській площі в Берліні міністр культури ФРН Моніка Грюттерс відкриє виставку просто неба про цю сторінку історії. Екс-депутат Бундестагу Ерхард Епплер виголосить промову в Тиргартені біля меморіалу радянським воїнам, які загинули в битві за Берлін. Також у заходах візьме участь голова Бундестагу Норберт Ламмерт. На думку директора музею «Берлін-Карлсхорст» Йорга Морре, для німців ця тема й надалі залишається проблемною.

У Німеччині три з половиною тисячі місць, де поховані радянські громадяни, котрі стали жертвами цієї нищівної війни. Саме їх ми хочемо пом’янути
Йорг Морре
Йорг Морре
Йорг Морре

«Адже ми маємо власну культуру пам’яті й вивчаємо впродовж десятиліть події нищівної війни проти Радянського Союзу і те, що ми про неї пам’ятаємо. Відтак ми й цього року спрямовуватимемо фокус уваги на те, що 22 червня згадуватимемо про жертви нищівної війни. Це жертви, котрі загинули чи були вбиті у Радянському Союзі, це жертви Голокосту, радянські євреї, громадянське суспільство, які були вигнанцями, заморені голодом. Це також і солдати Червоної армії, котрі жахливо загинули під час полону, оскільки це було так сплановано. Також і ті солдати Червоної армії, котрі захищали Батьківщину і загинули у боях, а також примусові робітники. Велика їх кількість померла на німецькій землі, так як і військовополонені. У Німеччині три з половиною тисячі місць, де поховані радянські громадяни, котрі стали жертвами цієї нищівної війни. Саме їх ми хочемо пом’янути», – сказав Йорг Морре.

Йорг Морре дискутував у Берліні про цю дату і події, пов’язані з нею, з президентом Народного союзу з догляду за військовими похованнями і колишнім міністром закордонних справ Маркусом Мекелем та керуючим справами німецької громадської організації «Знак покаяння» Юттою Ведувен.

Вони наголошували, що в день, коли німецький вермахт напав на СРСР, люди згадують полеглих у боях, померлих від голоду під час тієї війни. Тому й сьогодні увага зосереджуватиметься передовсім на її забутих жертвах – людях, котрі загинули у німецькому полоні, примусових робітниках, тих, кого систематично знищували на окупованій території колишнього СРСР. Адже нацистська Німеччина від самого початку війни не лише здійснювала бойові дії, а й мала на меті знищення та поневолення усього слов’янського населення.

На прес-конференції порушувалося питання визнання Бундестагом жертвами нацизму радянських військовополонених і встановлення пам’ятника радянським громадянам, котрі загинули у фашистському полоні. Те, що парламент Німеччини вирішив виплатити символічні допомоги небагатьом колишнім полоненим, які ще живі, учасники визнали надто запізнілим жестом доброї волі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

Залиште свій коментар (він буде опублікований після модерації):

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG